Важкі втрати несе наша багатостраждальна земля через російсько-українську війну. На початку жовтня Корюківка провела в останню дорогу свого сина, якому у день поховання мало б виповнитися 39 років.
Не про такий день народження мріяв її коханий чоловік, розповідає дружина загиблого Тетяна Розумій.
— Сергій дуже любив відпочивати на природі, рибалити. Тож і в день народження завжди чаклував над шашликами, — згадує 39-річна Тетяна Розумій. — Я за Сергієм почувалася наче за кам’яною стіною. Він був справжнім головою родини, майстровитим і працелюбним, у всіх справах брав на себе відповідальність.
Сергій любив відпочивати на природі
За своє коротке життя і не відпочив по-справжньому. Все трудився й трудився. Хоча й мені постійно казав, щоб навчалася і те робити, й інше. А я питаю — навіщо? У мене ж є ти. Та він змусив мене здати на права, сам навчав водити машину.
Сергій Розумій народився й виріс у Корюківці. Навчався у колишній четвертій школі, потім у гімназії. Професію здобував у Сосниці. Вивчився на автослюсаря. Трудився підприємцем на базарі, на автозаправці тощо. На війну пішов добровольцем у листопаді 2022 року. Став прикордонником. Службу ніс недалеко від Корюківки, біля Семенівки.-
— Востаннє ми з Сергієм розмовляли 12 травня о 19.50. Потім його два мобільні телефони замовкли, — зі сльозами на очах згадує пані Тетяна. — І лише наступного дня, 13 числа, об 11 годині зателефонували з частини й повідомили, що Сергія більше немає.
Сергій Розумій був головою родини
А далі було невимовно тяжке чекання, що тривало чотири з половиною місяці: живий — чи ні? Я до останнього сподівалася, що Сергій вижив. Думала, може, потрапив у полон. Потім знайшовся один із його мобільників. Сприйняла цю новину як добрий знак.
Навіть до екстрасенсів зверталася, й ті подавали надію, мовляв, живий. І лише одна з них, Марія Тиха, подивившись на фото Сергія, сказала, що його з нами вже немає. Та вірити цьому я не хотіла.
Родина Сергія Розумія бере свій початок 15 червня 2013 року. У подружжя підростає десятирічний син Данило. Сергій був справжнім і відповідальним татом, який усім цікавився, всього навчав дитину, показував, розказував, навіть коли той і не хотів чогось робити. Любив і поважав дружину, турбувався про батьків, що в літах. Для них був єдиною надією у старості. Було в них два сини, та один загинув раніше , а Сергій — боронячи Україну.
— За життя Сергій мало розповідав про службу. У ті нечасті хвилини, коли мав змогу побувати вдома, більше говорив про сімейні справи. Хоч якось сказав, що війна триватиме довго, якщо нам не надаватимуть із-за кордону своєчасно допомогу.
З дому брав лише тормозки, рештою був забезпечений. Ще до війни, чоловік поставив мету — схуднути. Сидів на дієті, ходив у спорткомплекс «Олімп», де наполегливо займався. І таки схуд на понад 20 кілограмів! Однак коли потрапив на війну, то нерегулярне харчування, постійний стрес, особливі умови проживання зробили своє діло, і знову повернулися небажані кілограми.
Кажу якось, давай купимо тобі нові штани, бо старі малуваті. А він — мені не треба. Дуже важко все це згадувати. Так мало доля нам подарувала щасливого сімейного життя — лише десять років. Тринадцяте число для мене завжди було щасливим. А тепер я так не вважаю.
Сергій Розумій дуже любив свою сім'ю
Саме 13 травня жахлива звістка розділила життя Тетяни на до і після. Дива не сталося, чоловіка більше немає на цьому світі. Та пам’ять про нього житиме вічно. Поховали Сергія Розумія 6 жовтня на новому кладовищі в Корюківці. Вічна слава і світла пам’ять нашому Герою.
