Новації, які хоче запровадити Пенсійний фонд з 1 вересня, викликали масу негативних відгуків літніх людей. Надто стурбовані жителі сільської місцевості, бо їм за пенсією доведеться їздити до міста.
Люди обурені
Житель села Домашлин, що на Корюківщині, 70-річний Михайло Симоненко каже:
«Нещодавно дізнався, що з 1 вересня цього року змінюються правила виплати пенсій та державної допомоги. Більшість пенсіонерів та інших людей, які отримують соціальні виплати, хочуть перевести на банківські картки.
Лише особи, котрі досягли 80-річного віку, люди з інвалідністю та ті, що потребують постійного стороннього догляду тощо можуть обрати доставку виплат додому. І то не відомо, хто цю функцію буде виконувати. Пенсійний фонд ще збирається провести конкурс.
Потрібно буде щомісяця їхати в Корюківку. Це додаткові витратити на проїзд, а де в пенсіонера зайві гроші? Нам з дружиною пенсію призначають у різні дні, тож доведеться навіть двічі їздити.
Що це твориться? Напишіть, що ми, пенсіонери, проти такого. Це, Пенсійний фонд, мабуть, не хоче платити гроші за доставку. І все на нас, старих людей перекласти!»
Доставляння пенсії для третини громадян
За інформацією Укрпошти, нині майже 3,5 млн громадян отримують пенсію через їхню структуру. І якщо Міністерство соціальної політики та Пенсійний Фонд України переведуть максимальну кількість пенсіонерів на обслуговування у банки, то пенсії додому доставлятимуть лише для близько мільйона пенсіонерів.
Звісно, у багатьох виникнуть проблеми, бо в селах ні доріг, ні банків, ні банкоматів. І в малих містах, таких, як Корюківка, нічим людям доїхати до центру, щоб потрапити в банк.
Чомусь розробники новації також забувають про коронавірус і пандемію, якій ще не видно кінця й краю. Бажано їм поспостерігати за тим, що робиться щомісяця в банківських установах після 20 числа, коли люди зрання займають чергу, щоби заплатити за комунальні послуги через термінал і менше віддавати комісійних.
А тепер немічним людям ще й по пенсію туди ходити. Занадто швидкий перехід «на картки» викличе багато проблем, підвищить ризик для здоров’я, змусить людей сидіти без копійки, бо з різних причин вони не зможуть швидко зняти готівку.
Як не крути, а пошта та листоноші добре виручали людей. Не можна забувати й про те, що листоноша приносить не тільки пенсію, а й свіжу газету, приймає оплату за комунальні послуги, продає деякі необхідні товари, ліки.
Пенсію носить 200 корюківчанам
Сорокарічна корюківчанка Наталія Колмик народилася у Криму. Її мама зі Славутича, батько з Мени. Вона мама трьох дітей і вже бабуся. Її дев’ятнадцятирічна донечка народила первістка, у травні рік буде. Її синам дев’ять і одинадцять років, школярі.
Наталія Колмик
Жінка працює листоношею понад вісім років. Каже, була перерва у роботі, але все одно повернулася до важкої поштової сумки. Бо хоч і втомлюється, й велосипед постійно ламається, а взимку доводиться долати не один кілометр пішки з сумкою на плечах, але без своєї роботи вже не може. Бо поштарка — це не тільки робота, це вже щось більше.
Наталія обслуговує міські вулиці Кошового, Єсеніна, Весняну, Незалежності, Садову з провулком, Бульварну, 40 років Перемоги. Двомстам пенсіонерам листоноша носить пенсії додому.
Жінка каже, останнім часом люди дуже стурбовані, питають, дзвонять, бідкаються: невже це всім доведеться отримувати свої кошти через банк? Наталія заспокоює своїх пенсіонерів, мовляв, не хвилюйтеся, все якось владнається.
А сама розуміє, що переважна більшість фізично не зможе скористатися банкоматом чи карткою у разі потреби.
Газети втратять тиражі, а видавництва партнерів
Заміна поштарів на банкомати матиме дуже негативні наслідки для друкованої преси. Укрпошті просто невигідно буде посилати листоношу, щоб несла на край села, наприклад, дві газети.
Вона, звісно, підвищуватиме тарифи на доставляння, а газети будуть змушені збільшувати передплатну ціну. І вгадайте, хто від цього виграє? Ніхто! Люди не будуть передплачувати газети, і все!
Це неминуче призведе до скорочення тиражів, припинення діяльності частини видань. А для людей це означає інформаційний вакуум щодо діяльності місцевої влади та й не тільки. Бо районній газеті люди довіряють найбільше. Вона пише для них, і завжди реагує на їхні запити та проблеми.
За підрахунками, переведення пенсіонерів на обслуговування в банки призведе до скорочення передплати на понад 30%. Які газети виживуть після цього? А видавництва? Чи існуватимуть регіональні видавничі компанії, якщо для їхніх працівників не буде роботи?
Не можна так рубати з плеча, бо непродумані та поспішні кроки можуть мати дуже негативні наслідки не лише для людей, а й для бізнесу та загалом інформаційної безпеки нашої держави.
