Понад рік тому вони об’єдналися, бо колись мали спільне захоплення. Утім, зізнаються: якби не війна, навряд чи знайшли б для нього час. А так їхнє хобі стало віддушиною, яка допомагає залишатися в ресурсі. Любительок танцю зібрала не професійна танцівниця, проте хореографиня-постановниця душею, корюківчанка Вікторія Доценко. За досить короткий термін свого існування колектив неодноразово ставав переможцем всеукраїнських творчих конкурсів. У чому секрет любительського танцю — поцікавилися в керівниці танцювального колективу Корюківського МБК «Lady Dance».
Втрачені можливості
Історія 46-річної Вікторії Доценко про те, що людина може помилитися з вибором професії у житті, та душа ніколи не схибить. Аби її хобі переросло в роботу, знадобилося чимало років. Сьогодні Вікторія — керівниця ЛОК (любительських об’єднань і клубів за інтересами) Корюківського міського будинку культури та молодіжна працівниця Корюківського молодіжного центру «КУБ». А до цього багато років працювала в торгівлі. Проте танців не покидала ніколи.
Вікторія шкодує, що здобула професію, яка їй не знадобилася. І радіє, що змогла реалізуватися в тому, що любить
Віка розповідає, що в дитинстві ніколи не могла встояти на місці, коли заграє музика. Такими були і її тато, й брат. Маленькою, батько підсаджував свою донечку на краєчок сцени на всіх міських святах. Однак у школі Віка не танцювала.
Її найпершим танцювальним наставником став Іван Приходько, до якого почала ходити на заняття у фабричний Будинок культури в 1994 році. Потім займалася під керівництвом Тетяни Дмитренко й Антона Рябічева, донині — в Олени Мостович у колективі «Ремікс». Тридцять років танцює!
— А взагалі-то за фахом я бухгалтерка сільського господарства, — посміхається Вікторія. — Отримала спеціальність, за якою не працювала жодного дня. Шкодую за тим, що вчилася не там, де потрібно мені було, бо це — втрачені можливості.
Танці для дорослих
Клуб «Віддай себе танцю» створили при МБК під час війни з ініціативи Вікторії Доценко. Назва не змусила себе чекати, бо вона є девізом життя Вікторії. А пізніше започаткували й танцювальний колектив «Леді-денс» при МБК.
— Почалася війна. Наших хлопців з «Реміксу» призвали на службу — танцювати стало складніше, — пригадує Вікторія. — Вагалася, але, заручившись підтримкою однодумців, надумалася кинути в соцмережі запрошення на спільні заняття для тих, кому 25+ і люблять танцювати.
Запрошення дійсне! Приходьте, якщо любите танцювати
— Першими прийшли здебільшого мої знайомі: Світлана Нестерук, Марина Занкідарова, Леся Тройна, Людмила Навродська, Наталія Авраменко, Олена Доценко, Вікторія Кириченко, Леся Євтушенко, — зазначає Вікторія. — Потім додалася група педагогів: Оксана Чорна, Тетяна Романенко, Олена Аполон, Еллада Аргунова, Вікторія Загалець, Наталія Єрмак. За деякий час прийшли ще Вікторія Степченкова, Світлана Акусок, Оксана Марухно.
— Потім всі звиклися з цією думкою, але постійно щось заважало виступати. А згодом записали відео бачати й відправили на онлайн-конкурс, де посіли одразу перше місце. Дівчата загорілися виступати та брати участь у конкурсах очно. Відділ освіти, культури, молоді та спорту міської ради надавав нам транспорт на такі поїздки, — каже Вікторія.
Наразі колектив «Леді-денс» двічі був у столиці на різних конкурсах, звідки привіз три перших і друге місця. Учасниці, які спершу зібралися, щоб танцювати для себе, і досі під враженням від своїх результатів і неймовірної підтримки глядачів і журі, адже їхня вікова категорія зазвичай мало представлена.
Особливості репетицій
Танцюючі дівчата і їхня керівниця збираються частіше у вихідні, бо в кожної робота, або ж увечері в будні дні, якщо є вільний час і вільні «вікна» у танцкласі.
— Наші заняття — це не лише про танці, це ще й спілкування, — зазначає — Вікторія Доценко. — Наприклад, у цьому плані завжди виділяються наші педагогині. Вони, поки перевдягаються, постійно говорять лише про свою роботу! Чимось діляться, радяться, питаються сторонньої думки. Ну, сказано ж, вчительки! Мені подобається, що всі дівчата нашого колективу класні, дружні, терплячі! Доки не вийде в останньої, не зупинятимуться.
Так, вони вже опанували бачату, елементи самби, а зараз навіть намагаються вивчити рухи Майкла Джексона. Костюми для виступів купують або шиють, усі придбали танцювальне взуття. Вдома, в Корюківці, виступали лише декілька разів, проте зупинятися не планують. А їхня наставниця вдячна їм за те, що допомогли втілити в життя її мрію.
Постановниця
Із 2017 року Вікторія Доценко є постановницею випускних вальсів у Корюківці. З легкої руки тодішніх випускників, які довірили їй головний танець свого шкільного життя, Віку почали запрошувати й наступні одинадцятикласники.
Цьогоріч Вікторія Доценко є постановницею вальсу у першому міському та Перелюбському ліцеях. З останніми на репетиції один раз на тиждень зустрічаються у МБК. Діти з Перелюба, Прибині та Охрамієвичів, які навчаються в Перелюбі, другий рік готують вальс із Вікторією.
— Оскільки я ще й молодіжна працівниця, то після своєї основної роботи в Будинку культури йду у молодіжний центр, — розповідає Віка. — У «КУБі» теж постійно вчимо якісь танці, танцювальні рухи, беремо участь у танцювальних та інших творчих челенджах. От і зараз готуємося до одного з них із корюківською та олександрівською молоддю. Мені це дуже подобається, бо цим живу. Я відпочиваю, коли танцюю.
