Її випуск особливий. Цьогорічні одинадцятикласники закінчують школу, коли Україну нещадно бомбить й обстрілює ворог. Через війну вони не зібралися на шкільний випускний, про який так мріяли. Сусіди.Сіty поспілкувалися з випускницею Корюківської гімназії, срібною медалісткою Іванною Кожем’яко про те, яким вона уявляла свій останній рік у школі.
Іванна вважає, що останній рік у школі був найскладнішим для одинадцятикласників. Очно відучилися тільки перший семестр. Потім дистанційка через коронавірус, а тоді — війна.
— Звісно, мріяла про випускний вечір, — зізнається дівчина. — Ще в грудні з мамою обговорювали сукню, святкову зачіску, з однокласниками — наш випускний. Але прийшла війна й перекреслила мрії та плани.
Мама Іванни, Ольга Іванівна, ледь стримує непрохані сльози. Їй теж хотілося б, щоб у старшої донечки залишися яскраві згадки про шкільний випускний — час, коли діти могли зібратися разом. Бо чи вдасться зустрітися ще колись таким колективом — хтозна.
Ольга Іванівна розповіла, що Іванка багато часу приділяла навчанню. Останні два роки навіть не брала участі в шкільних олімпіадах — зосереджувала всі зусилля на підготовці до вступу в омріяний київський виш. Винятком були лише творчі конкурси, бо змалечку щось невтомно майструвала. А тут ще й вчителька трудового навчання Юлія Лях живе по сусідству! Тож із нею неодноразово готували роботи на різні конкурси.
Але навчання завжди на першому плані. Іванку не треба було змушувати вчитися. Навпаки — інколи доводилося стримувати. Мама пригадує, як о третій ночі просила доньку нарешті закрити підручник і відпочивати.
Іванка з мамою
— Цьогоріч у нас немає ні ДПА, ні ЗНО, — каже Іванна. — Натомість у липні складатимемо Національний мультипредметний тест з української мови, історії та математики. За його результатами вступатимемо у виші. Самостійно писатимемо ще й мотиваційний лист. Я планувала здавати також біологію, бо цей предмет мені потрібен для вступу. Задля цього щотижня посилено займалася з учителькою біології та хімії Оленою Левченко. Але мультипредметним тестом біологія не передбачена, тож, можливо, іспит доведеться якось додатково складати вже в обраному виші. Наразі мені про це нічого не відомо, адже подібної практики ще не було.
Іванка особливо вдячна всім учителям своєї школи за те, що випускники у такий відповідальний момент не залишилися сам на сам зі своїми хвилюваннями.
Мама Іванки вже звикається з думкою про те, що її старша донечка невдовзі стане студенткою. Не знає, як буде справлятися без неї. Адже Іванка в усьому їй допомагала: і по господарству, і з меншою сестричкою уроки вчила.
Ольга Іванівна по-материнськи бажає всім цьогорічним випускникам справжнього студентського життя, бо це найкращий час, коли ти вже не школяр, але ще можеш не працювати. Просто вчися й радій життю! А мамам завжди боязко відпускати своїх дітей у доросле життя. Нині ж, під час війни, і поготів.
