Секс і Мена. Як знайти кохання у невеличкому місті і не постраждати

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter

Про любов і секс протягом століть і навіть тисячоліть написано тисячі книжок і картин, митці знімають фільми й пишуть музику. Здається, у цьому аспекті всі про все знають. Тим більше у наш час цифрових технологій і швидкісного інтернету, коли на будь-яке питання можна за лічені хвилини знайти відповіді. Так-то воно так, але чому й нині поміж нас живе стільки самотніх людей? Невже так складно знайти партнера по життю? Спробували розібратися на прикладі нашого невеличкого містечка.

У «Добрині» й біля «Смаку»

Мена, як відомо, далеко не мегаполіс, тож теоретично шанси зустріти свою «половинку» значно менші, аніж у великому місті. Тут практично всі усіх знають, знайомство на вулиці, у кафе чи в якомусь іншому людному місці виглядає нереальним.

Молоді простіше – вона тусується вечорами в барах. І знайомства у такому віці відбуваються значно простіше. І з сексом – так само. Ніяких зобов’язань, ніяких табу. Випили разом кави чи чогось міцнішого у «Добрині» чи коло «Смаку», пофліртували – ось тобі вже й новоспечена пара. Принаймні, так мені розповіли молоді люди, у яких я поцікавилася, де ж нині знайомляться їхні ровесники.

Старшому поколінню – складніше. Не піде ж самотня жінка чи чоловік до кафе з метою зустріти партнера. Адже зазвичай у нашому місті «у люди» прийнято ходити родинами, з дітьми. Які вже там знайомства? Тож інтрижки нерідко зав’язуються або на роботі, або у гостях, на вечірках, методом «кума звела» і т.д. У кожного своя історія, свій сценарій.

Ще один прогресивний і досить успішний спосіб знайомитися – в інтернеті на спеціальних сайтах або у соцмережах. Хоч це і здається, на перший погляд, «купівлею кота у мішку», але результат дає хороший. Знаю особисто не одну пару, котрі побралися, познайомившись в інтернеті. Деякі жінки з Мени навіть примудряються знайти собі партнера за кордоном і вже там будують своє жіноче щастя. 

Скільки тієї зими?

Важливий момент в інтимних стосунках – а де зустрічатися?

У приватному готелі «Континенталь» винайняти номер на добу коштує 600 гривень. Недешево для менян. Тож, як розповіла власниця, за час, відколи готель працює, бажаючих усамітнитися закоханих парочок тут не спостерігали. Пригадує, якось тут зняли номер «Люкс» молодята. А так в основному зупиняються подорожуючі у справах, люди у відрядженнях, навіть артист ночував.

Ще один варіант – винайняти на певний час квартиру. Пропозицій у Мені також не вельми багато, але дещо є. Звісно, не стільки, як у Чернігові, де повно варіантів знайти квартиру на добу чи навіть погодинно. Але за великим бажанням і маючи знайомства, і у нас за кількасот гривень можна винайняти квартиру для втіх. Звісно, цей бізнес не афішується, але молодь прекрасно знає, у кого і за скільки.

Стара, як світ, «паличка-виручалочка» у вигляді ключів від квартири друга також має право на існування.

А якщо такого кутка нема або стосунки, так би мовити, «несанкціоновані»? Якщо вдома – дружина й діти (або чоловік і зла свекруха), а тягне «скуштувати полунички»? Влітку простіше – на Десні чи коло озера, у лісі чи на лузі – словом, на лоні природи.

Ми, журналісти, курсуючи районом, нерідко добираємося між селами польовими дорогами й не раз спостерігали, як із кукурудзи у полі чи з лісових кущів визирає капот автівки. На це наш водій філософськи зауважує: «А коли людям приспічило, то куди діватися? Розуміти треба…».

Кохається наш народ і на сіновалах, і у підсобках, і в гаражах, і в робочих кабінетах, і де тільки вигадають – аби двері зачинялися. Одна моя колега, вже пенсіонерка, розповідала, яким бурхливим колись було інтимне життя нашої колишньої партійної верхівки у районі. Такі пристрасті кипіли! А казали, що у Радянському Союзі сексу не було…

Хвороби від кохання

Усім відомо, що сексуальні стосунки з випадковими партнерами приносять не лише втіху, а нерідко й «сюрпризи» у вигляді неприємних хвороб. Звісно, офіційна статистика може відрізнятися від реальної картини, та все ж ми поцікавилися у спеціалістів, яка ситуація у нас.

За словами районного лікаря-дерматовенеролога Наталії Росомахи, минулого року на Менщині зафіксували один випадок сифілісу й три – гонореї. Зверталися пацієнти і з трихомоніазом, хламідіозом, урогенітальним мікоплазмозом, герпесом та іншими захворюваннями, котрі передаються статевим шляхом.

Звісно, картина не повна, бо чимало пацієнтів звертаються з проблемами без посередньо до чернігівських медиків. У нашій райлікарні лише попередньо ставлять діагноз, а потім для його підтвердження пацієнта направляють до обласного шкірвендиспансеру. Там  людина проходить специфічне обстеження для виявлення збудника захворювання. Лікування – у стаціонарі, протягом трьох – чотирьох тижнів, не анонімне.

Хвороби частіше виявляють у пацієнтів до 40 років, із запаленнями частіше звертаються жінки. «Хворобами від кохання» страждають не лише, так би мовити, асоціальні особи, а й цілком благополучні. Вберегтися від напасті допомагають засоби контрацепції та, як це звучить по-медичному, «дотримання безпечної статевої поведінки».

А от самолікування призводить до хронізації захворювання та виникнення ускладнень. Це коли за порадою подружки щось там собі вкололи, хвороба наче й зникла, а насправді вона «заховалася» так, що виявити її стало ще важче, а знищити – тим паче.

До речі, за словами Наталії Росомахи, сифіліс – специфічна хвороба, котра має циклічний перебіг – періоди підйому та спаду захворюваності. Востаннє такий підйом спостерігався у в районі 15 років тому, тож розслаблятися не варто – а раптом він знову «прокинеться».

 

Коментарі:

Останні новини