Задля безпеки ще в перші години війни в Україні відключили всі електронні реєстри, якими користуються нотаріуси. Отож правники не могли працювати, адже будь-яка нотаріальна дія пов’язана з роботою в таких реєстрах: чи то заява, що викладалася на нотаріальному бланку, і в той же день слід було вносити до реєстру інформацію про його використання, чи довіреність або відомості про нерухомість, які вносяться до Державного реєстру речових прав. Міністерство юстиції України та уряд відреагували на цю ситуацію дуже швидко – прийняттям 28 лютого 2022 року постанови Кабміну №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану». Діяльність нотаріусів відновилася.
Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу, голова Асоціації правознавців Чернігова Олександр Красногор розповідає про особливості нотаріальних дій у нинішні часи.
– Пане Олександре, як працюють чернігівські нотаріуси в умовах воєнного стану?
– Насамперед зазначу, що нотаріусам дозволили робити заяви й довіреності без використання спеціального бланка. Це, зокрема, розв’язало питання згоди батьків на виїзд дітей за кордон. Такі документи ми найчастіше оформлювали в перші дні війни, як і довіреності на розпорядження майном чи представництво.
На початку березня стали включатися перші реєстри – реєстр бланків, довіреностей, спадковий. Трохи згодом – реєстр РАГСу, реєстр апостилів. У травні нотаріусам надали доступ до реєстру рухомого майна, державного реєстру прав на нерухоме майно і реєстру бізнесу.
– Чинне законодавство відводить нотаріату важливу роль у процесі відновлення економіки країни. Чи не тому так швидко ухвалили урядову постанову і оперативно вносили зміни до цього документа?
– Відповідно до Закону України «Про нотаріат», «нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності». Вчинення нотаріальних дій в нашій країні покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Нині нотаріальні послуги, нагадаю ще раз, регламентує постанова Кабінету міністрів України №164 від 28 лютого 2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану». Цим документом передбачено і посвідчення договорів щодо відчуження, поділу (виділу) нерухомого майна, спадкових договорів, договорів іпотеки тощо.
– Нотаріальні дії щодо цінного майна можуть вчиняти винятково нотаріуси, включені до затвердженого Міністерством юстиції України переліку?
– До цього переліку включаються нотаріуси, нотаріальна діяльність яких не припинена або які працюють у державній нотаріальній конторі та відповідають визначеним постановою КМУ №164 критеріям. Здебільшого це дотримання нотаріусом принципів доброчесності при вчиненні нотаріальних дій. До цього переліку входжу і я, і більшість чинних чернігівських нотаріусів. Перелік оприлюднено, і кожен охочий може ознайомитися з ним та обрати собі нотаріуса для посвідчення тих чи інших документів.
– Постановою №164 заборонено нотаріальне посвідчення від імені фізичної особи договорів щодо відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав та іпотеки.
– Так, пунктом 18 «забороняється нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, іпотеки, про задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно (у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення), а також нотаріальне засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, які укладаються (підписуються) від імені фізичної особи – відчужувача (іпотекодавця, довірчого засновника) на підставі довіреності».
Через те, що за період війни є зниклі безвісти чи інформація про смерть людини ще не внесена в реєстри на окупованих територіях або в місцях активних бойових дій, неможливо перевірити всі відомості, аби убезпечити правочин. Тому така заборона цілком логічна.
За правилами воєнного часу є обмеження в розпорядженні нерухомим майном протягом місяця з дня його реєстрації. Якщо право власності зареєстроване сьогодні, то протягом одного місяця не можна майно перепродати, подарувати, обміняти та розпорядитися будь-яким іншим чином.
– З перших днів війни виникла потреба в наданні дозволу на виїзд дітей за кордон.
– Це, як кажуть, – потреба часу. Справжність підпису мала бути нотаріально завіреною. Як і на довіреностях, заповітах та інших важливих документах, що нотаріально посвідчуються.
– Чи є певні особливості для оформлення спадкових справ?
– На час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від спадщини зупиняється. Якщо строк для прийняття спадщини не закінчився до 23 лютого 2022 року включно, то до закінчення воєнного стану спадкоємець не зможе отримати свідоцтво про право на спадщину, а також не зможе розпоряджатися успадкованим майном. Однак, якщо 6-місячний строк з дня відкриття спадщини закінчився до 23 лютого 2022 року включно, то нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину.
– Без земельного кадастру робота все ж була обмежена?
– Усе нерухоме майно, яке знаходиться на землі (будинки, домоволодіння, нежитлові приміщення і т. п.), пов’язане з землею. Без взаємодії з державним земельним кадастром оформлювати щось було неможливо. Зараз вже маємо зв'язок із Державним земельним кадастром.
– Чи є ще якісь обмеження на час воєнного стану?
– Також заборонено розпоряджатися нерухомим майном по довіреності. Окрім того, не можна використовувати й довіреності, видані до 24 лютого 2022 року. Як і довіреності, що нині робляться в консульських установах інших країн громадянами, які покинули Україну через війну.
– Отже треба чекати кращих часів, коли буде можливість розпоряджатися майном за довіреністю?
– Однозначно.
– Пане Олександре, наостанок хотілося б запитати про ваш особистий формат роботи у цей непростий період?
– З Чернігова не виїжджав. З перших днів війни ночував у нотаріальній конторі, охороняючи архівні документи. Волонтерив, не уникаючи фізичної праці. З квітня, після відведення ворожих військ від Чернігова, за найпершої можливості відновили роботу. Насамперед, посвідчували заяви про дозвіл виїзд дітей за кордон. Працювали і працюємо з вірою в Перемогу України.
