Корюківські ветерани живуть активним і цікавим життям. Їх не потрібно розважати чи розраджувати — вони самі готові підтримати кожного, хто цього потребує. А важливі й корисні справи усюди — тільки подивися навколо. Так виникла ідея взяти під свою опіку частину міського парку, що за автостанцією.
Голова Корюківської районної ветеранської організації Валентина Погребна розповіла, що сім років тому актив ветеранів запропонував членам своєї організації зробити якусь корисну справу. Думали недовго — вирішили навести лад біля літака, що стоїть за автостанцією.
Прибирають листя на значній території
Відтоді щороку ранньої весни поспішають вони до парку з граблями, лопатами, віниками. Пізніше посадили калинову алею, яку назвали ветеранською. І хоча частенько недобросовісні містяни викопують кущики, а неадекватні особи їх ламають і топчуть, все одно знову висаджують нові.
Рослинами допомагають лісівники місцевих підприємств. Турботливо доглядають кілька клумб, а також вигрібають листя та сміття на навколишній території. Робота важкувата, тому торік на засіданні ветеранської ради, було, подумали припинити це робити. Та де там! Ветерани хоч і в літах, але сильні духом і вірою в себе.
Працюють ветерани разом із молодшими колегами
— Цього року до нашого ветеранського трудового десанту долучилися працівники Міського будинку культури. Молодші колеги — більш активні, але й ми не здаємося, — каже Валентина Погребна. — З ними нашу організацію поєднує активна творча робота. Ми разом проводимо багато цікавих заходів у БК.
Роботи всім вистачає
Отже, вони з радістю долучилися до прибирання в парку напередодні Всесвітнього дня довкілля.. Нас разом зібралося майже п’ятдесят осіб. Комунальне підприємство «Благоустій» завжди надає трактор. Тому сміття не лежить, відразу вантажимо й вивозимо. А міський голова Ратан Ахмедов радо підтримує нас фінансово. Щиро за це йому вдячні. А потім ми всі разом обідаємо на свіжому повітрі, фотографуємося, спілкуємося. Дуже добре нам разом!
Після роботи - дружнє спілкування
Хто проходив парком кілька днів тому, той бачив, що в цьому місці було море непочатої роботи. А нині радує воно чистотою й охайністю. Кущі калини добре прижилися, скоро розпустять листочки, заквітують. Добру справу роблять ветерани, щира вдячність їм за це.
А іншим корюківчанам, які полюбляють відпочивати в Парку Дружби, потрібно берети чужу працю. Часом вранці можна бачити, як біля лавочок валяється різне сміття, порожні пляшки, недопалки, насіння соняху тощо. Навіщо так чинити? У парку ж є сміттєві баки. Невже, важко піднятися та покласти туди непотріб? Усе починається з малого та переростає у велике.
