Як вступити до Національного університету біоресурсів і природокористування України

Реклама Рекламный матеріал. Хочете такий же - телефонуйте 099-753-26-46 (Мена), (050)821-98-80 (Корюківка)

07 липня 2021 14:53

Розпочато продаж сільськогосподарських земель. Чимало розмов про його доцільність триває й досі. Проте сьогодні говоримо не про процес, а про фахівців, які будуть організовувати усю процедуру обігу земель сільськогосподарського та іншого призначення. Фахівці з геодезії та землеустрою. Хто вони? Де їх навчають і перспективи працевлаштування?

Про переваги інженерної освіти із геодезії та землеустрою розмовляємо з деканом факультету землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктором економічних наук Тарасом Євсюковим. Цей факультет є лідером підготовки бакалаврів та магістрів з фаху серед півсотні інших.

– Зараз пора, коли випускники шкіл обирають майбутню професію, що б ви порадили їм? Які професії сьогодні мають найбільше перспектив – гуманітарні чи інженерні?

– Безперечно, кожна молода людина має власні схильності, здібності та бажання, що впливають на вибір подальшого життєвого шляху. Проте, обираючи фах, слід, безумовно, керуватися і раціональними міркуваннями. Адже марно витратити п’ять безцінних років молодості на опанування «модної професії», аби потім залишитися взагалі без роботи за фахом і заново переучуватися, – занадто дорога ціна за помилку із вибором спеціальності та університету.

Спробую дати декілька порад. По-перше, майбутня професія не повинна належати до тих, що вже у найближчі роки зникнуть через роботизацію або штучний інтелект. Наприклад, дуже багато абітурієнтів в останні роки обирають спеціальність «Філологія», або, по-простому, бажають стати перекладачами з іноземних мов. Проте чи буде ця професія затребувана у майбутньому? Навряд чи. Кожен власник смартфону може сам переконатися в цьому – подивіться, як розвиваються системи машинного перекладу – синхронний голосовий переклад цілком пристойної якості вже можна отримати на персональних пристроях. Не кажучи вже про комп’ютерний переклад текстів, що у останні роки став майже бездоганний. Крім того, якщо у перші пострадянські десятиріччя «мовний бар’єр» ще відчувався, то сьогодні підприємці та молодь прекрасно спілкуються англійською. А тому майбутнім перекладачам, очевидно, доведеться ще раз переучуватися або шукати роботу не за спеціальністю – прогодувати себе перекладацькою роботою вони, скоріше за все, не зможуть.

Тарас Євсюков

Друга порада – майбутня професія має бути інтернаціональною, тобто такою, щоб одержані знання без додаткового перенавчання можна було застосувати не лише в Україні, але й за кордоном, насамперед у розвинених країнах Європи і Північної Америки. Наприклад, дуже поважною та популярною є професія юриста. Проте у багатьох країнах (і Україна тут не виключення) це професія «для внутрішнього вжитку». Інакше кажучи, ви можете досконало опанувати законодавство та правову систему України, але переїдьте через кордон – і ви з жахом побачите, що там ваші знання вже нікому не потрібні. Бо за кордоном зовсім інше законодавство та правові процедури, а в деяких федеральних державах вони можуть бути істотно різними навіть в межах однієї країни.

Третя порада – треба стежити за потребами ринку праці та реальної економіки. Адже завжди є «модні» спеціальності, на які традиційно вступають десятки тисяч абітурієнтів. А що це означає? Це означає, що вже у найближчому майбутньому багато випускників шукатимуть роботу і цей сегмент ринку праці буде перенасичений. Чи можна сказати, що Україна сьогодні має дефіцит фахівців гуманітарних спеціальностей? Навряд чи. А от нестача кваліфікованих інженерних кадрів – це величезна проблема не лише української економіки, але й багатьох країн Європи.

– Чи є сьогодні сенс молодій людині вивчати геодезію та землеустрій?

– Спеціальність «Геодезія та землеустрій», безперечно, завжди була однією з найбільш цікавих інженерних професій. При слові «геодезист» всі традиційно уявляють мужню постать біля складного оптичного приладу на тринозі, що вимірює безкраї простори або складає топографічну карту. Звичайно, це дещо романтизоване уявлення, адже сучасні землеміри вже давно використовують у роботі високотехнологічне обладнання – прилади супутникової навігації, оснащені спеціальними камерами безпілотні літальні апарати, а також потужні лазерні сканери, що можуть точно зафіксувати найдрібніші елементи навколишнього ландшафту. Крім того, землеустрій – це далеко не лише вимірювання та картографія. Для того, щоб, приміром, вирішити межовий спір, недостатньо знати геодезію, треба бути ще й психологом, вміти спілкуватися з людьми, знаходити компромісні рішення.

Потрібно також мати хист до творчості, адже інженер-землевпорядник – це той, хто впорядковує землю, а від його проектних рішень залежить майбутні обриси оточуючого нас ландшафту

Навчальна програма підготовки фахівців із «Геодезії та землеустрою» завжди вважалася однією із найбільш цікавих та різнопланових серед інженерних спеціальностей. Адже, окрім власне опанування точної геодезичної науки та мистецтва складання карт, майбутні бакалаври та магістри повинні стати фахівцями ринку нерухомості: розбиратися у просторовому плануванні, вміти складати землевпорядну документацію за якою формуються земельні ділянки та обмеження у землекористуванні. Треба розбиратися в сучасних IT-технологіях та впевнено працювати із геоінформаційними системами. Потрібно стати оцінювачем і вміти оцінювати нерухомість та природні ресурси. Під час навчання студенту треба буде також отримати базові знання про галузі, де найбільш затребувані роботи із геодезії та землеустрою: будівництво, сільське господарство, лісівництво, природоохоронну справу, водне господарство, державне управління, національну оборону тощо.

– А як вплинула на потребу в землевпорядниках земельна реформа?

– Відверто кажучи, масовий перерозподіл та приватизація земель в Україні вже добігає завершення, адже земельна реформа триває понад чверть століття, ще з 1991 року. Проте роботи для професійних землевпорядників все ще багато: відомості про третину ділянок ще не внесені до земельного кадастру, попереду адміністративно-територіальна реформа, величезною залишається потреба у складанні точних електронних планів та карт місцевості.

Фахівці із геодезії та землеустрою сьогодні найбільш затребувані у тих галузях економіки, де є потреба в постійному вирішенні земельно-майнових питань: агросекторі, будівництві, транспорті, військовій сфері, телекомунікаціях та енергетиці, видобутку корисних копалин тощо. Крім того, сфера геодезії та землеустрою зазнає неймовірно стрімких технологічних змін та є майданчиком для відпрацювання величезної кількості інноваційних рішень.

Точна супутникова навігація зараз починає застосовуватися в галузях, де ще двадцять років тому це здавалося науковою фантастикою

Неймовірно розширилася сфера застосування геоінформаційних систем, які використовують картографічну інформацію та різноманітні дані із просторовою прив’язкою. Технології аналізу геопросторових даних сьогодні широко використовуються у торгівлі, рекламі, соціальних мережах, транспорті, природокористуванні, державному управлінні, прогнозуванні надзвичайних ситуацій тощо. Тому молодому фахівцю у геодезії та землеустрої доволі легко стати успішним професіоналом – достатньо «осідлати хвилю» інновацій, яких зараз так багато у цій сфері.

Наприклад, якщо вам потрібно дістатися у якесь незнайоме місце, то ще декілька десятків років це могло стати проблемою. А сьогодні ви дістаєте смартфон і вже через кілька секунд у спеціальному картографічному додатку бачите оптимальний маршрут, види транспорту, місця пересадок. Це стало для всіх нас настільки звичним, що вже мало хто задумується про те, що швидке пересування по місту стало можливим завдяки людям, які склали та постійно оновлюють цифрову карту міста, придумали алгоритми, що збирають інформацію із тисяч датчиків, розташованих на громадському транспорті, та визначають оптимальну траєкторію руху.

Усе це зробили для нас доступним спеціалісти з цифрової картографії та геоінформатики

Дуже багато землевпорядників сьогодні працюють як фахівці, що обслуговують ринок нерухомості. Наприклад, в Україні щорічно відбувається близько півмільйона транзакцій з нерухомим майном: купівлі-продажі, міни, дарування, спадкування тощо. Дехто думає, що продати земельну ділянку або будинок просто. Але нерухомість, як правило, – дуже цінне майно, а тому помилки при переході прав неприпустимі. Кожен укладений договір – це кропітка робота фахівців, які описали нерухоме майно, ідентифікували та здійснили реєстрацію прав на нього, визначили вартість майна, виправили при потребі кадастрові помилки, перевірили майно на «проблемність», вирішили можливі межові спори або допомогли здійснити поділ майна.

Рано чи пізно запрацює ринок сільськогосподарських земель – а це майже 70% земельного фонду України, і тут кваліфіковані фахівці із землеустрою будуть особливо затребувані. Адже у багатьох випадках межі ділянок та полів потребуватимуть уточнення, а агробізнес вимагатиме проведення консолідації земель – перетворення дрібних клаптиків землі у зручні в обробітку земельні масиви.

У військових геодезист завжди на ціну золота. Його навіть називають янголом-охоронцем, адже від його вміння орієнтуватися на місцевості, визначати місцеположення противника і коригувати вогонь залежить життя десятків і сотень бійців.

– У якому університеті сьогодні краще за все отримати вищу освіту із геодезії та землеустрою? Які б ви назвали переваги НУБіП України?

– Університетів, що готують фахівців за спеціальністю «Геодезія та землеустрій», в Україні сьогодні декілька десятків, і абітурієнтам є з чого вибрати. Проте в останні роки за кількістю поданих заяв безперечним лідером є НУБіП України. Мені здається, що наша ключова перевага – це насамперед ретельно збалансовані навчальні програми. Адже є виші, навчальні курси яких практично повністю орієнтовані, приміром, на підготовку лише геодезиста, лише картографа або фахівця для сільського господарства. Тобто підготовка фахівця стає доволі вузькою та однобокою. Політика ж нашого університету полягає в тому, щоб студент зміг отримати за час навчання достатній спектр знань задля того, щоб у майбутньому мати можливість як професіонал успішно реалізуватися у багатьох сферах.

Якщо він захоче обрати шлях геодезиста, то у нас він зможе опанувати сучасне геодезичне та навігаційне обладнання, відповідне програмне забезпечення. Захоче бути фахівцем із землеустрою та просторового планування – вмінню складати документацію із землеустрою його навчатимуть кращих землевпорядники України та провідні іноземні експерти. Є бажання займатися геоінформатикою або дистанційним зондуванням Землі – буде можливість опанувати найбільш прогресивні програмні продукти. Захоче стати оцінювачем – лекції йому прочитають професори, які є розробниками чинних методики оцінки земель.

Ну і, звичайно, наш пріоритет – не заучування незмінних догм, а постійна інтелектуальна мобільність

Студент має навчитися критично мислити і самостійно приймати правильні рішення у мінливому світі. Тому факультет землевпорядкування НУБіП України вже давно є майданчиком для проведення різноманітних круглих столів, обговорень, презентацій, за якими регулярно спостерігають тисячі людей з усієї країни.

Слід відверто визнати, що через складну демографію та обмежене фінансування багато університетів в Україні, особливо регіональних, у останні роки банально ведуть боротьбу за виживання. Проте НУБіП України продовжує динамічно розвиватися – ми щороку купуємо нове обладнання для навчального процесу, фінансуємо наукові дослідження, постійно обмінюємося знаннями і досвідом із європейськими колегами, підтримуємо у чудовому стані бази практики, значна увага приділяється стану гуртожитків для студентів.

За усіма рейтингами наш університет – третій в столиці та щорічно покращує своє місце у десятці найкращих вишів України

Навчальні корпуси і гуртожитки НУБіП України розміщені всередині чи не найчарівнішої частини Києва – національного природного парку «Голосіївський». Ми маємо добре облаштовану територію та ботанічний сад, котрі усі студенти пам’ятають потім усе життя. В університеті створена унікальна базу для практичної підготовки – три геодезичні полігони, один із яких розташований в умовах міської забудови, другий – складного природного ландшафту та третій – лісо-аграрний.

Міжнародне визнання наших освітніх програм підтверджується й тим, що нашому університету єдиному в Україні надане академічне членство у найбільшому і найвпливовішому глобальному професійному об’єднанні – Міжнародній федерації геодезистів (FIG).

– Вважається, що якість знань залежить від професорського складу. Чи це так?

– Безперечно. Мені дуже приємно відзначити, що на факультеті землевпорядкування НУБіП України нам вдалося зібрати дійсно один з найбільш професійних викладацьких колективів на п’яти профільних кафедрах. Наприклад, професор кафедри земельного кадастру Віктор Заяць – один із найбільш знаних оцінювачів та розробник діючої методики експертної оцінки земельних ділянок. Завідувач кафедри землевпорядного проектування Андрій Мартин – мабуть чи не найвідоміший сьогодні український експерт із земельних відносин та землеустрою, його коментарі і виступи регулярно лунають на радіо та телебаченні, з трибуни Верховної Ради, а його блог має тисячі читачів. Очільник кафедри геодезії та картографії, професор Іван Ковальчук знаний як в Україні, так і далеко за її межами вчений у галузі географії та картографії. Світлана Кохан і Олег Дроздівський – чудові і визнані фахівці з геоінформаційних технологій. Колосальний практичний та управлінський досвід мають професори Йосип Дорош, Ольга Дорош, доценти Людмила Гунько, Олег Цвях, Євген Бутенко та інші.

Наші студенти мають можливість слухати лекції у фахівців, які безпосередньо писали земельне законодавство нашої держави, керували її землевпорядної службою, очолювали найбільші землевпорядні підприємства та мають величезний міжнародний досвід

І хоча це, на перший погляд, незвично, але НУБіП України сьогодні цілком офіційно можна вважати найбільшою землевпорядною та геодезичною організацією України. Адже, відповідно до державних реєстрів, немає жодної іншої організації, де одночасно працювало би більше сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів – тобто фахівців, які мають право самостійно виконувати землевпорядні та геодезичні роботи – аніж в нашому університеті. І це добре відчувається у якості практичного навчання.

Ми також постійно займаємося освітою «для дорослих». Наприклад, із приблизно 2,5 тисячі оцінювачів земельних ділянок, що працюють в Україні, приблизно 60% пройшли професійну підготовку на нашому факультеті. У нас щорічно підвищують кваліфікацію сотні працюючих землевпорядників та геодезистів.

Наша гордість – це випускники факультету. Наприклад, Ігор Яцук та Олег Цвях очолювали землевпорядну службу України, Олександр Краснолуцький зараз є заступником міністра, Олександр Ярема – державний секретар Кабінету міністрів, Анатолій Полтавець очолює найбільшу саморегулівну організацію інженерів-землевпорядників, Ігор Долинський – директор Київського інституту земельних відносин. Декілька десятків випускників отримали наукові ступені та вчені звання.

– Наскільки складно вступити до НУБіП України на факультет землевпорядкування?

– Почну з того, що для успішного вступу на спеціальність «Геодезія та землеустрій» треба любити географію та не боятися математики. Не секрет, що до нас ідуть вступники з кращими балами. Але якщо абітурієнт цілеспрямований, то стати нашим студентом та ще й за державним замовленням не так вже й складно. Зокрема, додаткові бали при вступі дають підготовчі курси.

Крім того, можна стати учасником предметних олімпіад, що також дасть можливість отримати до 20 додаткових балів. Більш того, на спеціальність «Геодезія та землеустрій» діє галузевий коефіцієнт, що також дозволяє суттєво підвищить шанси на вступ за державним замовленням. Тому, якщо правильний вибір зроблено завчасно, можливість опанувати цікаву та перспективну професію є цілком реальною.