До 2016 року в Україні зі здобуттям вищої освіти було все досить просто. Відучився у виші п’ять років — отримав кваліфікаційну ступінь «спеціаліст», приступай до трудової діяльності. Але чотири роки тому уряд скасував «спеціаліста» і визнав ступінь «бакалавра» повною вищою освітою.
Отже, нинішні студенти та їхні батьки часто-густо не знають, чи варто їхній дитині вчитися шість років, аби здобути ступінь «магістра». Може, досить для їхньої професійної діяльності й «бакалавра», який можна отримати за чотири роки.
Бакалаврат
Україна пішла на такі зміни у вітчизняній системі вищої освіти, щоб не відставати від європейських країн. Це дає можливість нашій молоді вибирати місце навчання — вдома чи за кордоном.
Вступити на бакалаврат можуть учні, які отримали атестат про закінчення старшої школи, випускники технікумів, коледжів та спеціалізованих училищ. Протягом навчання вони набувають базових практичних і теоретичних знань, які потрібні для роботи за професією.
За більшістю напрямів, навчання на бакалавраті триває чотири роки. Однак є спеціальності, де за таку кількість років освоїти всі базові знання неможливо.
Наприклад, бакалаврат у медичних вишах передбачений тільки для спеціальності «Сестринська справа». Навчання там триває чотири роки. А щоб отримати кваліфікацію лікаря загальної практики, необхідно відучитися ще плюс два роки.
Успішно закінчивши бакалаврат, студент уже може приступити до трудової діяльності за набутою спеціальністю не тільки в рідному місті чи країні, а й за її межами. Бакалаврат — міжнародний освітній ступінь, який визнається закордонними роботодавцями.
Магістратура
Магістр — академічний рівень, який на щабель вище бакалавра. Його отримують студенти, котрі закінчили бакалаврат. Освітній курс на магістратурі триває 1,5–2 роки.
Під керівництвом наставника пишуть наукові дисертації, захищають їх. Маючи кваліфікаційний ступінь магістра, для молодого спеціаліста відкрита дорога в аспірантуру або докторантуру.
Можна змінити виш і спеціальність
Після закінчення вищого навчального закладу й отримання ступеня «бакалавр», студент має право вибору: він може продовжувати вчитися на магістра у своєму виші чи обрати інший — в Україні або за кордоном.
Крім цього, дипломованому бакалавру надається право вступати на навчання на іншу спеціальність, не суміжну з його базовою освітою.
Тобто, студент під час навчання в магістратурі перепрофілюється з однієї професії на іншу. Щоправда, для цього доведеться здати академічну різницю між освітніми програмами та скласти вступні іспити до магістратури.
На роздоріжжі
Перед непростим вибором постали студенти, які цього року отримують ступінь бакалавра. Бо не відомо, як поводитимуться роботодавці — чи влаштують їх фахівці, котрі провчилися не стандартні п’ять, а чотири роки.
Ми запитали начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Корюківської міськради Ірину Наумчик, чи прибували до них вчителі з кваліфікаційним ступенем «бакалавр». Ірина Володимирівна каже, що цього навчального року прибули всі ще зі ступенем «спеціаліст». А раніше були й бакалаври. Усіх працевлаштовували.
Далеко не кожен розраховує на державну підтримку. Більше безкоштовних місць на технічні спеціальності, які користуються не надто великим попитом. В мережі Інтернет можна знайти вартість навчання в усіх вишах. Суми різні: 15–20 тисяч і вище за рік.
Студентам, які прагнуть пов’язати своє життя з науковою чи викладацькою діяльністю, чи, наприклад, зайняти керівну посаду у великій компанії, потрібна буде академічна кваліфікація магістра.
Бакалаврат і магістратура надають різні перспективи молодій людині. Якщо у плани входить тільки робота за фахом, то диплома бакалавра цілком вистачить для працевлаштування. Бакалаврат — це підготовка спеціаліста для роботи у певній галузі, а магістратура — дає можливість підкорювати вершини науки.
Що думають студенти
Корюківська молодь поділилася власними думками щодо здобуття ними вищої освіти. З ними спілкуваляся корюківчанка, майбутня журналістка Вікторія Лях.
Аліна Міщенко, студентка Київського університету імені Бориса Грінченка, 2 курс, спеціальність «Графічний дизайн».
Аліна Міщенко
- Аліно, як ти розумієш різницю в освітніх рівнях бакалавр та магістр?
- Якщо брати різницю взагалі, то бакалавр це вища освіта, але не повна, на відміну від магістра.
- Чи будеш ти здобувати ступінь магістра?
- Скоріш за все, не буду.
- Як думаєш, роботодавцями краще цінуються магістри чи бакалаври?
- Мені здається, це більше залежить від твоїх навичок і умінь, а не від освітнього рівня.
- Чи правда, що на магістратуру важко вступити?
- Для мене особисто вступити буде важко, бо обов'язково потрібно здавати англійську мову. Тим більш на мою спеціальність магістерська програма коштує дорого.
Артем Дейкало, студент Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, 3 курс, спеціальність «Прикладна фізика та комп’ютерні системи».
Артем Дейкало
- Для мене різниця полягає в тому, що бакалавр отримує більш загальні знання зі своєї галузі, а магістр — конкретно спеціалізовані знання.
- Чи будеш здобувати ступінь магістра?
- Ні, не буду. Хочу скоріше почати використовувати свої знання на практиці, тобто працювати. Спираючись на свій досвід, можу сказати, що роботодавцями краще цінуються навички та вміння навчатися, а не рівень освіти.
У більшості випадків для роботодавця не важливо, що написано в дипломі: «бакалавр» чи «магістр». Думаю, що на магістратуру досить просто вступити. Попит не надто великий (групи магістрів значно менші, ніж бакалаврів). До того ж є можливість вступити на бюджет.
Марія Берека, студентка Таврійського національного університету імені Володимира Вернадського, 1 курс, спеціальність «Культурологія».
Марія Берека
- Так, я розумію різницю в цих освітніх рівнях. Для мене бакалавр не до кінця вища освіта. Я буду здобувати ступінь магістра, адже це допоможе мені в майбутньому, покращить мої знання та вміння з моєї спеціальності.
На мою думку, роботодавцями краще цінуються магістри. Так, магістратура – це важко. Магістратура дорожча, ніж бакалаврат, а бюджетних місць дуже мало.
