Цього року Святвечір перед Різдвом видався дуже морозним. Зважаючи на те, що напередодні надворі була плюсова температура, тож мінус дванадцять увечері 6 січня, схоже, налякав багатьох охочих долучитися до давньої народної традиції.
«Ісус народжується! Славімо його!»
На вулицях Корюківки 6 січня ще затемна можна було бачити гурт веселих святково вдягнутих співучих людей, котрі з музичними інструментами та гарним настроєм заходили в різні установи й організації, щоби привітати земляків з народженням Ісуса Христа. Організували традиційне святкове дійство працівники Міського будинку культури.
А ближче до вечора вулицями міста почала бігати дітвора. Дівчата й хлопці гуртувалися по кілька осіб, ходили від хати до хати, від квартири до квартири в багатоповерхівках, весело співали колядки й збирали у торбинки частування. Вітання й побажання перемоги, здоров’я та добробуту лунали й у багатьох сільських хатах
Мороз налякав?
Однак корюківчани розповідали, що цього року колядників було значно менше, ніж торік. Можливо, війна вплинула на активність, а когось напевно налякав тріскучий мороз. До того ж з 17 години в багатьох помешканнях в центрі Корюківки вимкнули електрику.
Декотрі люди казали, що чекали-чекали, поки хтось завітає, а потім починали телефонувати родичам або знайомим з проханням прийти до них поколядувати. Пригощали дорогих гостей шоколадками, цукерками, кидали до торбинок гроші.
Зважаючи на можливості, давали гривню, п’ять, десять. Однак колядники ділилися, що основна купюра цьогорічного колядування — двадцятка. Родичі й добрі знайомі не шкодували й сотні, а то й дві. Хоча чимало було таких, хто не відчиняв двері. І на те теж в кожного були свої причини.
