Під час війни потреба в донорській крові є завжди й повсюдно. Якою є ситуація з донорством на Корюківщині, дізнавалися Сусіди.Сіty.
Кров для перемоги
Корюківський відділ заготівлі крові та її компонентів КНП «Чернігівський обласний центр крові» Чернігівської обласної ради працює щодня у будні. З 8.00 до 13.00 — забір крові, а по обіді — перероблення.
Працюють у відділі семеро фахівчинь: завідувачка, лікарка-терапевтка Євгенія Мехеденко, старша сестра медична Тетяна Поташна, операційна медсестра Анастасія Лобур, лаборантка Ірина Лещенко, медична реєстраторка Наталія Гончаренко, молодша медична сестра з переробки крові Людмила Афанасенко та молодша медична сестра-буфетниця Ірина Хомко.
— Наразі в середньому 100 осіб за місяць звертаються, щоб здати кров, — говорить старша сестра медична Тетяна Поташна. — Але потреба в донорах є постійно! Тому ми вдячні всім: і тим, хто долучається вперше, і нашим постійним помічникам. Як приклад «корпоративного» донорства — працівники ТОВ «Слов’янські шпалери — КФТП», які ніколи не залишають у біді своїх колег.
— Вражають люди, яким за медичними показами можна робити це не так часто, але вони наполягають, — продовжує Тетяна Григорівна. — Наприклад, кожні два місяці, що б не сталося, їде до нас 48-річна Віра Омалс із Козилівки. А 57-річна Ольга Захарченко з Радомки для цього постійно винаймає авто. З обстрілюваного прикордоння, із Семенівки, теж активно їдуть люди. Серед постійних семенівських донорів — подружжя Юлії та Юрія Кекухів. Мешканці Сновщини масово долучаються — приїздять автобусом, який для донорів надає Сновська міська рада.
Людей, котрі це роблять від серця, багато. Вони дуже вмотивовані, і доки триває війна, готові постійно ділитися своєю кров’ю. Це їхній внесок у перемогу України.
Перебираючи картотеку, фахівці інколи помічають, що чимало донорів не навідувалися до них рік і більше. Телефонують, а ті — воюють. Військові теж охоче здають кров, бо щодня відчувають її цінність. Від цього, зізнаються фахівчині відділу, стає навіть незручно: наче самі собі донатять.
Найбільший наплив людей у відділі фіксують напередодні та у Всесвітній день донора крові, який припадає на 14 червня. А ще тоді, коли від терористичних ударів по Чернігівщині страждають люди. Окрім екстрених випадків, традиційно по два донори потрібні жінкам, які збираються народжувати. Або ж пацієнтам, які потребують оперативного втручання тощо.
Що треба, щоб стати донором
Кров може знадобитися будь-кому і будь-якої хвилини. Різних груп і резусів. Найдефіцитнішими вважаються «мінусові» — з негативним резус-фактором. Що треба, аби стати донором крові?
— Повнолітня здорова людина віком від 18 до 60 років, яка хоче здати кров, приходить до нас із документами (паспорт і реєстраційний номер), легко поснідавши (напередодні ввечері та зранку у день донації треба виключити з раціону жирну їжу, молочні продукти та яйця), — зазначає Тетяна Поташна.
Сама донація є безболісною і займає до 10 хвилин. Ми застосовуємо лише одноразове стерильне обладнання й одноразові системи, які розпаковуються у присутності донора. Донорську кров обов’язково відправляємо в обласний центр крові, де її досліджують і перевіряють на наявність інфекційних захворювань: ВІЛ, гепатиту B, гепатиту C, сифілісу.
Здавати кров — корисно!
Медики запрошують долучатися до когорти донорів і нагадують, що однією порцією своєї крові ви рятуєте життя трьох людей.
— Донації ж не лише рятують життя іншим, а й приносять користь самим донорам, — наголошує операційна медсестра Анастасія Лобур. — Люди, які здають кров, менше хворіють, у них зменшується ризик хвороб серця, знижується рівень холестерину і ймовірність тромбозів та онкології. Донації стимулюють роботу внутрішніх органів, покращують обмін речовин.
У відділі нагадують, що у день донації працівник увільняється від роботи зі збереженням середнього заробітку, а також має додатковий день до відпустки.
