Друга половина літа – це пора цвітіння амброзії, пилок якої є найсильнішим алергеном для людей. Наслідком алергії може бути нежить, кашель, сльозотеча, свербіж, астматичні прояви, погане самопочуття. Тому саме зараз терміново необхідно знищувати цю рослину і не допускати її цвітіння. Сусіди.City вирішили нагадати, як вона виглядає, в чому небезпека, де зазвичай росте та які способи боротьби з нею.
Неймовірно живуча
За словами інспекторки з благоустрою комунального підприємства «Менакомунпослуга» Оксани Єриженко, одна з проблем у боротьбі з амброзією – це мала обізнаність мешканців про цю рослину та способи боротьби з нею. Під час рейдів часто з’ясовується, що деякі не можуть відрізнити амброзію від інших рослин або стверджують, що не знають, як вона виглядає. Є люди, які знайомі з амброзією, але не розуміють усього рівня небезпеки від рослини, що алергія – досить підступна хвороба.
Раніше цю рослину можна було побачити на узбіччях доріг, у посадках. Але останні роки вона поширилася у межах міст та сіл, росте вздовж вулиць, перехресть, біля садиб. Тому господарям треба слідкувати і не допускати її розростання.
Не варто сподіватися, що через спеку рослина загине. Природа нагородила її неймовірною живучістю. Вона забирає з ґрунту воду та поживні речовини. Щоб виростити кілограм власної маси, їй необхідно щонайменше 948 літрів води, 1,5 кілограма фосфору і 15,5 кілограма азоту. Це виснажує та висушує ґрунт. Якщо неподалік ростуть культурні рослини, дерева, кущі, квіти, страждають і вони.
Чим шкідлива для людини
Для людини амброзія небезпечна у період цвітіння. Її пилок викликає алергію, яка може спричинити астму. Алергія на амброзію може з’явитися навіть у абсолютно здорової людини, в якої раніше не спостерігалося захворювання. Причина – у накопичені алергену. Достатньо лише протягом кількох тижнів вдихати повітря, в якому є пилок рослини. Причому рослина не обов’язково має рости біля вашого будинку. Вітри дають змогу пилку амброзії долати великі відстані.
Як боротися
Найнадійніший спосіб – виривання з коренем. Якщо територія, наприклад присадибна ділянка, невелика, то від амброзії таким методом можна позбутися майже напевно. Але під час процесу не забудьте одягнути захисну маску й окуляри.
Якщо немає такої можливості, то слід скошувати бур’ян до початку періоду цвітіння і повторювати скошування з інтервалом раз на три тижні.
Можна скористатися хімічним способом і обробити амброзію пестицидами, які дозволені у нас.
Є ще один метод боротися з амброзією, причому її ж зброєю, витісняючи бур’ян газонною травою і багаторічними рослинами.
Луговий газон – красиво і корисно
У дбайливого господаря завжди покошена трава біля двору. Комунальники не встигають пройти всі вулиці самотужки і дуже потребують допомоги самих мешканців. Однак існує один варіант для тих, хто стомився боротися з бур’янами, та у той же час хоче мати гарну та доглянуту прибудинкову територію. Він називається луговий газон.
Про нього вперше почули на одній із зустрічей з екологами. Такі газони зараз надзвичайно популярні в країнах Західної Європи, де давно зрозуміли, що міська урбаністика не повинна шкодити екології.
Еколог, голова львіської громадської організації «Плато» Микола Рябика переконаний, що розумне управління трав’яним покровом міст відіграє ключову роль для їхньої адаптації до кліматичних змін, дозволить стати безпечнішими та комфортнішими для життя.
Так роблять у парках польського Ґданська, на узбіччях доріг у Кореї, на трамвайних коліях у Варшаві, на дахах багатоквартирних будинків у Гамбургу та у приватному секторі по всьому світу.
У польському Кракові, наприклад, на дорогах є такі острівки для пішоходів, де насадили польових квітів. Спочатку людям було невтямки: ну звідки вони взялися? Невже так масово вітром навіяло? Виявилося, що це такий проєкт. Потім міська влада запитала жителів, чи сподобалося краківцям. Люди підтримали.
Чим корисне різнотрав’я
На відміну від традиційного зеленого газону, лугові рослини дають запилювачам поживний пилок і нектар, місце для розмноження та зимовий прихисток.
– Це така стратегія, – говорить блогерка Олена Босова, яка навчається у Німеччині, працює там у службі озеленення та часто на своїй сторінці ділиться порадами та спостереженнями. – Німці – люди практичні. Вони побачили, що традиційна стратегія догляду за газонами має наслідки: ерозія ґрунтів, перенасичення добривами, втрачене біорозмаїття. Вони вміють робити висновки.
Також екологи зазначають, що лугові рослини мають розвиненішу кореневу систему, завдяки чому споживають менше води і не потребують такого частого поливу, як газонна трава. Лугові тварини контролюють розповсюдження бур’янів. Особливо важливо це на узбіччях доріг, на пустирях, які без людської уваги заростають кропивою, амброзією.
Як доглядати за таким газоном
Олена Босова пише, що в Німеччині робота з газонами регламентується спеціальним стандартом. Суміші насіння тестуються на різних ділянках, щоб рекомендувати ідеальне поєднання для конкретних територій.
Олена переклала деякі поради таких поєднань для найбідніших видів ґрунтів. Наразі ж поради з догляду:
- Сіють такий газон один раз, потім він виростає самосівом на наступний рік, оскільки у наборах поєднуються однолітні, багатолітні та злакові рослини
- Полив не передбачається, але якщо посіяти на прибудинковій території або в саду, то можна поливати. Виглядатиме краще
- Косіння допускається до двох разів на рік, можна ручною косою, можна садовим інвентарем. Якщо стригти частіше, то зникне сама екологічність ідеї, бо рослини не зможуть дати квіт, відповідно й насіння
