Первинна ланка медицини в Україні пройшла процес реформування. І вижила. А що буде з районними лікарнями після того, як з 1 січня 2020 року їм перестануть давати державну субвенцію? Сусіди.City розпитали про все Сергія Пивовара, який очолює такий медичний заклад у Корюківці.
Сьогодні районні лікарні фінансує держава
До 1 липня 2019 року усі районні лікарні утримуються за рахунок державної субвенції, яка надходить щомісяця. Її розмір залежить від кількості населення в районі.
Але зважаючи на те, що демографічна ситуація в Україні загрозлива, бо помирає людей більше, ніж народжується, розмір субвенції кожного року зменшується.
Однак, ні лікарні, ні їхні штати, ні загалом їхні витрати – не зменшуються. Саме тому сьогодні ситуацію з фінансуванням вторинної медицини можна назвати катастрофічною.
Державних коштів не вистачає, і медичні заклади змушені постійно «доїти» місцеві бюджети. А скарбниці об’єднаних громад і районних рад далеко не всі заможні, щоб віддавати мільйони на утримання лікарень.
У кожного вистачає своїх дірок. І не тільки на дорогах
Сергій Пивовар каже, що на даний момент ніяких помітних змін у роботі їхнього закладу не відбулося. Змінився лише статус.
Лікарня з лікувально – профілактичної установи перетворилася у підприємство з назвою: комунальне неприбуткове підприємство «Корюківська центральна районна лікарні Корюківської районної ради Чернігівської області».
Що зміниться після 1 липня?
Після 1 липня районним лікарням ще півроку даватимуть державну субвенцію. Але вже з другого півріччя цього року вони зможуть і самостійно заробляти додаткові кошти.
Національна служба здоров’я України (НСЗУ) платитиме їм за надання населенню ряду діагностичних послуг. Їх перелік уже відомий. Це ряд видів ультразвукового, лабораторного, рентгенологічного, гастроскопічного обстежень тощо.
Щоб НСЗУ могла вже з другого півріччя оплачувати лікарням діагностичні послуги, необхідно виконати дві умови.
Перша - змінити статус медичного закладу (корюківська лікарня це зробила). Друга – в закладі треба встановити медичну інформаційну систему.
Тобто всі кабінети поліклініки і діагностичні підрозділи (УЗД, лабораторія, рентген, флюорографія та інші) мають бути обладнані комп’ютерною технікою.
У лікарні буде центральний сервер, і все обладнання підключать до центральної бази. Це необхідно, щоб НСЗУ бачила кількість проведених обстежень, за які вона платитиме кошти.
З 1 січня 2020 року державної субвенції не буде
Саме з нового року розпочнеться найважливіший період для вторинної ланки. Державної субвенції вже не буде, тож медзаклади самі на себе повинні будуть заробляти.
До кінця року Нацслужба здоров’я розрахує вартість кожної медичної послуги. В неї включать усі витрати медзакладів (зарплату працівників, комунальні платежі, пальне, вартість матеріалів і обладнання).
Далі НСЗУ визначить перелік послуг, які надаватимуться людям безкоштовно. За них лікарням платитиме відповідна служба. За решту послуг сплачуватимуть самі громадяни.
Отже, з початку нового року гостро постане питання: скільки лікарні зможуть заробити і чи вистачить їм коштів на утримання свого закладу, зокрема, існуючого штату. Якщо ні – почнуться скорочення.
Тож яким чином вплине так звана оптимізація ЦРЛ на їх загальну кількість в Україні і як це позначиться на якості медичних послуг для населення - побачимо дуже скоро.
З оптимізмом – у нове «плавання»
Сергій Пивовар переконаний, що більшість лікарень виживуть. Звісно, за умови, що в них лікуватимуть якісно, на хорошому сучасному обладнані, досвідчені висококваліфіковані кадри.
