Погодьтеся, зимова риболовля потребує певних умінь і навичок. Тому новачкам краще вирушати «на лід» разом із досвідченими колегами. Так буде спокійніше. Сусіди.Сіty попросили корюківчанина з 45-річним досвідом рибальства дати кілька порад початківцям у цій справі.
Володимира Ткаченка з Корюківки в місті та за його межами добре знають як умілого рибалку. У свої 62 роки має щонайменше 45 років відповідного стажу, бо захопився риболовлею ще в дитинстві. Після школи почав їздити на Десну та Дніпро. Подобається як літня, так і зимова риболовля. Його найбільший зимовий улов — 8-кілограмова щука, а літній — 24-кілограмовий макошинський сом.
Має Володимир Петрович усе необхідне для такого хобі: транспорт, човен, знаряддя. Але найголовніше — уміння й досвід, якими із задоволенням ділиться з іншими.
Порада перша: не поспішайте йти на лід
Володимир каже, що деякі рибалки, тільки-но з’явиться перший лід на водоймі, відразу випробовують його на міцність. А цього робити не потрібно. Ступати на кригу слід поволі та слухати: тріщить чи ні. Якщо звук сильний — заслабкий лід, відразу назад.
Особисто він, коли перевіряє міцність льодового покриву, стукає плешнею щонайменше двічі в одне й те місце. Якщо не пробив, значить, лід уже сантиметрів п’ять товщиною, можна вирушати.
Однак не варто забувати про промоїни, що можуть усюди підстерігати, особливо біля врослих водоростей. Треба рухатися, увесь час простукуючи лід.
Порада друга: тепло вдягайтесь
Одяг рибалки взимку має бути не надто важкий, але такий, щоб не продувався. Зараз не проблема придбати спеціальні костюми, термобілизну, спеціальне взуття. Звісно, ціни на такі речі можуть кусатися. Володимир завжди вдягає термобілизну, светр, комбінезон і куфайку. На ноги взуває бурки або валянки, вдягає тонші та товщі шерстяні панчохи. Обов’язково вкладає теплі устілки.
Важливо — щоби взуття не було тісним. Усередині має бути повітряний прошарок, інакше ноги відразу замерзнуть. Рукавиці, шапка, шарф — усе це теж згодиться.
Порада третя: гуртом не збиратися
Як би не розпирала цікавість подивитися, що впіймав приятель, не слід збиратися групами на льоду в одному місці. Ходити й сидіти треба на відстані один від одного. Лунки теж бити поодаль. Декотрі не витримують, коли хтось неподалік тягає рибу, а він ні. Потроху наближається й наближається до місця клювання. Але це може закінчитися великими неприємностями.
Порада четверта: рибу треба шукати
Щоб наловити риби, треба знайти місце, де вона клює. І ніколи не вгадаєш, де це має бути. Тому доводиться пробивати кілька лунок, перевіряти, чи ловиться там щось. Буває, ближче до берега збирається рибка, а коли треба й на глибині її шукати.
Порада п’ята: беріть із собою перекус
Володимир Петрович каже, що багато їсти на риболовлі не потрібно, проте перекусити схочеться. Він завжди бере сало, яке не боїться морозу. До нього обов’язково цибулю — ховає в кишені, щоби не примерзла. І без дволітрового термоса з гарячим чаєм ніколи не вирушає. Саме він зігріває, а не сто грамів, як дехто гадає. Хоча й такий «харч» у невеликій кількості може інколи настрою додати.
Порада шоста: не тримайте руки в кишенях
Володимир Ткаченко знає не один випадок, коли люди, котрі йшли по льоду і тримали руки в кишенях, провалювалися й топилися. Тому треба, щоб руки завжди були вільними. Навіть провалившись, людина машинально їх розтопирить, і це завадить відразу піти під лід. А в разі небезпеки витягнути їх із кишень ще нікому, мабуть, не вдавалося.
Сам Володимир кілька разів опинявся в критичній ситуації, особливо, коли ловив рибу поблизу очерету. Добре, що не розгубився, упав на спину, почав крутитися й викрутися. Тоді він провалився лише однією ногою. А було, що й двома. Устиг скинути ящик зі спини і на «чотирьох точках» доповз до берега. Вибрався і чимдуж додому.
Порада сьома: якщо провалився, знімай мокрий одяг
Ситуації бувають різні, але зазвичай рибалки, особливо взимку, по одному не ходять. Тому при потребі можуть допомогти один одному. Був випадок, коли їхня чоловіча компанія вудила рибу на козилівських ставках. І знайомий провалився. Перелякався, волає про допомогу. Володимир був ближче за інших. Ліг на живіт і поповз до нього. Подав бур, а він до двох метрів довжиною. Той і вхопився. Так, потихеньку, і витягнув постраждалого. Мокрий до нитки був. Роздягнувся, хлопці кожен щось дав йому зі свого одягу. Хтось панчохи зняв, хтось светра. Шапку дали, бурками ділилися, курткою. А його речі викрутили, запалили вогнище і весь день сушили.
