Про реформу лісової галузі в Україні гучно заговорили кілька місяців тому. Вона передусім передбачає об’єднання лісгоспів. На Чернігівщині категорично про незгоду приєднуватися заговорили у Семенівському та Добрянському лісгоспах, бо перший хочуть злити з Новгород-Сіверським, а другий — з Городнянським. Сусіди.Сіty про те, що відбувається на Корюківщині.
На Корюківщині теж два державні лісогосподарські підприємства. І за попередньою інформацією, холминське планують приєднати до корюківського. Журналісти навідалися в селище Холми, щоб більше дізнатися про наміри та настрої лісівників.
Оксамитове селище
Холми нас вразили тихим і розміреним життям. Повсюди квітують плодові дерева, ніжно зеленіє трава, люди засадили городи та впорядкували клумби. Проїжджаючи повз Холминський спиртозавод, побачили якихось людей, які перекрили легковими автівками в’їзд на територію, а на сходах контори колотилося з десяток людей у формі.
Місцеві кажуть, що вже звикли до незрозумілих подій навколо заводу. Розповіли, що напроти підприємства постійно чергують двоє невідомих осіб: взимку вони сидять в автівках, а по теплу — у нещодавно збудованій альтанці. Начебто стежать за тим, скільки автомобілів заїжджає та виїжджає з підприємства.
Минаємо спиртзавод, і потрапляємо наче в іншу країну. Це територія ДП «Холминське лісове господарство». Починаючи від адміністративної будівлі й далі до території цеху переробки деревини — все впорядковано, покошене, пофарбоване.
Нас зустрічає 55-річний директор лісгоспу Олександр Демченко, який уже понад два десятки років мешкає на Холминщині та дев’ятнадцять із них очолює місцевий лісгосп. Звів будинок, виростив двох синів, один із яких нещодавно подарував батькам онука.
Лідерські позиції не втрачають
На столі у директора гарний кубок. Олександр Демченко розповідає, що за підсумками обласного змагання серед колективів держлісгоспів Чернігівщини за три місяці цього року холминське лісове підприємство визнане переможцем. На другому місці корюківське, а на третьому городнянське.
Заслужена відзнака колективу Холминського лісгоспу за перший квартал роботи знайшла своє місце у кабінеті директора підприємства Олександра Демченка
Лідерів визначали за сумарною кількістю балів, які нараховувалися за економічні показники, лісогосподарське, лісопромислове та лісокультурне виробництво, охорону й захист лісу, мисливське господарство, охорону праці та кадрову роботу.
Холминський лісгосп сьогодні
Нині на підприємстві працює 210 людей. Середня зарплата — 21 тис. 326 грн. Олександр Григорович каже, що проти першого кварталу минулого року зарплатня зросла удвічі. Такому стрибку оплати праці посприяло суттєве збільшення реалізації продукції —на майже 150%. За січень, лютий і березень продали дров, лісу-кругляку та пиломатеріалу на 33 млн 626 тис. грн. Майже 40% продукції переробки, а це винятково пиломатеріал, йде на експорт.
У грошах від реалізації своєї продукції за кордоном у першому кварталі заробили 13,4 млн грн. Олександр Григорович каже, що «кругляк» за межі України не продають уже років сім, збувають лише вітчизняним виробникам.
Анатолій Лисенко, начальник цеху переробки деревини Холминського держлісгоспу
Серед новацій, ділиться керівник, те, що два роки тому почали частково виготовляти пиломатеріал спільно з підприємцями. Те, що залучили до цієї справи малий бізнес, дало можливість наростити обсяги виробництва.
Для підприємства позитив ще й у тому, що зменшились затрати на електроенергію, запчастини, обладнання, транспорт. Якби не ФОПи, то своїх працівників для нарощення таких обсягів продукції у них не вистачило б.
Лісгосп для громад
Для Холминської громади місцевий держлісгосп був і залишається бюджетоутворюючим підприємством. Торік до скарбниці селища перерахували близько семи мільйонів, а вже за чотири місяці цього року — майже три мільйони гривень. Загалом із початку 2021 року підприємство сплатило понад 22 млн грн податків.
Окрім Холминської громади, лісгосп сплачує податки також до Корюківської, Коропської, Сосницької та Понорницької громад, де розташовані їхні Гутянське, Перелюбське, Понорницьке, Рейментарівське та Сосницьке лісництва.
Для Холмів лісгосп, звісно, робить найбільше. Маючи потужну техніку, якої немає майже ніде по області (є тільки в Городні), займаються впорядкуванням сміттєзвалищ, розчищенням водойм.
У селищі почистили два ставки та облаштували прибережну зону, навели порядок на сміттєзвалищі. А минулого року їхня техніка впорядковувала корюківську водойму по вулиці Садовій. Безплатно чи за символічну плату надають громаді посадковий матеріал: туї, ялівець, самшит, які самі вирощують.
Постійно займаються благоустроєм селища, допомагають також пиломатеріалами та іншими будматеріалами. Виступають спонсорами місцевих культурних заходів. Підтримують фінансово своїх пенсіонерів, виплачуючи до свят премії.
Про реформу, яка поки не розпочалась
На досить болюче для багатьох питання з приводу реформи лісової галузі Олександр Демченко відповідає, що реформа назріла давно. Зараз триває обговорення, а невдовзі розпочнеться її втілення. Олександр Григорович повністю підтримує ініціативу керівництва галузі з приводу того, що зміни потрібні. На його переконання, реформа має передбачити атестацію працівників лісової охорони. І хоча брак цих спеціалістів і так відчуває кожен лісгосп, треба приділити особливу увагу їхнім професійним якостям.
Лісова охорона займається охороною та захистом лісових обходів, складає протоколи на порушників, виявляє шкідників, що псують дерева, хвороби лісу, оформляє ділянки для проведення рубок догляду та створення лісових культур. Тобто, це мають бути дуже фахові працівники. І саме атестація дозволить перевірити їхню професійність. А за її результатами потім провести перепідготовку чи взагалі заміну кадрів.
Реформування галузі має завершити процес переходу до реалізації лісопродукції на аукціоні через електронні торги. А також передбачити те, що всі без винятку лісокористувачі зобов’язані вести електронний облік деревини. Бо поки лише на державних підприємствах застосовується біркування. І хоча ця справа досить затратна, вона надзвичайно потрібна, щоб не сумніватися у законності заготовленої та придбаної лісопродукції.
Процес перероблення деревини, яким вони займаються десятиліттями, однозначно заважає виконанню всіх цих функцій. Якщо лісгоспи припинять займатися переробкою деревини, то, по-перше, вивільниться лісосировина для реалізації на внутрішньому ринку. А сьогодні сировини бракує для інших приватних переробників. Втрата такого конкурента, як лісгоспи, лише посприяє їхньому зміцненню. А це означає нові робочі місця, податки тощо.
По-друге, відмова від переробки дозволить лісгоспам зменшити фінансове навантаження на підприємство. Бо для них цей вид діяльності малорентабельний: затрати великі, а доходи незначні. А головне, каже Олександр Григорович, забирає багато часу та сил, які можна спрямувати на безпосереднє вирощування та зберігання лісу.
Укрупнення має бути розумним
Олександр Демченко впевнений, що об’єднувати лісгоспи потрібно навколо найміцніших підприємств. Перевагу надавати лісгоспам, які є бюджетоутворюючими для громад, щоб не послаблювати й так не надто міцні території.
Наприклад, для Холминської ОТГ дуже важливо, щоб на території громади була юридична особа Холминський лісгосп. Звісно, вирішувати, хто й до кого приєднуватиметься, буде обласне управління лісового та мисливського господарства. Державне агентство лісових ресурсів України рекомендує кожному облуправлінню розв’язувати ці питання самостійно, враховуючи ситуацію на місцях.
Олександр Григорович у квітні особисто зустрічався з керівником Агентства Юрієм Болоховцем, висловлював свої пропозиції щодо реформування галузі, можливого злиття лісгоспів. Він добре володіє ситуацією, бо й сам два роки очолював обласне управління. Зрештою, лісівники чекають на постанову Кабміну, де всі ці питання будуть роз’яснені й реформування лісової галузі розпочне свій старт.
