Цього року багато що пішло шкереберть. Війна не тільки вкрала весну й літо, а й загалом порушила звичний ритм життя українців, змусила перелаштовувати плани та змінювати правила. Так сталося і з цьогорічними випускниками шкіл: замість зовнішнього незалежного оцінювання, до якого вже друге десятиліття призвичаїлися і учні, і вчителі, і батьки, влада змушена була запровадити національний мультипредметний тест. Але, як виявилося, нічого нема неможливого: наші діти не тільки змогли справитися з викликом, а й продемонструвати успіхи. Як це вдалося? Сусіди.City поспілкувалися з випускниками школи імені Тараса Шевченка Іллею Смецьким та Марією Корнієнко та гімназисткою Марією Захарченко, які на тестуванні отримали максимально можливу кількість балів.
Мультипредметного тесту не злякалися
Держава пішла на вимушений крок, змінивши «правила гри» для цьогорічних випускників через повномасштабне російське вторгнення в Україну. Національний мультипредметний тест на один рік замінив традиційні вступні випробування у форматі ЗНО. Зробили це з міркувань безпеки та для того, щоб поставити в максимально рівні умови всіх випускників.
Національний мультипредметний тест – це комп’ютерний онлайн-тест, що складався з трьох блоків (українська мова, математика та історія України) і містив по 20 завдань з кожного блоку, виконати які потрібно було за 120 хвилин.
Орієнтуючись на досвід своїх старших товаришів, які закінчили школу в попередні роки, зважаючи на минулорічні правила вступу до вищих навчальних закладів, кожний з них обирав саме ті предмети, які були потрібні.
Відповідно, і готувалися. Хтось робив це самотужки, опрацьовуючи тренувальні тести на платформах різноманітних сайтів. Декому довелося займатися з репетиторами, аби надолужити прогалини в знаннях. Тому звістку про скасування цьогорічного ЗНО і запровадження замість нього мультипредметного тесту багато хто сприйняв як неприємний сюрприз: те, на що докладалися зусилля і навіть витрачалися кошти, виявилося непотрібним.
– Спочатку, коли дізналися про скасування ЗНО, звичайно, були в розпачі, бо не знали, чого очікувати, – зізнається Маша Корнієнко. – Адже налаштовувалися, що будемо закінчувати школу традиційно, як і наші попередники. Запитували: «А навіщо це все? Хай би було звичайне ЗНО». Але водночас розуміли, що в Україні є значна частина тих, хто не може не тільки безпечно скласти ЗНО, а й належним чином підготуватися до нього.
Готувалися в укритті під звуки сирени
Переважно готувалися онлайн – сьогодні на різних сайтах існує багато різноманітних платформ для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. А ще їм допомогли вебінари, проходження тестів та консультації вчителів.
Ілля Смецький став готуватися до зовнішнього незалежного оцінювання десь із вересня. Планував, крім обов’язкових математики і української мови та літератури, складати ще тест із географії та англійської мови. Для цього займався самопідготовкою (година-півтори зранку і стільки ж – увечері), мав репетитора з англійської мови. Але зміна правил змусила зайнятися повторенням історії.
Раптові зміни правил її спочатку засмутили. Каже, що навіть плакала через це. А з того, що довелося повторювати матеріал, який потім і не знадобився на тестуванні, вона вбачає теж окрему вигоду. Хоча б у тому, що від початку війни це була можливість відволіктися від страхів.
– Пам’ятаю, як у перші дні, коли почалося світломаскування, я заносила столик і стілець до ванної кімнати і там виконувала завдання з математики, – пригадує Марія Захарченко. – До тестів з історії України взагалі не готувалася раніше, тому три місяці довелося трохи попрацювати над нею.
Це тепер, коли все позаду, діти кажуть, що на самому тестуванні були спокійними. А ще, хоч вони так і не відчули на собі, що ж воно таке те ЗНО, але погоджуються, що мультипредметний тест складати було легше.
– Звісно, хвилювання було, – розповідає Маша Корнієнко. – Я більше переживала не стільки за те, що припущусь помилок, скільки боялася, щоб комп’ютерна програма спрацювала нормально. А ще думала про те, щоб раптовий сигнал повітряної тривоги не завадив зосередитися. У нашому випадку повітряна тривога спрацювала, але якраз на підготовчому етапі, коли сам тест ще не розпочався. Довелося очікувати скасування повітряної тривоги в укритті.
Успішні та цілеспрямовані були завжди
Ілля і обидві Марії протягом років навчання в школі брали участь у предметних олімпіадах, а 11 клас завершили з високими балами в атестатах та золотими медалями. Марія Корнієнко та Ілля Смецький навчалися в класі математичного профілю, тому і не дивно, що вони більш схильні до точних наук. Хоча Іллі до вподоби ще й історія. Марія Захарченко навчалася в гуманітарному класі, але вона математику теж знає добре.
У розмові про улюблені шкільні дисципліни зійшлися на думці про те, що, крім особистих задатків, велике значення має і людський фактор. Якщо подобається учитель як людина, подобається його викладання, то і подобається навчальний предмет. Тому і дякують учні своїм учителям за те, що прищепили їм любов до наук та наділили такими знаннями, що дало змогу не тільки успішно закінчити школу, а й скласти тестування для вступу до вишу.
Марія Корнієнко, Ілля Смецький та Марія Захарченко виявилися напрочуд комунікабельними співрозмовниками
Про те, що не сумнівалася в успіху своїх учнів, говорить і Алла Перетятько, класна керівниця Іллі та Марії:
– Загалом усі цьогорічні мої випускники – це гарні, цілеспрямовані діти. Вони дуже творчі. Разом з тим так склалося, що фінальний етап їхнього шкільного життя був порушений через неможливість нормально навчатися безпосередньо в класі: спочатку через карантини, а потім – війна. Мультипредметний тест став першим їхнім серйозним іспитом, бо коли вони закінчували два роки тому дев’ятий клас, через пандемію скасували державну підсумкову атестацію. Що стосується Іллі та Маші, то ці учні кожного року мали відмінні успіхи у навчанні.
Результати участі випускників у мультипредметному тестуванні високі. Абсолютним чемпіоном у цьому став Ілля Смецький, який набрав максимально можливі 600 балів з трьох предметів (українська мова, математика та історія України). Обидві Марії припустились помилок кожна в тестах одного з блоків: у Марії Корнієнко – 590 балів, у Марії Захарченко – 594 бали.
– Перше, що я зробив після тестування, – це глибоко видихнув, – зізнається Ілля. – А потім зателефонував мамі.
Не зупиняться на досягнутому
Марія Захарченко каже, що після складання тесту почувалася так, наче змогла скинути з плечей важкий тягар. А потім…
– Потім настало відчуття, що наче нічим зайнятися, – посміхається дівчина. – Наче ще і літо, можна б відпочити. Але я невдовзі попросила тата, щоб він записав мене на курси англійської мови.
Загалом інформація про результати участі у мультипредметному тестуванні є конфіденційною і відомості можуть знати самі учасники через персональну сторінку. Можливо, через це вже під час підготовки цього матеріалу виявилося, що не тільки троє менських випускників мають 200-бальні результати. Самі вони сказали, що знають щонайменше ще двох своїх однолітків, які отримали по 200 балів з одного предмета. Це Максим Гальчук і Андрій Ільїнчик. А Алла Перетятько каже, що більше відомо про міських випускників, але в їхньому закладі тестування проходили випускники і з сільських шкіл громади. Тому там теж можуть бути такі ж успішні діти.
Випускний 11-А клас Менської школи імені Тараса Шевченка
Джерело успіхів, на думку випускників, полягає не тільки в індивідуальній наполегливості кожного з них. Їхній успіх – поняття комплексне: особиста цілеспрямованість, підтримка і допомога батьків та вчителів. А ще дуже важливою є амбітність – кожен з них уже давно поставив перед собою мету в житті. Цьогорічне тестування – це один із кроків її досягнення.
Спілкування з Марією Корнієнко, Іллею Смецьким та Марією Захарченко вкотре показало, наскільки гарна у нас молодь: цілеспрямована, патріотична, готова до викликів. Зміна правил їх не засмутила, а навпаки, змусила ще більше працювати над собою, зайнятися вивченням історії, мови (як рідної, так і іноземної). Бо знають, що це стане потрібним у їхньому майбутньому житті, а отже, і в майбутньому нашої держави.
