Війна виганяє людей із власних домівок. На п’ятий рік повномасштабного вторгнення прикордоння Чернігівщини сповна відчуло на собі – що таке ворог надто близько. І хоча нині вся Україна під прицілом, села Корюківської громади: Шишківка, Рудня, Прибинь, Перелюб у росіян наче на долоні.
Чим годувати тварин
Петро Рябець, староста Прибинського старостинського округу, до якого входять найближчі до кордону з рф села, розповів, що після масової евакуації людей у кінці травня, декотрі виїхали, а собак покидали.
- П’ять голів точно блукають вулицями Шишківки, - розповідає Петро Олександрович. - Є такі собаки, що пішли шукати господарів. Бачили їх аж під Наумівкою. Звісно, не в усіх переселенців була можливість забрати тварину з собою. Хоча в декого й була.
Треба поспілкуватися з тими, хто вже влаштувався на новому місці, можливо, заберуть чи бодай підтримають кормами кинутих вихованців. Це вже глобальна проблема всієї країни, не лише нашої Шишківки.
Шишківські собаки, яких залишили в селі господарі
Коли я поїхав після чергового прильоту в це село, щоб зафіксувати пошкодження будівель, побачив кількох бездомних собак. Місцевий чоловік, по обійстю якого тоді поцілив ворог, саме ніс у відрі нізчимний суп для них. Каже, що сусіди виїхали, а він тепер годує безхатьок.
На іншому боці села ще одна жінка трьох великих псів годує. Лисички продадуть, якоїсь крупи куплять… Але хіба цим нагодуєш? Звернувся до правоохоронців, розповів ситуацію. Дякую працівникам Корюківського райвідділу поліції, вони швидко відреагували, запропонували свою допомогу.
У них там працює молода дівчина, котра турбується про всіх безпритульних тварин, Ксенія Соколовська. Вона відразу приєдналася й разом з іншими місцевими зооволонтерами назбирали грошей на корм для наших чотирилапих бідолах. Харчі зараз є.
Та з острахом чекаємо небажаного приплоду. Бо щоби стерилізувати, тварин треба відловити, повезти в Чернігів, а потім назад повернути. Собаки неагресивні, поки не голодні. А що буде далі, особливо коли з’являться цуценята - невідомо. Здичавілі собаки бувають страшнішими за вовків.
Притулки переповнені
Скільки в селі Шишківка покинутих домашніх тварин, точно ніхто не знає. Що їм їсти, де сховатися від холоду та вибухів, диких тварин? Звинувачувати людей у цьому не можна, бо в кожного своя житейська ситуація.
Нині до простої шишківської жінки щодня прибігає у двір кілька чотирилапих безхатьок, аби поїсти. Вона також ходить по дворах і годує собак, яких лишили господарі на прив’язі.
У сільської жінки не завжди є їжа для себе, а вона ще й собак годує
Разом із нею в селі шістнадцять жителів. Блудні великі тварини можуть нести небезпеку для них і їхнього нехитрого господарства. Зараз є чим годувати, а що далі? Самі люди ледь перебиваються, бо в цей прикордонний населений пункт уже майже ніхто не їздить. Правоохоронці не мають права полишити людей в небезпечній ситуації. Треба шукати вихід.
Ксенія Соколовська розповіла, що спочатку написала в різні благодійні організації, аби ті допомогли прогодувати чи вивезти тварин. Зверталася до всіх, кого знала та про кого чула. На жаль, усі відмовили.
- То програми в них такої немає, то корми закінчилися - отримала відповіді, - констатує дівчина. - Стали думати, що ж робити? Вирішили відкрити збір на корми для тварин, і небайдужих людей відгукнулося багато. Назбирали грошей, а що далі? Треба ж якось передавати корм у село, причому на постійній основі.
Корм, який придбали за благодійні внески
Знайшли місцевого жителя, котрий попри небезпеку іноді туди їздить. Погодився допомогти, доставляти товар. Отож починаючи з 18 липня, відправили вже чимало. Спочатку закупили кормів на понад 5 тис.грн, потім іще на майже 6 тисяч, аж десять мішків.
Місцева жіночка варить собакам каші, тож попросила крупи. Придбали круп, консервів. Так, удвох, шишківці й годують безхатьок. У селі й інші небайдужі люди є, котрі теж допомагають тваринам вижити. Собаки поки не здичавіли, деякі на прив’язі. З’являються в Шишківці й приблуди – звідкілясь, мабуть, дізналися, що там турбуються про покинутих вихованців.
Жінку й чоловіка – годувальників, вони люблять, охороняють. Але так не може бути постійно. Безпритульних тварин треба вивозити, прилаштовувати в притулки чи в сім’ї. На жаль, я не можу знайти зоозахисну організацію, котра б погодилася цим зайнятися.
Ми самі вивеземо тварин - тільки заберіть. Кому з благодійників телефонувала чи писала, відповідають: «Знайдіть, куди прилаштувати. Притулки великі переповнені. Маленькі не афішують себе, щоб не підкидали тварин. Немає куди пристроїти. Самі шукайте».
Ксенія Соколовська дуже вдячна всім землякам, які відгукнулися на прохання допомогти тваринам із Шишківки. Головне, щоб люди не зупинялися. Звісно, хвилює, що буде з ними взимку, тому зараз зоозахисники роблять запаси кормів. Поки ситуація під контролем. Але тварини будуть плодитися, хворіти, заражатися, зокрема й на сказ.
Зооволонтери звітують перед людьми про витрачені благодійні внески
Ксенія й до міського голови Ратана Ахмедова зверталася. Міськрада готова допомагати, зокрема надати клітки, щоби вивезти тварин. Головне зараз - знайти благодійну організацію, котра зможе прилаштувати шишківських безхатьох. Вона сподівається, що й серед жителів Корюківської громади знайдуться люди, котрі візьмуть покинуту тварину у свою родину. І колишні господарі, може, відгукнуться…
- Це наш обов’язок – подбати про друзів наших менших, - підсумовує зооволонтерка, працівниця поліції Ксенія Соколовська. - Війна, це час великих випробувань, зокрема й на людяність. Тож відгукніться, добрі люди – представники благодійних організацій, місцеві жителі!
Давайте всі разом врятуємо безпритульних травин з корюківського прикордоння! Телефонуйте мені на номер: (099) 0766209. Якщо є можливість, переказуйте благодійну допомогу на номер картки: 4790729959867748. Тільки разом ми зможемо подолати проблеми, яких поки не меншає…
