Сусіди.City вирішили поекспериментувати та створити абетку Менщини. Кожна літера має асоціації, пов’язані з історією, місцями, людьми, які живуть в нашому краї. Звісно, асоціації у кожного свої, але ми пропонуємо наш варіант. Тут – все, що ми любимо, ким пишаємося і що дороге кожному жителю Менщини і тим, хто зараз далеко від рідної землі.
А – Алея Героїв
Біля центральної площі Мени є місце, де вшановують загиблих героїв-земляків, що воювали під час Другої світової війни, воїнів-інтернаціоналістів, героїв сучасності, які поклали свої життя, захищаючи Україну на Сході.
Нині на Алею Героїв приходять меняни і гості міста, щоб віддати данину пам’яті. А ще молодята покладають квіти після урочистої реєстрації шлюбу.
Б – Березна
Містечко з дуже цікавою давньою історією, зі славетним козацьким минулим, відомими талановитими уродженцями – такими як композитор і хоровий диригент Григорій Верьовка, письменник та краєзнавець Іван Корбач та інші.
Нинішні березнянці такі талановиті, працьовиті і вправні, бо є нащадками не тільки козаків, але й різних ремісників: чоботарів, ткачів, кравців, ковалів, столярів, теслярів, срібляників, малярів, гончарів, римарів, сиричників, шапкарів, кушнірів, котлярів, олійників, пивоварів, солодовників, бондарів, шаповалів, колісників, склярів, винокурів, перепечаїв, коновалів, годинникарів, перукарів, музикантів та інших.
В – велосипеди
Найпоширеніший транспортний засіб на Менщині. Хоч на роботу з одного кінця міста чи села в інший, хоч на Десну з Мени (що там ті 10–15 кілометрів?). А «Менщина туристична» мало того, що свій край об’їздила на велосипедах, так ще й до сусідніх районів діставалася. А на новорічні свята по Мені на велосипедах їздили Діди Морози і роздавали подарунки.
Г – гончар Олег Луцук
Він мешкає у Стольному. Крім того, що навчає своїй улюбленій справі дітлахів та проводить майстер-класи для всіх бажаючих, ще й започаткував у Мені щорічний фестиваль гончарів. Він проходить під час Троїцького ярмарку і збирає досвідчених майстрів гончарної справи з усіх куточків України.
Ґ – ґава
Ґав ловити у Мені інколи можна. Тут тихо і спокійно живеться, майже завжди, ґави і літають, і бігають. Проблему з тими, що бігають, ніяк не вирішать.
Д – Десна
Ця річка, яку Олександр Довженко називав зачарованою, – улюблене місце відпочинку не тільки жителів Менщини, але й гостей. У минулі роки на берегах Десни було чимало цілих наметових містечок, у яких відпочивальники проводили тижні біля річки.
Погано, що Десна помітно міліє з кожним роком. Цьогорічне весняне водопілля виявилося найнижчим за весь період спостережень. Фахівці називають це явище гідрологічною посухою.
Е – енергетика сонця
У Мені минулого року з’явилася перша сонячна електростанція. І хоча ми знаходимося в центрі найпівнічнішої області України, сонячного світла у нас цілком достатньо для зеленої енергетики.
А ще одну сонячну електростанцію планують обладнати в Березні.
Є – єдина
Менщина у всіх у нас єдина. І Мена теж. Хоча в Америці в штаті Арканзас теж є містечко Мена і, мабуть, своя Менщина. Але наша – справді єдина. Бо найрідніша.
Ж – Журавель Валентин
Стольненський віртуоз-музика, якого називають «людина-оркестр». Бо грає Валентин Журавель одночасно на гармошці, бубнах, свищиках та ще й спеціально сконструйованою музичною шапкою. Своєю майстерністю і щирою позитивною енергетикою підкорює серця слухачів.
З – зоопарк
Звісно ж, наш звіринець – найперша асоціація на цю літеру. Адже у Мені – єдиний в Україні зоопарк загальнодержавного значення, розташований у райцентрі. Меняни, а особливо жителі прилеглих вулиць, вже звикли засинати під ревіння хижаків. А крики павичів вгадує кожен.
И – иньдюки
Так, насправді правильне написання назви цього птаха українською мовою «індик». Але у місцевій говірці їх називають саме так. І загалом діалект Менщини дуже цікавий. Наприклад, ви знаєте, що означає слово «адиди»? Насправді це «відійди». Кажуть, у Львові з першого разу його не розуміють.
І – Івана Купала
Свято Івана Купала – одне з культових на Менщині. У попередні роки на міському пляжі влаштовували гучний вечірній фестиваль. Головним спонсором було підприємство «Нептун», яке випускає мінеральну воду. Тож до гостей свята щоразу припливав Нептун з русалками.
Та й у більшості населених пунктів району на Івана Купала проводять свої неповторні святкування.
Ї – їхала цариця
«Їхала цариця нашим краєм» – так називається книга уродженця Березни письменника і краєзнавця Івана Корбача. Вона про те, як російська імператриця Катерина II по дорозі з Санкт-Петербургу до Криму зупинялася у Березні пообідати. І як загалом мандрувала нашим краєм. Не читали ще? Обов’язково прочитайте.
Й – йой!
Йой, що й буде далі?! Такий вигук не притаманний нашій говірці. Але така думка у карантинні часи в голові кожної людини.
К – куковицькі господині
Є така вже традиційна характеристика жінок, які живуть у Куковичах або мають там родинні корені. Усі господині на Менщині – працьовиті, вправні, майстерні. Але саме про куковицьких ледь не легенди складають.
Л – лелеки
Ці птахи люблять наші краї. Дуже багато їх можна побачити у полях, що тільки заорані. Але й у центрі Мени вільно проходжується лелека, який кілька років тому через травму не зміг відлетіти у вирій. Оселився у зоопарку. Любить прогулюватися в центрі міста біля магазинів, де його, буває, і підгодовують.
М – Мена
Кажуть наше місто отримало таку назву, бо в давні часи було центром торгівлі (обміну). Звідси – і Мена.
Як би там не було, але місто стародавнє. Щоправда, місцеві історики досі дискутують про рік першої літописної згадки Мени. Одні наполягають, що це 1066 рік. Інші переконують, що 1408. Останню дату офіційним рішенням підтвердила Менська міська рада, яка також перенесла святкування Дня міста з 19 вересня на першу суботу серпня.
Н – «Наше слово»
Чи й можливо уявити район без місцевої газети «Наше слово», яка не даремно називається найближчою. Бо саме це видання розповідає про життя Менщини, її історію та неповторних людей, які тут мешкають.
Газета видається з 1931 року і кілька разів міняла назву. А від 2017 року газета пройшла процес роздержавлення і стала незалежною. Нині її видає ТОВ «Медіа-центр «Наше слово».
О – Остреч
Мальовниче урочище неподалік Мени, яке входить у територію міста. Тут надзвичайно красива природа, цілюще повітря і знаменита мінеральна вода, яку випускають під торговими марками «Остреченська» та «Менська Остреч». Є й санаторій, куди приїжджали підправити здоров’я не тільки українці, а й закордонні гості.
П – парк імені Тараса Шевченка
Колись тут були різноманітні гойдалки, каруселі, атракціони. На жаль, економічні негаразди позбавили парк статусу місцевого Діснейленду.
Але тепер тут триває реконструкція. Торік обладнали фонтан, тривають озеленення та ландшафтні роботи. Містянам подобається гуляти в парку. А коли закінчиться карантин, мабуть, проводитимуть у ньому ще більше вільного часу.
Р – річка Мена
Невідомо, чи річка так названа на честь міста, чи навпаки. Але рибалки полюбляють посидіти з вудками на її березі. А влітку на міському пляжі містяни та гості збиралися, щоб відпочити, покупатися. Як буде цього літа, невідомо.
С – скарб Гната Сахновського
За легендою, Гнат Сахновський восени 1708 року, коли армія шведського короля Карла XII перетнула кордон Гетьманщини, вирішив врятувати сотенні активи та особисті статки. За його наказом козаки зробили дубову дерев'яну скриню, яку обробили смолою, і поклали в неї незліченні коштовності.
Де саме сховав менський сотник скарб – точно не відомо, є різні версії. Його поки не знайшли, але «Менщина туристична» створила настільну інтерактивну гру «Пошук скарбу Гната Сахновського».
Т – Троїцька церква
Загалом у Мені колись налічувалося п’ять церков. Але комуністи їх позакривали. Відроджуватися храми почали після послаблення атеїстичного режиму. Однією з перших була відновлена Троїцька церква, як знаходиться в центрі міста. А біля неї розташувався і Троїцький базар, де продають і продуктові, і промислові товари.
У – Ушня
На Менщині кожне село неповторне і чимось знамените. Ушня розташована на берегу Десни і за два кілометри від устя річки Мена.
Про те, що Ушня – село дуже древнє, писав преосвященний Філарет Гумілевський, який у описі своєї єпархії зазначив, що «Ушня, як придесенське поселення, існувало і до татар». Перша згадка про село Ушно (Ушня) зафіксована у 1527 році. «Ушно у верху Дисны, подворей 15 било, то архимандриче», – свідчить реєстр Литовсько-Московського кордону.
Ф – фонтан
Його відкрили у парку Тараса Шевченка минулого року. І фонтан не залишив нікого байдужим. Були різні думки: «від навіщо він потрібен?» до «з’явилося прекрасне місце для відпочинку». А ще корінні меняни часто згадують фонтан біля центральної площі. Свого часу він був ледь не культовим для містян.
Х – «ХлібОК»
Міні-пекарня під такою назвою з’явилася у Мені не так давно, а вже набула популярності серед менян, жителів сусідніх районів і навіть киян. І не тільки смачним свіжим хлібом за стародавніми монастирськими рецептами Закарпаття та різноманітною випічкою. А й тим, що проводить майстер-класи для школярів і дорослих туристів. Вже чимало людей спробували себе у ролі пекарів і доторкнулися до магії створення хліба.
Ц – цирк
У Мені циркове мистецтво з’явилося завдяки хореографічно-цирковому колективу «Фієста». Проєкт виявився настільки успішним, що тепер наших фієстівців знають не тільки в Україні, але й за її межами. У докарантинні часи «Фієста» з незмінним успіхом гастролювала у Франції.
Також не менш талановиті юні циркачі займаються у макошинській «Юності» та феськівській «Феєрії».
Ч – чемпіонка
Оксана Зубковська народилася у Мені. І тут розпочинала свою спортивну кар’єру. Натепер Оксана тричі перемагала на Паралімпійських іграх – у Пекині, Лондоні та Ріо-де-Жанейро. А ще паралімпійська чемпіонка чотири рази виборювала «золото» чемпіонатів світу.
Ш – Шевченко Тарас
Так, саме великий Кобзар. Тарас Григорович у далекому 1847 році деякий час жив і творив у Бігачі, що на Менщині. Запросив його до свого маєтку князь Кейкуатов.
Тому чи не тому, а в Мені є і вулиця, і парк, і школа названі на його честь, і не одне погруддя поета і пророка.
Щ – щука
Ця хижа риба досить комфортно почувається у деснянській воді. Але поки вона полює на карасів та плотву, наші риболови полюють на неї. І в більшості випадків досить успішно.
А після вдалої рибалки настає зірковий час господинь Менщини. Мабуть, більше ніде і ніхто так не готує фаршировану щуку. Пальчики оближите!
Ь – земля
Чому земля. Бо в українській мові немає слів, які починаються на м’який знак. А земля – бо наші чорноземи справді м’які та пухкі. І на них вирощують гарні врожаї. Наприклад, у минулі роки Менщина була картопляною столицею мінімум Чернігівської області. Щоправда, тепер поля рясніють соняшником і кукурудзою, бо на картоплю нема попиту.
Ю – юні техніки
У Менській станції юних техніків займаються дуже талановиті та творчі діти. У своїх досвідчених педагогів вони навчаються малювати, плести з бісеру, вишивати, ліпити з глини, конструювати літаки, ганяти на картингу та багато іншого. Здобувають перемоги у всеукраїнських змаганнях. А нещодавно влаштували виставку своїх досягнень. От тільки карантин завадив відвідувачам.
Я – ярмарок
Троїцький ярмарок у Мені давно став культовою подією. На свято Трійці поярмаркувати до нас зі своїм крамом приїздять торговці з найвіддаленіших куточків України. А ще це фестиваль творчих колективів Менщини й талановитих людей.
І у Березні є свій ярмарок – Покровський.
