Сімдесят восьмий рік поспіль Корюківка згадує свою страшну історію часів Другої світової війни. Початок березня вкотре нагадує про майже сім тисяч людей, які були вбиті та спалені живцем нацистами у 1943 році. Меморіальні заходи у Корюківці відбулися 2 березня.
Цього дня корюківчани й гості міста, представники міської, районної та обласної влади зібралися на мітинг-реквієм, який традиційно провели біля Меморіалу на честь героїчного опору жителів міста нацистським окупантам.
Голова Чернігівської облдержадміністрації Анна Коваленко у своєму виступі зазначила, що ідея зверхності однієї нації над іншою завжди призводить до злочинів проти людяності. Так сталося і з Корюківкою. Ми пам’ятаємо все, що сталося 78 років тому, але навряд чи можемо згадати всіх загиблих поіменно, бо дуже велика кількість жертв Корюківської трагедії. Анна Коваленко зізналася, що їй запала в душу розповідь одного з корюківчан, свідків трагедії, який саме тримав на руках свою маленьку донечку Ніну, коли в нього влучила куля. Чоловік вижив, але втратив усе і всіх своїх рідних, зокрема, трьох дітей.
Голова Чернігівської обласної ради Олена Дмитренко зазначила, що Корюківка пережила страшну трагедію з великою кількістю жертв. Утім, місто і його мешканці знайшли сили для того, щоб жити далі й розвиватися. Ми повинні берегти пам'ять про загиблих задля свого ж майбутнього.
До вшанування пам’яті жертв Корюківської трагедії долучилася Надзвичайний і Повноважний посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анка Фельдгузен. Вона сказала, що вперше побувала в Корюківці у 2013 році, коли було закладено перший камінь майбутнього Меморіалу. І з тих пір їй дуже важливо говорити про відповідальність Німеччини за скоєні злочини й висновки для історії людства. Анка Фельдгузен зазначила, що Корюківська трагедія залишається невідомою багатьом людям у Німеччині та в Україні. Висловила сподівання, що німецько-український дослідницький проєкт, який реалізують протягом 2021 і 2022 років, дасть можливість привернути більше уваги до найбільшої каральної нацистської акції часів Другої світової війни. Пані посол була рада дізнатися, що Корюківка зацікавлена в налагодженні побратимських відносин з німецькою громадою. І щиро пораділа почути свою рідну мову в Корюківській четвертій школі, де поспілкувалася з учнями, які вивчають німецьку.
Корюківський міський голова Ратан Ахмедов сказав, що Корюківська громада щороку збирається на заходи із вшанування своїх загиблих земляків, бо навіть через роки спомин про трагедію людям болить і ятрить душі. У майбутньому не повинно бути місця таким жахливим подіям, які сталися 78 років тому.
Представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій Бутко назвав Корюківку національним символом скорботи. І зазначив, що необхідно добудувати меморіальний комплекс пам’яті жертв усіх знищених нацистськими карателями населених пунктів України. А таких містечок і сіл в Україні під час Другої світової було 670. На прикладі Корюківської трагедії вся міжнародна спільнота повинна усвідомлювати, що подібні злочини не мають права на існування.
Свідок Корюківської трагедії Сергій Жарий сказав, що людей, які на власні очі бачили події 78-річної давнини, з кожним роком меншає. Їм усім уже за 80, але вони нічого не забули, все пам’ятають. А тому їхнім найбільшим бажанням є увічнення пам’яті загиблих, добудова Меморіалу. Цього потребують їхні серця і просить стражденна корюківська земля.
Заупокійну літію за жертв Корюківської трагедії та загиблими у роки Другої світової війни відправив настоятель Чернігівського храму Святої Великомучениці Катерини, секретар Чернігівської єпархії Православної церкви України, протоієрей отець Роман.
Меморіальні заходи продовжилися відвідуванням тематичної експозиції в Корюківському історичному музеї та мітингом-реквіємом в урочищі Гай, на місці перепоховання останків жертв Корюківської трагедії.
