Як допомогти дітям навчитися не носити в собі роками образи, страхи, наслідки стресів? Адже все це потім «вилазить» багатьма проблемами і навіть хворобами. Як навчити їх співпереживати, а отже – підтримувати одне одного, спілкуватися з людьми похилого віку, людьми з інвалідністю, сиротами? Що робити підлітку, коли нема з ким поділитися своїми переживаннями?
На ці теми спілкуємося з практикуючим психологом Березнянської школи на Менщині Юлією Красножон.
Завжди на боці дитини
Молода, привітна, вона з першої хвилини викликає прихильність, симпатію. Дітям у цій школі точно пощастило з психологом.
– Хтось не знає, як упоратися з надмірною сором’язливістю, хтось посварився з мамою, не розуміє, як вирішити конфлікт. Буває, дівчина закохалася, приходить з питанням: як правильно поводитися, чи зізнаватися хлопцю в симпатії? Я не даю однієї поради. Ми сідаємо і спокійно обговорюємо різні варіанти розвитку ситуації, – розповідає Юлія. – Я завжди на боці дитини, яка до мене звернулася. Намагаюся бути другом, не засуджую, не повчаю, не читаю нотації. Дитина має довіряти, щоб відкритися, і тоді в спокійній бесіді разом вирішуємо, як бути далі.
Психолог каже, що і батьки звертаються, коли дитина якось «не так» поводиться чи виникають непорозуміння.
– Радію, коли після наших занять дитина почувається впевненіше, знаходить друзів, покращуються стосунки з батьками, – ділиться Юлія. – Часто, дивлячись на батьків, розумію, що і з ними не завадило б проводити заняття. Вони не помічають чи не усвідомлюють своїх помилок у стосунках з дітьми.
Звідки береться жорстокість
Обговорюємо з пані Юлією актуальну проблему булінгу.
Зазвичай дитина, яка веде себе агресивно по відношенню до інших, певно має психологічні травми. І більшість із них походить з родини. Можливо, ця дитина сама стала жертвою фізичного чи морального насилля. А тепер шукає слабшого за себе, щоб на комусь відігратися. Їй також потрібна допомога фахівця.
– Агресор – це чиясь колишня жертва, – погоджується Юлія Красножон. – Бувають випадки, коли в родині батьки часто ображають, принижують дитину. Ще страшніше – б’ють. Така дитина з часом може стати або агресором, або жертвою. Випадки насилля та жорстокості серед учнів частішають. Багато негативу отримують з інтернету. Побачивши такі приклади, вирішують перевірити і знаходять собі жертву.
Коли будь-який утиск, цькування, дискримінація направлені на одну дитину чи групу дітей – це і є булінг. Тривалий процес свідомого жорстокого ставлення як фізичного, так і морального. Наслідки булінгу можуть бути різними: зниження самооцінки, поганий сон та апетит, тривожність, вживання алкоголю, паління, думки про самогубство та інше.
– На тему булінгу ми нещодавно проводили в школі тренінг, – розповідає шкільний психолог. – Виконуючи різні вправи і завдання, діти спробували зрозуміти почуття жертви та поведінку агресора. Шукали шляхи допомоги постраждалій дитині. Вчилися, як убезпечити себе, щоб не зіграти одну з ролей у булінгу. Розглядали, які причини спонукають кривдника так себе поводити, чому діти стають легкими мішенями для агресорів. На прикладі різних ситуацій практикувалися контролювати свої слова та емоції, аби уникнути конфлікту.
Юлія Красножон розповідає, що маємо пояснювати дітям значимість слів і вчинків. Адже часом ті слова і вчинки, які не важливі для нас самих, стають образою і болем для інших. Добрими і лагідними можна підняти людині настрій, підтримати, мотивувати, зробити її щасливою. А злими і жорстокими – засмутити, образити, принизити і навіть убити.
Розкажіть своїм дітям, як уникнути булінгу:
- Потрібно зберігати спокій, намагатися обійти кривдників.
- Стримуй гнів, не провокуй ще більшу агресію.
- Говори спокійно і впевнено – дай агресору можливість зупинитися.
- Відійди в сторону. Це не ознака слабкості!
- Повідом про булінг когось із дорослих (хоча б анонімно).
- Поговори про це зі своїм братом (сестрою), батьками чи знайомими.
- Звернися по допомогу до дорослого, якому довіряєш (це може бути вчитель, психолог чи соціальний педагог).
