У головному поштовому офісі порахували свої доходи та витрати й вирішили оптимізуватися. Подивилися, що навантаження у багатьох населених пунктах незначне, часто їздити туди — собі у збиток. І змінили графіки відвідування населених пунктів.
Із запитанням: коли нам привезуть передплачену газету, останнім часом дуже часто телефонують мешканці сіл Корюківщини. Ось і нещодавно дзвонив чоловік з Озеред. Каже, проїхала мимо їхнього хутора поштова машина, а люди чекали на газети, які передплачують у кількох хатах.
Чому змінились графіки
Начальник Корюківського відділення поштового зв’язку Андрій Тосенко розповів, що з 1 вересня змінилися графіки відвідування поштовиками населених пунктів. Люди не виписують пресу, не отримують у листонош пенсію, не платять комунальні послуги, не купують товари.
Поштова машина у Рибинську на Корюківщині
Наприклад, в Озередах передплатили шість газет. Пенсію на пошті ніхто не отримує, лише одній людині привозять субсидію. «Проте все можна змінити, якщо у селі буде робота для виїзного поштового відділення, — каже Андрій Володимирович.
— Люди просто мають це зрозуміти. Зараз знову перейти на доставляння пенсії поштою дуже легко, достатньо звернутися до листоноші. Є ще багато послуг, які можуть надавати сільським людям працівники виїзних відділень. Отже, лише спільними зусиллями вдасться виправити ситуацію. І тоді до села частіше приїжджатиме поштова машина».
Коли привозитимуть газету
Андрій Тосенко каже, що нічого в їхньому обслуговуванні не змінилося для Корюківки та Холмів, а також для половини сільських населених пунктів, де населення більше як 50 осіб. Щочетверга поштова машина привозитиме районну газету «Маяк» в Олександрівку, Наумівку, Буду, Охрамієвичі, Домашлин, Трудовик, Гуринівку, Жуклю, Хотіївку.
Щоп’ятниці її отримуватимуть мешканці Козилівки, Камки, Забарівки, Воловиків, Наумівки, Перелюба, Бречі, Лубенця, Сахутівки, Милейок, Сядриного, Самотуг, Тельного. Щосуботи «районку» доставлятимуть у Радомку, Верхолісся, Піски, Петрову Слободу, Турівку, Шишківку, Білошицьку Слободу, Савинки.
Із запізненням, щовівторка, привозитимуть «Маяк» у Козилівку, Дачне, Бобрик, Олександрівку, Переділ, Романівську Буду, Лупасове, Перелюб, Тютюнницю, Костючки, Сядрине, Олешню, Ченчики. Щосереди — у Рибинськ, Стопилку, Голубівщину, Соснівку, Маховики, Прибинь, Білошицьку Слободу, Рейментарівку, Савинки.
Є села, куди поштова машина відтепер приїжджатиме двічі на місяць. Так, не щосуботи, а через одну — привозитимуть газети та пенсії в Рудню й Баляси. А в Тихонівське та Борок —двічі на місяць вівторками.
У найгіршій ситуації опинилися жителі шістнадцяти маленьких населених пунктів, куди поштовики приїжджатимуть усього один раз у місяць. Отже, п’ятницями раз у місяць навідуватимуться вони в Ховдіївку та Нову Гуринівку, четвергами — у Бурківку та Кугуки, вівторками — у Кучугури, Самсонівку, Бешківку, середами — Лісове, Журавльову Буду, Паростівське, Новоселівку, Філоновку, Нову Буду, Шишку, Озереди, Довгу Греблю.
Наслідки поштової оптимізації
Для газетярів такі непопулярні рішення поштовиків означають, що частина передплатників може не «виписати» газети на наступний рік. Та подивімося на цю ситуацію з іншого боку.
Відмовившись, наприклад, від «районки», люди більше не матимуть можливості дізнаватися місцеві новини, отримувати актуальну інформацію та роз’яснення з різних життєвих питань. Адже читачі за декілька десятиліть звикли, що газета у найскладніші для них часи стає останньою інстанцією, де вони просять допомоги та отримують підтримку.
Дехто переконаний, що без газети можна прожити. Кажуть, приміром, є сайт «Сусіди.Сіty», який публікує районні новини. Однак його теж наповнюють журналісти. Зокрема, про Корюківщину пишуть ті, хто працює у редакції районної газети «Маяк», а про Менщину – хто трудиться в редакції «Наше слово».
Не буде газет – не буде кому писати й на сайт. А більш повної, всебічної та достовірної інформації не добуде жодне інше джерело, окрім журналістів.
Не відомо, яке рішення, зрештою, приймуть передплатники, яким двічі чи раз у місяць привозитимуть одразу кілька номерів «районки», але віриться, що люди все одно не відмовляться від своєї найближчої газети.
Сьогодні, щоб районна газета могла й надалі виконувати свою місію та писати історію рідного краю, треба її підтримувати: передплачувати, купувати в торгових точках. Газета – це надбання громади, голос громади. Загубити можна все й дуже швидко, а відновити — далеко не завжди вдається.
