З 24 лютого минулого року Холминська школа освоїла ще один напрям діяльності — волонтерський. Одразу на другий день кухня закладу перетворилася на маленький консервний завод, а працівники — на вправних кухарів. Волонтерської діяльності не припиняють і тепер.
— На другий день з початку повномасштабного вторгення росіян ми почали готувати тушкованку для українських воїнів, — розповідає директорка Холминської школи Віта Кулик. — Продукти, які залишилися в шкільній їдальні для харчування дітей пільгових категорій, придбанні коштом місцевого бюджету, рішенням виконкому селищної ради були передані на приготування їжі для наших захисників. Окрім цього, продукти нам надавали й селищна рада, й відділ освіти, культури, молоді та спорту, й самі приносили з дому.
Все одразу перетворювалося на фарш, консерви, тушкованку. П’ятнадцятихвилинкою закривали курятину, крутили фарш, готували м’ясо та рибу в автоклавах. У домашніх автоклавах стерилізували рибу вчителі Володимир Демченко та Сергій Оліфіренко. Закаточні кришки, спеції та баночки приносили з дому. У хід ішли не лише півлітрові, а й трилітрові.
Директорка Холминської школи Віта Кулик
— Коли повз нашу школу йшли ворожі танки, ми все одно кожного дня приходили до школи й готували їжу для наших військових, — додає Віта Леонідівна. — Приходили й проти ночі. Якось посходилися на 21.00, бо терміново треба було зібрати посилку нашим хлопцям. Надали нам заморожену свинину й телятину, яку наші працівниці вправно перетворили на чебуреки, біляші, котлети, гречаники, плов тощо. На ранок у нас була готова провізія, а в Алли Хилі та її невтомних жінок-помічниць — маскувальні сітки.
Згодом і в освітньому закладі навчилися плести маскувальні сітки, виготовляти окопні свічки. Незмінними майстринями окопних свічок стали вчительки Лариса Оліфіренко та Лариса Бондаренко. Плетінням маскувальних сіток займався обслуговуючий персонал школи: Світлана Шульга, Наталія Малашенко, Наталія Кравченко, Любов Гулицька, Ольга Шеремет, Наталія Литвин, Тетяна Савченко, Ірина Нікитенко, Наталія Логвиненко, Юлія Тарасенко. Їм приходили на поміч учительки Світлана Куценко й Ніна Коморна, а вчитель Сергій Оліфіренко завжди допомагав жінкам із з’єднанням основи для сіток.
Тут не знають ліку сплетеним сіткам, бо виготовили їх немало. Було, працювали майже добу, коли односельці-захисники відправлялися в Бахмут. Без світла, присвічуючи ліхтариками, за день і вночі жінки виготовили п’ять сіток. На ранок хлопці поїхали з маскуванням.
Особливо розуміють, наскільки це важливо, Юлія Тарасенко, Тетяна Васильченко, Любов Гулицька, Світлана Шульга, Наталія Малашенко й Тетяна Савченко, чиї рідні нині боронять Україну.
Коли Чернігівщина була окупованою, найбільшою проблемою став хліб. Пробували його виготовляти й у Холминській школі, але справа не пішла. Пекарських дріжджів не було, а на спиртозаводських хліб не виходив. Пізніше, коли вже потрібні дріжджі з’явилися в продажу, працівниці школи налагодили випічку — паски, пиріжки тощо.
Холодної пори в’язали шкарпетки, шили чоловічу спідню білизну захисникам. Їхня невеличка, але дружня команда не зупинялася, а постійно переходила до виконання інших завдань.
Директорка закладу вдячна своїм невтомним працівникам, які, окрім своєї основної роботи, допомагають війську. За волонтерську діяльність колектив Холминської школи відзначений подякою Чернігівської обласної військової адміністрації.
