Кабінет міністрів продовжує реформу середньої освіти, що розпочалась у 2016 році. До вересня 2026 року в Україні громадам доведеться закрити усі сільські школи, де навчається менше 60 дітей. Учнів переведуть в опорні заклади середньої освіти, що розташовані в більших населених пунктах. Разом з тим, з 2025 року частина шкіл перейде на 12-річне навчання. Чим зумовлені такі зміни, а також чого чекати школярам – розбирався Центр громадського моніторингу та контролю.
Закриття сільської школи – занепад села?
Станом на 2024 рік українськими школами опікуються органи місцевого самоврядування громад, де вони розташовані. Утім, їхнє фінансування здійснюють за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету України.
З 1 вересня 2025 року уряд не фінансуватиме зарплати вчителів у школах, де навчаються менше 45 учнів, а з 1 вересня 2026 року – тих, де менше 60 дітей.
Але це рішення не стосується початкових шкіл. Громади матимуть вибір – залишати середні і старші класи в сільських школах, фінансуючи їх з власного бюджету, або ж закривати їх, а учнів возити до більших шкіл.
Через неможливість сформувати повні класи сільські школи створюють з’єднані класи. Або ж переводять дітей на індивідуальне навчання. Внаслідок цього діти не мають належного рівня взаємодії один з одним, не навчаються одне в одного і не бачать прикладів для наслідування. Зазвичай у школах з малою кількістю учнів бракує і вчителів, тож існує практика викладання вчителями непрофільних предметів.
Водночас, на освіту одного учня в селі держава в середньому на рік витрачає 30,4 тис. грн, а у місті – 24,4 тис. грн. Крім того, за оцінками міністерства, рівень освіти в сільських школах поступається рівню освіти у містах. Про це, зокрема, свідчать результати Національного мультипредметного тесту 2023 року. «Освіта в селах коштує дорожче, але не виправдовує ці кошти якістю», – зазначили в МОН.
Колишній очільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук стверджує, що таке рішення уряду було неминучим, оскільки за всі роки незалежності не було запропоновано моделі функціонування сільської школи в нових економічних умова.
– Увага до сільської школи, якої особливо й не було, впала до мінімуму. Ніхто в державі її долею не переймався. Із децентралізацією на ній було поставлено хрест узагалі. А сьогодні ситуацію із сільською школою доведено до повного абсурду. Тому, мабуть, іншого виходу, ніж масове закриття таких шкіл, уже нема, – каже фахівець.
Дванадцятирічна школа: одружені випускники та професія після ліцею
Інше освітнє нововведення, що очікується найближчими роками, – перехід на 12-річне навчання в школах. Відповідні пілотні проєкти в деяких школах розпочнуться наступного року, а по всій країні 12-й клас впровадять з 2027-го.
У Міністерстві освіти пояснюють таку необхідність великим навчальним навантаженням учнів старшої школи та впровадженням профільної освіти у старших класах, а також підвищенням якості освіти в цілому. Як зазначає заступник міністра освіти Дмитро Завгородній, у 10 класі буде найбільша кількість обов’язкових предметів, яка зменшуватиметься з кожним наступним класом. Інший аргумент за збільшення кількості класів – адаптація української освіти до європейської.
Паралельно планується розвиток мережі професійних ліцеїв, аби учні після дев’ятого класу мали вибір – продовжувати освіту, здобуваючи професію, або ж закінчувати старшу школу, орієнтуючись на вступ до університету.
– Основний задум реформи – це зміна училищ та технікумів на професійні ліцеї, оскільки є загальне ставлення, що в училища йдуть ті, хто зовсім ні на що не спроможний. Це треба змінити, переосмислити і підняти престижність робітничих професій, – пояснює секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.
Ігор Лікарчук ставиться до переходу на 12-річне навчання в запропонованому вигляді критично.
– Якість освіти залежить від двох чинників. Перший – мотивація учня отримати якісні знання. Другий – якісна і продуктивна робота вчителя. Що в нас робиться для того, щоб запровадити нові мотиваційні чинники для здобувачів освіти? Нічого! У суспільстві давно сформувалося переконання, що стати багатим і успішним можна і без якісної освіти, – підсумовує фахівець.
