Підвищення цін на житлово-комунальні послуги в Україні дедалі частіше згадується у заявах представників влади. Про необхідність перегляду тарифної політики говорять як у Національному банку, так і в уряді. Що саме може змінитися та коли – з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.
Низькі тарифи не вигідні державі
Зростання тарифів на ЖКГ та цін на електроенергію є неминучим кроком для стабілізації економіки. Про це заявив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна». За його словами, різкі цінові стрибки, зокрема комунальних тарифів, створюють додаткові ризики для економіки.
– Якщо кілька років якісь тарифи не змінюються, а потім вони піднімаються в рази, то це не та ситуація, яка дозволяє нам належним чином управляти інфляційними процесами, – пояснив він.
Сергій Ніколайчук: "Субсидіювання цін на комунальні послуги є дорогим для держави"
– Тому рано чи пізно це все одно треба буде вирівнювати, – певен Ніколайчук.
Натомість, на його думку, більш передбачувана тарифна політика допоможе державі краще планувати витрати. До слова, НБУ у своїх інфляційних звітах постійно рекомендує не відкладати занадто далеко повернення ринкових цін для населення на житлово-комунальні послуги.
Ціна на електрику може зрости
Тим часом в уряді прогнозують подальше підвищення вартості електроенергії для населення. Відповідно до прогнозу Міністерства економіки на 2026-2028 роки, ціни на електроенергію для побутових споживачів (з грудня по грудень відповідних років) щорічно зростатимуть на 15% (плюс-мінус 5%). Як повідомило видання «Економічна правда», про таке йшлося в листі Мінекономіки №3011-02/30287-03 з уточненими сценарними умовами функціонування економіки на 2026-2028 роки.
У липні цього року в листі про наміри до керівництва МВФ українська влада вже заявляла про плани додатково підвищити тарифи на житлово-комунальні послуги. Однак з уточненням, що це відбудеться лише після закінчення війни. «Потенційні заходи реформ, щойно дозволять умови, включають додаткове поступове підвищення тарифів після війни», – йдеться в документі.
Водночас мораторій не поширюється на вартість електроенергії. Вже під час повномасштабного вторгнення тариф на світло для побутових споживачів збільшився з 2,64 грн/кВт-год до 4,32 грн/кВт-год. Така ціна мала діяти до 30 квітня 2025 року, проте зміни у вартості електроенергії для населення відтермінували до осені.
– Уряд продовжує дію ПСО (положення про покладання спеціальних обов’язків) на електроенергію до кінця жовтня 2025 року. Це означає, що громадяни й надалі будуть оплачувати електрику за незмінним тарифом – 4,32 грн за кВт/год, – заявив у квітні цього року тодішній прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Чи виправдане підвищення
Експерти також не відкидають варіанти, що протягом 2025 року тарифи на світло можуть зрости.
– Реальна собівартість електроенергії становить близько 6,5-7 гривень, і саме до цієї позначки країна поступово наближатиметься. За нинішньої ціни в 4,32 гривень щорічне зростання на 20% призведе до того, що за кілька років тариф дійде щонайменше до 7 гривень, – пояснює голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко.
На його думку, підвищення, ймовірно, торкнеться не лише електроенергії, а й газу, опалення та води.
– Головна проблема полягає у вкрай низькій платоспроможності населення. Навіть за відносно «помірного» зростання тарифів у людей просто не буде можливості оплачувати рахунки, – певен Попенко.
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко також поділяє думку, що зміна тарифів нині є недоцільною.
– Регуляторно і політично ситуація жахлива. Стомільярдні борги на ринку, невиплати, проблеми з фінансами додаються до збитків, яких завдають росіяни. Але вирішення цієї ситуації вимагає великої системної реформи ринку електроенергії, а не підвищення тарифів для населення. Не розумію сенсу піднімати питання саме про зростання тарифів, – сказав Харченко.
Борг українців за оплату ЖКГ, про який згадує Харченко, за даними Держстату уже сягнув 106,6 млрд грн. Найбільше заборгували за тепло та гарячу воду – 35,2 млрд грн, за газ українці не доплатили 32,3 млрд грн, за електроенергію – 17,1 млрд грн, за холодну воду – 10,2 млрд грн; за управління багатоквартирним будинком – 8,8 млрд грн, за вивіз сміття – 3,1 млрд грн.
