До редакції Сусіди.City жителі громади звертаються з різноманітними питаннями. У розмовах з відвідувачами обговорюємо актуальні проблеми: ціни на товари та послуги, стан доріг, боротьба з шахрайством, відключення від мережі газопостачання та багато іншого. І кожного разу, знесилившись боротися самостійно, люди говорять про те, що хотіли б знайти підтримку, захист та допомогу у тих, кого обрали до владних органів. Ми спробували з’ясувати, наскільки легко скомунікувати виборцям із депутатами Менської міської ради.
Бачили очі, що купували
У Комітеті виборців України (незалежна позапартійна організація, яка здійснює громадський контроль за діяльністю органів влади різних рівнів) нагадують, що після місцевих виборів 2020 року громади отримали нових обранців. Основним обов’язком місцевого депутата є представлення та захист інтересів територіальної громади і виборців свого виборчого округу, виконання їхніх доручень.
Минулі вибори проводилися за партійними списками. Це означає, що виборці могли обрати до міської ради депутатів, яких зовсім не знали. Могло статися так, що цілі мікрорайони чи населені пункти не були представлені в раді жодним депутатом.
Що ж робити? Кого кликати на допомогу? Судячи з чинних виборчих правил, громадяни тепер мають право звертатися до будь-якого депутата, а найлогічніше – до депутата, який належить до політичної сили, за яку віддали свій голос восени 2020 року.
Депутате, я хочу з тобою поговорити!
На офіційній сторінці Менської міської ради можна віднайти інформацію про всіх 26 депутатів, побачити їхні фото. В колонці «Контакти» навпроти кожного з них вказано номер стаціонарного телефону та електронну адресу міської ради. В усіх депутатів – один номер телефону і одна адреса.
А от щодо того, хто з них за яким мікрорайоном чи населеним пунктом громади закріплений, міститься тільки інформація про депутатів попередньої каденції. Як сказав у своєму коментарі секретар Менської міської ради Юрій Стальниченко, такого розподілу зараз немає, оскільки нинішні обранці – представники політичних сил, за які голосували виборці.
– Ми обговорювали з депутатами питання надання дозволу на оприлюднення номерів їхніх мобільних телефонів, – каже Юрій Стальниченко. – Однак більшість із них не погодились. Будемо ще спілкуватися про це. Хто погодиться – опублікуємо, якщо ж хтось знову не схоче розголошувати свій номер, то, як вихід, вбачаю налагодження контакту між виборцями та депутатами через міську раду. Вони пишуть звернення на ім’я депутата, а ми йому його передамо.
На особисту думку Юрія Стальниченка, депутати мають забезпечити своїм виборцям можливість спілкування з ними. Якщо не віч-на-віч, то хоча б віртуально – через електронну пошту, в соціальних мережах. Але й тут є питання: наскільки люди поважного віку володіють сучасними технологіями, щоб мати доступ до свого обранця через інтернет?
Слід нагадати, що в місті функціонують осередки політичних партій. Зазвичай у їхніх офісах депутати мають організовувати і прийоми виборців із нагальних питань. Це їхній громадянський обов’язок. У будь-якому випадку там точно можуть підказати, як сконтактувати з депутатом.
– Також у нас у планах є створення електронних кабінетів депутатів, – запевняє Юрій Стальниченко. – Це дозволить оптимізувати організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності депутатів міськради, а також заощадити бюджетні кошти. Депутати отримають можливість працювати з проєктами рішень на планшетах ще під час засідань постійних комісій міськради з моменту скликання поточної сесії, зможуть дистанційно опрацьовувати проєкти рішень та бути ще мобільнішими.
Чи є шанс бути почутим
Окремо слід сказати про соціальні мережі. Будь-яка зацікавлена особа може без труднощів відшукати в них майже всіх менських депутатів і написати їм повідомлення. Однак ніхто не дасть гарантії, що на ці звернення буде реакція, бо вони – неофіційні. Тим більше, якщо депутатський профіль у соцмережі – особистий.
Хоча є чиновники (посадовці, обранці), які досить активні в соцмережах. Вони не тільки спілкуються у месенджерах, а й вступають у дискусії під дописами, аргументовано доводячи свою позицію. Самі виступають активними блогерами, коли власними дописами робили оголошення, проводили агітаційну роботу, пояснювали якісь важливі моменти з життя села, міста, громади. Так, як це робить, наприклад, Корюківський міський голова Ратан Ахмедов.
Здавалось би, у такому маленькому містечку, як наша Мена, де люди можуть знати одне одного в обличчя, можливість просто поговорити з депутатом не має становити проблеми. Це ж не парламентарі з кортежами та охороною! Депутати, заявляючи про наміри представляти інтереси виборців тут, на місці, мали б бути готовими до того, що в разі обрання стануть публічними особами. Але чомусь вони ними не завжди стають.
