Український куточок та картинну мінігалерею облаштував у Корюківській райлікарні «жіночий» лікар Валерій Гордійчук. Деякі колеги за це назвали його націоналістом. Що з цього приводу думає він сам, і чому саме в гінекології знайшов місце портретам п’ятьох відомих українських діячів різних часів, дізнавалися Сусіди.Сіty.
Нещодавно в ординаторській гінекологічного відділення Корюківської райлікарні з’явилася невеличка галерея з п’яти портретів. На них — Тарас Шевченко, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Симон Петлюра та Степан Бандера. Перше враження сторонньої людини — подив. Не від зображених людей, а від місця, де вони тепер «житимуть» — у відділенні, де лікуються жінки.
Утім, нічого дивного й незвичного в цьому не бачить завідувач акушерсько-гінекологічного відділення Корюківської райлікарні Валерій Гордійчук. Це була його особиста ідея, яку він виношував давно, а тепер втілив у життя.
- У багатьох українців, на жаль, відсутні національні ідентичність та пам’ять, — розмірковує Валерій Дмитрович. — Мені захотілося хоч щось корисне зробити, аби розбудити українськість бодай у комусь. Бо мені не все одно, де ми живемо — на Московському проспекті чи проспекті Степана Бандери, розумієте? Московія протягом багатьох століть нищила нашу націю — чому ж ми мусимо мешкати на проспекті, названому на її честь? І водночас чому не назвати вулицю іменем борця за незалежність України, сім’ю якого винищили нацисти й «совіти», і який сам загинув від їхніх рук?
Валерій Гордійчук каже, що для своєї галереї на власний розсуд обрав п’ять особистостей, історичних постатей, які зробили значний внесок у розвиток України.
— Це гетьмани Іван Мазепа та Богдан Хмельницький, борці за незалежність України Симон Петлюра та Степан Бандера та геніальний українець Тарас Шевченко, — показує на портрети лікар. — Вони жили в різні часи, та завдяки цим людям, вважаю, збереглася Україна.
Лікар щиро дивується українцям, які нарікають, що їм важко вивчити рідну мову в себе вдома, але легко осилюють будь-яку іноземну, трохи поживши чи попрацювавши за кордоном. Він упевнений: лише розмовляючи українською, починаєш думати по-українськи та перейматися долею своєї держави.
Зізнається, що за картинну галерею у гінекологічному відділенні деякі колеги назвали його націоналістом. Відмітає подібні закиди, мовляв, любить свій народ і поважає інші. У тому числі й російський. Захоплюється філософськими глибокими віршами росіян Сергія Єсеніна, Володимира Маяковського, Михайла Лермонтова, цитує їх дотепер.
У коридорі, поблизу медсестринського посту, Валерій Гордійчук облаштував український куточок. На чільному місці — портрет Тараса Шевченка в українському рушнику, «Кобзар» і Біблія. На постаменті — справжня прядка та ціп, дві високі вази, які восени наповнять пшеницею й житом нового врожаю. У технічному приміщенні підсихають полаковані дерев’яна ступа та прач, які колись мали широке застосування у наших пращурів. Ці елементи українського побуту скоро теж з’являться в цьому куточку.
— Більшість цих речей зібрали в Чернігівській області, — каже Валерій Дмитрович. — Портрет Шевченка віддала жінка з Перелюба, прядка приїхала з Охрамієвичів, рушник передала матушка з Холмів, «Кобзар» я замовив, Біблію купив у церкві. Постамент виготовив місцевий підприємець.
Лікар каже, що поповнювати картинну галерею та український куточок не планує. Вважає, що й цього досить. Своїх пацієнток та колег читати «Кобзаря» чи Біблію не змушуватиме. Це бажання в кожної людини повинне з’явитися без примусу.
Наразі Валерій Гордійчук планує закінчити ремонт у гінекологічному відділенні. Нині там уже замінили майже всі двері (ще двоє треба), у кожній палаті та в коридорі — новенькі натяжні стелі. Найбільша проблема з облаштуванням туалету. Нинішній давно потребує капітального ремонту.
Валерій Гордійчук
Лікар Валерій Гордійчук працює в Корюківці з 27 листопада 2012 року. Народився та виріс на Вінниччині, у селі Заболотному. Звідти родом видатний мікробіолог, епідеміолог Данило Заболотний, який був президентом Національної академії наук України, засновником Інституту мікробіології та епідеміології, що має його ім’я.
