Великдень засвідчив, що кількість прихожан Православної церкви України значно зросла за рахунок тих, у кому патріотична складова переважила. Про це Сусіди.City поспілкувалися з настоятелем Свято-Георгіївського храму Мени отцем Володимиром (Шемендюком).
За словами отця Володимира, парафіян побільшало приблизно на третину.
– На жаль, мушу констатувати, що багато людей не знають (або ж не хочуть розбиратися), яку саме церкву вони відвідують і кому вона підпорядковується, – каже батюшка. – Дехто, хоч і розуміють усе, але продовжують спонсорувати російську церкву. Вважаю, що це є наслідком багаторічної цілеспрямованої праці очільників парафій. Під час Великого посту я особисто спілкувався з декотрими з них щодо визначення позиції в умовах війни, ставлення до росії тощо. Однак зрозумів, що вони й надалі налаштовані служити російській церкві. Як колись в комуністичній партії: жодного кроку в сторону від генеральної лінії партійного керівництва.
На думку отця Володимира, якщо влада посилається на те, що не має права втручатися в релігійні справи, то вона просто лукавить в умовах воєнного стану.
– Більшість жителів Менщини – це православні християни. Очільники громади мають пояснити свою позицію й щодо церковного питання, – переконаний священник. – Депутатам достатньо лише мати волю, аби прийняти відповідне рішення про заборону діяльності реально ворожої релігійної ідеології. Влада повинна мати свою позицію.
– Поки ми бачимо лише окремі приклади переходу релігійних громад до Православної церкви України, – констатує священник. – Наприклад, зробив це настоятель Свято-Покровської парафії Дягови на Менщині отець Віталій (Тихомиров). Інший приклад –ініціатива отця Романа (Кривка), служителя церкви Покрови Пресвятої Богородиці (ПЦУ) в Батурині. Він є депутатом міської ради. Депутати звернулись до Мінкульту та Кабміну з клопотанням дострокового розірвання договору з Українською православною церквою (МП) на користування пам’яткою архітектури – Воскресенською церквою в Батурині, розташованою в усипальниці Кирила Розумовського.
Отець Володимир ще раз підтвердив думку, що саме очільники парафій мають бути тими, хто дійсно веде за собою своїх парафіян. А отже – вони повинні мати чітку позицію і сміливість, щоб доносити її до тих, хто їм довіряє.
