Учні, батьки і вчителі знову звикають до шкільного насиченого життя. І всі розуміють, що потрібен певний час на адаптацію, перш ніж навчальний процес набере повну силу. А для першачків тим більше. Як допомогти дитині, щоб у неї сформувалося позитивне уявлення про школу як місце, де вона буде прийнята і сприйнята такою як є, з усіма своїми почуттями, думками, знаннями і проблемами?
До школи – з іграшкою
Юлія Красножон, практикуючий психолог Березнянської школи, радить і батькам, і вчителям бути терплячими і уважними, адже початок навчання дитини в першому класі – складний і відповідальний етап у її житті.
– Це ж не тільки нові умови життя та діяльності. Це й нові знайомства, нові стосунки, нові обов'язки. Був садочок, батьки, бабуся, а тепер – школа, де все по-іншому. Змінюється життя дитини: все підпорядковується навчанню, шкільним справам і турботам, – пояснює Юлія Красножон. – І саме в перші місяці навчання починають формуватися системи відносин дитини зі світом і самим собою, форми взаємин з однолітками й дорослими, базові навчальні установки, які в істотній мірі визначають в подальшому успішність навчання, ефективність спілкування.
«І я для себе задалася питанням: як мама може допомогти дитині почуватися в школі комфортно і впевнено?»
Шкільний психолог дає поради, як пом’якшити входження першачка у шкільне життя:
– Можна дати з собою улюблену іграшку або таку річ (камінчик, горішок, брелок, прикрасу), яка уособлюватиме зв'язок дитини з батьками. Мобільний телефон краще з собою не давати, але школярик має знати, що за важливої потреби вчитель може допомогти зв’язатися з батьками. Дитина гірше звикає до нової життєвої ситуації і нових дорослих, якщо у неї є можливість постійного контакту з батьками, – переконана Юлія Красножон.
Радійте успіхам і не сваріть
Процес навчання без помилок не обходиться. Не треба відразу робити висновки про інтелектуальну неготовність малюка.
– «Чому ти не розумієш? Це ж так просто! Ти що, дурний?» Почувши це, дитина може повірити, що він невдаха, і перестане чогось прагнути далі. Пам’ятайте, що важливий не результат, а сам процес, – радить Юлія Григорівна. – Якщо ваш малюк намагається, він проявляє інтерес до навчання – похваліть його за це. А якщо із завданням впоратися самостійно не вийшло, спробуйте зробити його разом.
– Звісно батьків хвилює, чи дитина не голодна, чим її годували в їдальні. Але спочатку запитайте, що цікавого сьогодні дізналася, що сподобалося на заняттях, з ким з однокласників потоваришувала, – рекомендує психолог. – З ваших питань про школу дитина повинна зрозуміти, що вам цікаво все, що з нею відбувається. Вам важливі її успіхи, але ви любите й приймаєте свого малюка таким, який він є. Будьте такими батьками, що сприймають, розуміють і люблять свою дитину, незважаючи на шкільні успіхи чи невдачі. І не забувайте, що саме від вашої думки у дитини формується чи то позитивне, чи негативне ставлення до школи.
Мій дім – моя фортеця!
– Дім – це те безпечне місце, де все знайоме і зрозуміле, де ваш школярик може нарешті розслабитися і зайнятися улюбленою справою, де його приймають і підтримують. І основа батьківської позиції полягає в тому, що вдома у жодному випадку не можна дублювати школу, контролювати і постійно повчати, – розповідає Юлія Григорівна. – Просто слідкуйте за рівнем самостійності дитини: виконання домашніх робіт, підготовка свого одягу і портфеля до завтрашнього дня. Навчати самостійності – це відповідальна і поступова робота, часто буває простіше зробити все самому, ніж чекати, поки це зробить дитина. І тоді батьки навіюють дитині: «Це не в твоїх силах, це важко, не роби це сам бо зашкодиш, за тебе зроблю я». Ця не правильна установка приводить до «навченої безпорадності», відмови дитини надалі від будь-яких самостійних дій, невірі у власні сили.
Поясніть дитині, що означає бути школярем та для чого це потрібно
Найперше, що мають зробити батьки: створити позитивне емоційне ставлення до навчального закладу, підтримувати повагу до школи і вчителя при сімейному спілкуванні.
Розповідайте про школу, про існуючі в ній правила, щоб дитина була обізнана і відчувала себе впевнено, не боялася і не сумнівалася у своїх здібностях
- Продумайте режим дня і дотримуйтесь його
- Навчіть першокласника ставити вчителю питання (не боятися, не соромитися і т.д.)
- Розвивайте навички емоційного контролю, вміння дотримуватися правил
- Поясніть, що означає «акуратно», «старанно», формуйте самооцінку
- Розвивайте комунікабельні здібності
- Підтримуйте бажання вчитися
- Вислухайте уважно дитину, порадьте, як діяти в тій чи іншій ситуації
- Активно взаємодійте з учителем і шкільним психологом
- Навчіть дитину використовувати позашкільний час, наприклад, привчайте вчасно обідати і відпочивати після уроків
