Зараз модно носити вишиванки, убиратися в них на різні урочисті заходи, державні свята. Та важливо при цьому не втратити доброго естетичного смаку наших предків.
Серед великого асортименту вишитих сорочок і футболок нині продають і таке, що наші прабабусі і прадіди нізащо не вдягли б.
До вашої уваги добірка традиційних вишиванок Менщини і зовсім трохи теорії.
Кольори вишивки на сорочках
Історію вишивки нашого регіону ви можете знайти в дослідженні Віри Зайченко «Вишивка Чернігівщини», яке вийшло у видавництві «Родовід» у 2010 році.
У цій книзі є фото візерунків жіночих сорочок з сіл Синявка, Жовтневе (Покровське) Менського району, Лави Сосницького району, кількох сіл Корюківського району.
Дівчата з Киселівки Менського району у вишиванках, 1945 р.
У ХІХ столітті на Чернігівщині використовували нитки не яскраво-червоного кольору, а вишневого кольору.
Найтиповішим для північно-східної Чернігівщини у вишивці на сорочках було поєднання вишневого і чорного кольорів, вишневого і сивого (світло-сірого), іноді разом з білим, вишневого та білого; також одним тільки вишневим кольором, «білим по білому».
Різнобарвні нитки усіх кольорів веселки, якими вишивали з середини ХХ століття, не відповідають давнім традиціям Чернігівщини.
Ось фото жіночих вишиванок села Киселівка на Менщині, які є спадком від прабабусь. Жінки їх зберігають і навіть вдягають на свята:
А це вишиванка з Менського краєзнавчого музею:
Жіночий костюм
Орнаменти вишивки
Згідно з дослідженнями науковців, рослинні квітчасті орнаменти на сорочках почали вишивати лише наприкінці ХІХ століття, а більш давніми є геометричні візерунки або рослинні в геометричних формах (восьмикутні зірки-квітки, «сосонки», наприклад).
Вишивка на сорочках для наших пращурів мала функцію не лише естетичну, але й була оберегом, а подекуди й родовими знаками (щось на зразок родового герба).
І не лише тому, що вишивальниці працювали з молитвами, іноді лише в певні дні астрономічного місяця, свяченими голкою і нитками, але і самі візерунки мали значення, були кодами давніх вірувань.
Сорочка Палажки Глушак з Киселівки, початок ХХ ст.
У середині ХХ століття почали вишивати смужки орнаменту на грудях жіночих вишиванок.
Це було пов’язано з черговою зміною моди, адже жінки почали носити сорочки з короткими рукавами й припинили носити керсетки — традиційний одяг, схожий на жилетку. А в попередні століття жіночі сорочки на грудях не вишивали.
Жителька Киселівки Людмила Биндюк з дитиною, 1960-ті
А було ще й таке: чорні сукні з вишивкою шила і вишивала на замовлення в 1970-х роках у Киселівці жінка-переселенка із заходу України, імовірно з Волині.
На фото 2012 року моя бабуся Катерина Олещенко
Крій чоловічих сорочок
Віра Зайченко пише про це так: «Музейні колекції дають змогу визначити, що в ХІХ столітті на Чернігівщині існувало два типи чоловічих сорочок. Найпоширенішим по всіх, крім південних, районах був крій на зразок жіночої сорочки з поликами, з рукавами, дрібно зібраними біля чохлів («обшлагів»), а часто й біля поликів.
Фото вишиванок Менського краєзнавчого музею
Так само дрібно призбирувалася сорочка біля горловини, де пришивався виложистий комір. Цей тип сорочки декорували тільки смужками орнаменту вздовж краю коміра та на манжетах».
Михайло Олещенко, 1925 р.н., Киселівка. Фото після 1945 р.
Дитячі вишиванки
Сорочки для дітей теж вишивали. А існування вишитих сорочок для немовлят підтверджує, що вишивка мала функцію охоронну, адже який сенс у тому, щоб витрачати час на таке?
Це вишиті моєю бабусею Катериною Олещенко, 1927 р.н., сорочки для немовлят, с. Киселівка на Менщині, 1950-х років. Передані до Національного музею імені І.Гончара.
А це сорочка з Киселівки для хлопчика більш дорослого, 1960-х років. Вона не вишита, а оздоблена нашвидкоруч купованою стрічкою з орнаментом. Проте крій дуже традиційний, старовинний.
