Постановою «Про утворення та ліквідацію районів», ухваленою Верховною Радою України 17 липня, територію Менщини, попри волю людей, поділено: частина населених пунктів увійде до укрупненого Корюківського району з центром у Корюківці, а майбутня Березнянська ОТГ буде в складі Чернігівського.
Згідно з Концепцією реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні, ухваленою в 2014 році, на першому етапі реформи передбачалося законодавче врегулювання нової системи адміністративно-територіального устрою і лише після цього – моделювання адміністративно-територіальних одиниць і, зокрема, укрупнених районів.
Чому так сталося? Чи є рішення Верховної Ради остаточним? Що проґавила місцева влада в процесі відстоювання міста як центру укрупненого району? Чим обернеться така реформа для менян? Про ці та інші наболілі проблеми – розмова з депутаткою Менської міської ради, начальницею фінансового відділу райдержадміністрації Оксаною Булавкою, яка входила до складу переговорної групи з відстоювання інтересів Мени.
– Оксано Михайлівно, на старті діалогу зазначу, що народний депутат, голова підкомітету Верховної Ради з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін днями в передачі «Тема дня» в ефірі телебачення Суспільне Чернігів назвав боротьбу за районні центри локальними політичними іграми. Яка ваша думка щодо швидкої зміни центру п’ятого району нашої області з Мени на Корюківку? Хто зміг так усе «порішати»?
– Менський район існує з 1923 року. У 56 населених пунктах мешкає 34 тисячі 415 жителів, наділених спектром конституційних прав. Серед них – і добровільне об’єднання в територіальні громади та визначення їхнього майбутнього.
Наш район має низку переваг порівняно з Корюківським. Мена – також. Ці переваги неодноразово озвучені на найвищих рівнях влади, описані в низці звернень – до Верховної Ради, президента, Кабінету міністрів, Міністерства розвитку громад та територій України.
Наявність автомобільного сполучення – по території району проходить національна автомобільна дорога Н-27 Чернігів-Мена-Сосниця-Грем’яч, вигідна автомобільна розв’язка, транспортне сполучення з усіма північними районами області та проживання 70% жителів цих районів у 60-кілометровій зоні доступності від Мени.
– Перепрошую, саме про те, що Мена – на перехресті доріг, думала, їдучи до вас рейсовим автобусом Чернігів-Грем’яч згаданою дорогою. Тепер жителі Сосниці їхатимуть через Мену, відстань до якої десь 20 кілометрів, до Корюківки. А з сіл району добиратися ще складніше. Незручно їхати до Корюківки й жителям Коропщини.
– Додам, що є і залізничне сполучення: станція «Мена» розташована на Південно-Західній залізниці, що сполучає наш район із сусідніми районами, областями України, а також з Республікою Білорусь.
У Мені розташована більшість реорганізованих територіальних державних органів, інших установ, закладів та структур, які обслуговують декілька районів.
Менська центральна районна лікарня має вищу акредитаційну категорію. Лікарня уклала з Національною службою здоров’я України договори про фінансування 13 (!) пакетів медичних послуг, що є найвищим показником серед центральних районних лікарень області. Заклад оснащено сучасним обладнанням.
Акція проти ліквідації Менського району
Значний економічний потенціал району – дев’ять великих підприємств, успішний розвиток аграрного сектора, привабливий інвестиційний клімат.
Мена на особливий період стає запасним центром управління Чернігівської області, оскільки тут розташований позаміський пункт управління області.
Такі аргументи переконали експертів та членів підкомітету Верховної Ради. Вони проголосували за Менський район із центром у Мені.
– Рішення народних депутатів про центр укрупненого району в Корюківці не всім і не сповна зрозуміле? Чи не було під час голосування якихось суб’єктивних факторів?
– Підкомітет – за центр району в Мені, а комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування обрав Корюківку. Ми відстояли п’ятий район на карті області, але не змогли відстояти і Мену, і наш район.
– Кажуть, що один народний депутат вдало перебалакав колегу з політичної партії, суттєво вплинувши на кінцевий результат?
– На засідання підкомітету з невідомих причин не потрапили ні я, ні Олексій Прищепа, хоча до Києва ми поїхали, як і Геннадій Примаков. Слухали виступи крізь прочинені двері. Чуток не поширюватиму. Очевидно, хто з народних депутатів красномовніше агітував, той і переміг. На жаль, документи, підписи людей, ґрунтовну презентацію Менського району до уваги не взяли.
– Вибір центру між Меною і Корюківкою був найскладнішою дилемою під час поділу Чернігівщини на райони. Активісти відстоювали право аргументами, а депутати керувалися, очевидно, якимись політичними моментами.
– Так, громадські активісти Менщини ініціювали збір підписів за збереження свого району з центром у Мені, збурили громаду. Організували акцію протесту в місті, протестували під стінами Офісу президента. Молодь міста була дуже наполегливою і завзятою.
– Активістка Каріна Шаповаленко через соціальну мережу дуже дякувала вам і вашому чоловікові Володимиру Булавці як депутатам міської ради за відстоювання Мени, за листи і звернення до депутатів.
– Ініціатором боротьби за район став насамперед журналіст і громадський активіст Олексій Прищепа. Спершу він опублікував в інтернеті електронну петицію. Часу для її підпису було обмаль. Отож активісти пішли на ринки і в магазини. За два дні понад 12 тисяч менян поставили свої підписи.
На акцію протесту в райцентр приїхали люди навіть із віддалених сіл. Підписи збирали і жителі Коропської, Понорницької та Сосницької об’єднаних територіальних громад.
Підписи на підтримку району члени переговорної групи та активісти відвезли до столиці й передали до Кабінету міністрів, відповідного комітету Верховної Ради, прем’єр-міністру Денису Шмигалю. Менські депутати, районна рада і районна адміністрація звернулися з листами до народних депутатів від різних політичних сил. Зокрема, і до нашого земляка Олександра Сови, який постійно допомагав нам у боротьбі за район.
– Коропська районна газета «Нові горизонти» опублікувала статистику про збірання підписів у їхньому районі. 6878 коропчан висловили бажання приєднатися до Менського району і тільки вісім жителів – до Новгород-Сіверського. Цифри відображували географічну, ментальну та логістичну обґрунтованість їхнього вибору. Та волю людей, на жаль, зігноровано: Коропська ОТГ, як і Понорницька, входитимуть до Новгород-Сіверського укрупненого району.
– За опитуваннями, 99% мешканців Коропської ОТГ були за створення Менського району з центром у Мені. На червневій сесії Менської міської ради депутати затвердили персональний склад переговорної групи. До неї увійшли також голова Коропської районної ради Михайло Мазуренко і заступник голови Сосницької районної ради Геннадій Смаглюк.
Оксана Булавка та Каріна Шаповаленко в Києві разом із нардепом Олександром Совою
Як згодом виявилося, їм про поїздку до Києва ніхто з Менської міської ради не повідомив. Хоча вони б аргументували позицію мешканців своїх громад. Скажу правду, є чимало запитань до вибору центру укрупненого району. До міського голови також.
– Створення укрупнених районів – завдання з багатьма невідомими. Як житиме далі Менська територіальна громада?
– Скасувати новий перелік укрупнених районів може тільки Конституційний суд України, куди нібито звернулася група народних депутатів. На місцевому рівні такі питання не вирішуються.
За результати дослідження фонду «Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу» станом на 1 липня цього року сформовано черговий рейтинг інституційної спроможності і сталого розвитку малих та середніх громад України. Оцінено 1540 громад за 40 показниками.
Такі результати сьогодні. Та Мену, по-моєму, чекають невеселі часи і зокрема, скорочення кадрів. Реорганізація торкнеться всіх державних структур, інспекцій з урахуванням нового районування. Деякі працівники вже попереджені про скорочення посад. Кваліфіковані кадри втратять роботу, а отже і засоби для існування.
Приватний бізнес, що обслуговував населення у сферах, дотичних до роботи державних органів, теж хвилюється. Без сумніву, будуть іншими механізми фінансування Менщини. Реалії спричинять й інші наболілі проблеми. Очікуваної владою економії від укрупнення районів може й не відбутися, а ось маленькі села вимиратимуть, провінційні центри занепадатимуть. Сумно, але Мена може стати селом на трасі національного значення.
