Не так давно в мережі YouTube з’явилося відео про наше місто «Мена. Екскурсія з Віталієм Крутим». Його автор – 26-річний харківський відеоблогер Михайло Коваленко. Сусіди.City поспілкувалися з ним про те, чим зацікавила Мена. Поговорили також про сам проєкт та плани на майбутнє.
Директор музею – екскурсовод по Мені
Михайло побував у Мені ще в жовтні минулого року. Цьому передувала підготовка до поїздки: через Фейсбук спочатку спланував маршрут, з’ясовував усі нюанси мандрівки, шукав того, хто б міг розповісти про минуле і сучасність міста.
Вибір у цьому випав на менянина Віталія Крутого. І це не дивно, бо хто, як не директор краєзнавчого музею, краще зможе презентувати наше місто. Та й самому пану Віталію до цього не звикати, адже проводити екскурсії не тільки Меною, а й Менщиною – для нього це звична справа.
У призначений час (це було прибуття вранішнього приміського поїзда Бахмач-Сновськ) Віталій зустрів гостя на пероні залізничного вокзалу. В розпорядженні було лише декілька годин, оскільки цього ж дня Михайло планував мандрувати далі, щоб відвідавши ще Чернігів, подорожувати далі Україною. Тому часу не втрачали й одразу почали екскурсію.
Про Мену з любов’ю
Маршрут проліг через усе місто. На шляху були різноманітні об’єкти. Це і сама залізниця з вокзалом, і типовий будинок єврейської родини на колишній вулиці Єврейській (нині вулиця Шевченка), єврейське кладовище, перша двоповерхова споруда в Мені, краєзнавчий музей з раритетними експонатами...
Віталій Крутий скрізь намагався не просто показати об’єкти, а й цікаво донести їхню історичну значущість та вплив на розвиток і становлення нашого міста. Водночас згадував і іменитих земляків, які доклали до цього зусиль. Цікаво було дізнатися навіть про те, що, на жаль, не збереглося до наших днів: менська фортеця, замок Адама Киселя, храми Різдва Богородиці та Троїцький (попередник сучасної Троїцької церкви), колись повноводна річка Сидорівка.
Для Михайла Коваленка подорожі Україною стали справжнім захопленням
Окрім історичних місць, пан Віталій розповів про наші менські родзинки – зоопарк та приватну пекарню «ХлібОк». А зупинившись в центрі міста, гість дізнався про його сучасне: пам’ятники воїнам-афганцям, меморіальні дошки на честь хлопців, загиблих на Донбасі, школа імені Шевченка і навіть сучасні міські житлові багатоповерхівки, адміністративні споруди та зупинки...
Наше місто унікальне
Той, хто бачив відео, міг помітити, що і сам автор намагався спрямувати відеокамеру на об’єкти та моменти, які б показали унікальність Мени та менян. Ще по дорозі з вокзалу завітали на охайну територію Менської міської лікарні. А чого варті старі менські будинки, які хоч і не можуть складати конкуренції сучасним, але мають також історичну цінність завдяки унікальній менській лиштві на віконницях!
Навіть смітники, які зафіксувала камера, доводили не рівень засмічення, а те, що в Мені налагоджене роздільне збирання сміття. Про охайність нашого міста Михайло зауважив сам, побувавши на території міського пляжу.
Одразу після появи відео та поширення його в різноманітних фейсбучних групах воно стало набирати перегляди. За якісь декілька днів досягло понад дві тисячі. Дехто залишає коментарі. Хтось звинувачує автора в тому, що він говорить російською мовою, хоча екскурсовод Віталій Крутий своєю менською українською ці звинувачення знівелював.
Михайло Коваленко: «Я, російськомовний українець, можливо, більший патріот, ніж деякі україномовні»
– До закидів щодо російської мови я ставлюся спокійно, – запевняє Михайло. – У мене на це своє пояснення: якщо українці без проблем розуміють і українську, і російську мову, то 30% тих, хто переглядає мої відео в інтернеті, – це іноземці. Одне з моїх завдань – робити так, щоб про Україну дізналося якомога більше людей.
На підтвердження своїх слів Михайло розказує, що в березні 2014 року він був у колоні харківських футбольних фанатів, які створили й озвучили знамениту на увесь світ красномовну приспівку про Путіна. Чоловік демонструє в месенджері фото і відео, де він та його друзі тримають в руках жовто-блакитний державний прапор та червоно-чорний прапор українських націоналістів.
Собі – у задоволення, людям – на користь
Загалом враження у глядачів переважно позитивні. Так само позитивно відгукується про Мену і Михайло. У розмові він сказав, що саме захоплення відеоблогерством з’явилося у нього три роки тому.
– За фахом я спеціаліст у сфері ІТ-технологій, – розповідає Михайло Коваленко. — Починаючи з 2007 року я багато мандрував Україною. Оскільки є футбольним фанатом, то спочатку робив це разом із друзями. Потім став практикувати самостійні поїздки. Мене приваблюють саме ось такі маленькі містечка, як Мена. А оскільки дуже подобається пізнавати щось нове, то якось вирішив ділитися враженнями від побаченого з іншими. Через те, що дуже люблю тварин, розпочавши займатися відеоблогерством, поставив собі мету: якщо вдасться на цьому ще й заробити якісь кошти, спрямувати їх на заснування притулку для тварин. На жаль, поки що мета не досягнута: мій канал (він наразі має близько 1400 підписників) ще не приносить бажаного заробітку. Але від мрії все ж не відмовляюся.
Задля подорожей Михайло жертвує відпустками, тривалими кількаденними вихідними (якщо такі випадають), власними коштами
Михайло не шкодує про витрати, оскільки побачене, пережиті враження і відчуття того, що його заняття комусь стане в пригоді, змусить ще більше полюбити свою батьківщину та надихне зайнятися подібним, кличе до нових подорожей.
Канал «Нежданчики України» в YouTube має декілька розділів. Серед них чільне місце належить саме тому, де зібрані відео про подорожі Україною. Окремий розділ «Нежданчики Харкова» присвячений рідному місту Михайла. А перебуваючи в закордонних мандрівках, він не оминає нагоди зафіксувати на відео враження і звідти. Для таких відведено розділ «Нежданчики On Tour». Анонси, підсумки, другорядні відео, невидане блогер звів в однойменному розділі.
Коли запитав Михайла, чому саме «Нежданчики», він розповів, що спочатку це була назва їхньої дворової футбольної команди, якій виповнюється вже 12 років. Сторінка команди в соціальній мережі має близько 14 тисяч підписників, а назва стала брендовою. Тому й вирішив її назву використати для свого каналу.
Сподобалася спокійна менська провінційність
Як саме Мена потрапила до переліку чергових локацій для відвідин та знімання? На це запитання Михайло відповідає так:
– Якраз на жовтень у мене припадала відпустка, на яку я запланував черговий тур. У ньому передбачалися відвідини деяких міст Чернігівщини. Серед них обов’язково мав завітати в Чернігів, який, до речі, був одним з небагатьох обласних центрів, у яких я до цього ще не бував (наразі залишилися одні Черкаси). Загалом за 9-денний тур тоді я відвідав 14 міст: Конотоп, Мену, Чернігів, Коростень, Овруч, Житомир, Тернопіль, Бережани, Чернівці, Вижницю, Ужгород, Воєводине, Берегове, Сваляву. Ще в Харкові, плануючи маршрут, помітив, що маю час в очікуванні поїзда з Чернігова до Коростеня, тому став шукати можливість десь його використати з користю. Спочатку планував відвідати Семенівку, але вибір зупинив саме на Мені. Чому на ній? Якщо, наприклад, Батурин у всіх на слуху, то цього не можна сказати про ваше місто.
Звичайно, Віталій Крутий, презентуючи Мену, хотів показати її найкращі сторони. І зрозуміло, що Михайло Коваленко міг помітити те, що не зовсім йому сподобалося. Через скромність він не став озвучувати цього на загал, а змонтував позитивний відеоролик про наше рідне місто. А можливо, йому справді сподобалася спокійна менська провінційність. Михайло зауважив тільки один казус, який ледь не завадив його побаченню з нашим містом.
– Ще тільки плануючи свій маршрут і кинувши повідомлення у соцмережі про намір відвідати Мену, він почав отримувати не зовсім приємні коментарі, – згадує Михайло. – Хтось пропонував у ролі екскурсовода підозрілих осіб. Хтось відгукувався про Мену як про місто, яке нічого не варте. Скажу чесно: були навіть думки не їхати до вас. Але, на щастя, все склалося належним чином.
Наразі Михайло планує нові подорожі. Вже на весну, яка не за горами
У цих планах обов’язково знайдеться час для міст і містечок Чернігівщини. Для цього він діє за старою схемою: активно спілкується в соціальних мережах, знаходить нових друзів, які здатні допомогти в подорожах, розроблює нові маршрути.
А одночасно він з уже відзнятого матеріалу монтує відео і презентує їх на своєму каналі в YouTube. Робить це для того, щоб кожен з нас іншими очима побачив чудовий край, в якому живемо. У планах – зйомка відео з метою порівняння українських містечок із закордонними. І все це разом взяте – заради досягнення ще однієї мети: щоб безпритульних собак і котів було якомога менше.
