Нещодавно на сайті Сусіди.City була опублікована інформація про створення комендатури Корюківського району. Багато наших читачів звернулося із запитаннями: навіщо її створили та що конкретно зміниться після цього для населення. Ми попросили начальника Корюківської районної військової адміністрації Івана Ващенка більш детально роз’яснити ситуацію.
— Іване Олександровичу, розкажіть, будь ласка, коли була створена перша комендатура на Чернігівщині?
— Перша і єдина комендатура Чернігівської області була створена у березні минулого року. А за рік, у березні 2023 року, створили районні комендатури, зокрема й Корюківського району. Рішення про утворення районних комендатур приймав начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус, комендантів призначав командувач угрупування військ, а склад районних комендатур затверджували начальники районних військових адміністрацій.
Комендантом Корюківського району призначили начальника ТЦК та СП Корюківського РТЦК та СП полковника Ігоря Батюка.
— Отже, на сьогодні Ігор Володимирович фактично поєднує дві посади?
— Так. Ігор Батюк є комендантом Корюківського району і начальником районного центру комплектування (колишній військкомат — Авт). У його підпорядкуванні перебувають ТЦК Мени, Сновська та Сосниці.
— Хто входить до складу комендатур?
— До складу комендатур входять представники військового командування, поліції, ДСНС, РТЦК і військової адміністрації. У комендатурі нашого району дванадцять постійних посад і кілька допоміжних.
— Іване Олександровичу, поясність нашим читачам, навіщо потрібні комендатури?
— Комендатура — це структура правового режиму воєнного стану, який діє в України вже другий рік. З її створенням глобально нічого нового не з’явилося. Просто відбулося закріплення відносин, які вже існували між самими військовослужбовцями та між військовослужбовцями й цивільним населенням.
Коменданти районів отримали спеціальні повноваження, які необхідні під час війни. Наприклад, раніше кількість, склад і завдання для патрулів, що є в Корюківському районі, визначав начальник нашого райвідділу поліції. Тепер же цю функцію виконує комендатура. Бо лише військові мають вирішувати, де повинні працювати патрулі, у якому складі та які завдання виконувати.
— Раніше ми писали, що перевіряти документи й затримувати громадян для з’ясування особи могли тільки правоохоронці. Тепер ці повноваження мають військові?
— Саме так. До створення комендатур існувала правова колізія, коли лише представники Національної поліції могли перевіряти документи, проводити огляди особистих речей громадян, транспортних засобів, затримувати транспорт, підозрілих осіб тощо. І треба сказати, що участь у посиленому патрулюванні правоохоронців була великим навантаженням на цю структуру. Адже у поліції є свої функції і щоденні завдання.
Відтепер військові патрулі мають право затримувати й доставляти в поліцію осіб, котрі порушили закон. При потребі — вилучати предмети й знаряддя вчинення правопорушень, затримувати громадян для встановлення їх особи, обмежувати рух транспорту, проникати на підприємства, установи, житло людей у разі переслідування осіб, які підозрюються у скоєнні злочину, без рішення суду.
Мають право використовувати транспорт, засоби зв’язку, що належать громадянам (за їх згодою) та підприємствам і організаціям (без їхньої згоди) при службовій необхідності. Їм надано право застосовувати силу й спеціальні засоби у разі потреби.
Відтепер військові патрулі можуть перевіряти у будь-кого документи, робити огляд речей і транспортних засобів, зокрема на блокпостах. Значно полегшилася і процедура вручення повісток.
— А як людині дізнатися, що перед нею справжній патруль із такими широкими повноваженнями, а не якісь підставні особи? Всяке ж буває у житті.
— Військовий патруль на прохання громадян має показати документи та наказ коменданта на уповноваження проведення заходів правового режиму воєнного стану. Треба усім розуміти, що ми живемо в країні, де триває війна.
У декого може скластися враження, що в нас не стріляють, не проникають диверсійно-розвідувальні ворожі групи, не ведуться активні бойові дії — то навіщо такі суворі вимоги й широкі повноваження для військових. Це хибні думки. Сьогодні — так, а завтра може бути зовсім по-іншому. Саме на військових покладена державою основна відповідальність щодо нашої з вами безпеки.
— Іване Олександровичу, багато хто каже, що комендатури створили, щоби простіше було вручати повістки громадянам, що на це скажете?
— Кожен громадянин України повинен виконувати свій конституційний обов’язок — захищати Батьківщину від ворога. На жаль, є й такі особи, котрі ухиляються, переховуються, хитрують. Наприклад, відмовляються брати повістки, не з’являються на виклик до територіального центру комплектування.
Декотрі затягують процедуру проходження медичних оглядів, намагаються отримати «липову» інвалідність. Навіть вдаються до того, що стають опікунами чи доглядальниками людей з інвалідністю. Сидять по домівках і носа не висовують, щоби не натрапити на військовий патруль. І все це у той час, коли інші громадяни нашої країни, не шкодуючи життя, боронять Батьківщину від ворога.
Якщо людина має відстрочку від служби, вона потрібна в тилу — це нормально, бо кожен має робити свою справу. І зовсім інше — коли окремі особи чинять протизаконно, а простими словами — низько й негідно стосовно України й українців. Дійсно, до таких осіб має бути зовсім інше ставлення з боку держави та її представників.
