Корюківчанин Андрій Биша звернувся в редакцію із запитанням: «Хто надумав перейменувати одну з вулиць міста Корюківка на „Німецька“? Адже ще в центрі стоїть і нагадує про жахливі злочини нацистських військ пам’ятний меморіал на честь спалених живцем корюківчан під час Другої світової війни. Роз’ясніть, звідки взялася така назва?»
Поетапна «дерусифікація»
Перейменування об’єктів топонімії в Україні проводилося в останні роки кількома хвилями. Змінилися назви багатьох вулиць і провулків, парків і скверів, музеїв, бібліотек тощо в різних населених пунктах. Наша країна позбувається чужого, натомість повертає своє, бо при радянській владі системно викорінювалося все українське.
Це цілеспрямована робота пропагандистської машини, яку росіяни запустили не лише в Україні, а й у багатьох інших державах. І ми так звикли до всього, що нам десятиліттями вкладали в голову, що й досі сприйняти запропоновані незалежною Україною зміни декотрі люди категорично відмовляються.
У Корюківській громаді перейменування вулиць, назви яких пов’язані з російською федерацією, розпочалося ще до початку великої війни 2022 року. Перелік вулиць, які підпадали під «дерусифікацію», визначав виконком міської ради, орієнтуючись на рекомендації Інституту національної пам’яті.
Місяць збирали пропозиції від мешканців вулиць і 2015-го, на сесії, депутати проголосували ці зміни. Нові назви тоді отримали вулиці: Гарнієра, Горького, Жовтнева, Калініна, Кірова, Колгоспна, Зої Космодем’янської, Куйбишева, К.Маркса, Петровського, Піонерська, Пролетарська, Радянська, Чапаєва, Щорса, Островського, Попудренка й однойменні провулки.
Удруге таку ж роботу міськрада виконала в червні 2019 року, перейменувавши 15 вулиць, 7 провулків і парк за автостанцією, який став Парком дружби.
Засідання комісії
Остання крапка в цьому питанні, здавалося, була поставлена в березні 2023 року, коли відбулося засідання спеціально створеної при міськраді комісії з питань перейменування об’єктів топоніміки, де розглянули 184 пропозиції по Корюківській громаді.
Та в серпні 2024 року несподівано стало відомо, що відповідно до розпорядження голови Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса в Корюківській і Холминській громаді змінені назви ще 23 вулиць і провулків.
Серед них були 8-го Березня, Братчикова і Першотравнева. Остання, до речі, й стала Німецькою. Як тоді прокоментувала секретарка міськради Анастасія Плющ, котра мешкала на вулиці 8-го Березня, для неї самої це було повною несподіванкою.
Поставили перед фактом
А річ у тому, що був перелік об’єктів топоніміки загалом по Чернігівській області, які підпадали під перейменування. Проте в Корюківській громаді, під час вивчення пропозицій мешканців, вирішили деякі вулиці з нього виключити, зокрема й оті три.
Та в області з цим не погодилися і самі перейменували, уже без врахування пропозицій мешканців, використавши назви, які вважали за потрібне. Тобто, вулицю Першотравневу в Корюківці назвали так, як запропонувала обласна комісія - Німецькою, а голова ОВА це затвердив своїм розпорядженням.
Що лишилося «за кадром»
В історії, як Першотравневу називали Німецькою, в найгіршій ситуації опинилися жителі цієї вулиці, бо в них не було можливості надати свої пропозиції щодо обрання нової назви. І це головне.
Мешканець цієї вулиці, колишній секретар міськради Леонід Малиш розповів, що був щиро здивований, коли дізнався, що вже живе не на Першотравневій, а на Німецькій.
«По-перше, — сказав Леонід Володимирович, — сама назва „Першотравнева“ — нейтральна. По-друге, нас, мешканців, позбавили права самостійно обрати назву. По-третє, якби німецькі партнери дійсно щось зробили для нашої вулиці, наприклад, дорогу відремонтували чи тротуари вибудували — це було б вагомою подією, котру варто закарбувати в історії. А так, жителі наші лишилися дуже невдоволеними».
Офіційний коментар
Журналісти запитали в уродженця Корюківки, колишнього голови Корюківської райдержадміністрації й нинішнього заступника голови Чернігівської облдержадміністрації Івана Ващенка, котрий був членом комісії при ОДА з перейменування об’єктів топонімії — чому область самостійно змінила назви ряду вулиць у Корюківці й Першотравневої зокрема. Ось, що він відповів:
«Враховуючи норми Закону України „Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії“ (так званий закон про деколонізацію), органи місцевого самоврядування, міські, сільські та селищні голови отримали повноваження щодо очищення публічного простору від об’єктів імперської політики, зокрема це стосувалося й перейменування вулиць.
Оскільки у встановлений законом строк органи місцевого самоврядування не вжили всіх необхідних заходів, ці повноваження перейшли до начальника обласної військової адміністрації. Безпосередньо цим займалася комісія з топонімії. Комісія ґрунтовно підійшла до роботи: збирала пропозиції від громад і районів, залучила до свого складу істориків і громадських діячів.
Кожен населений пункт розглядався окремо. Коли черга дійшла до Корюківського району, зокрема міста Корюківки, пролунала пропозиція, враховуючи тісні зв’язки міста з громадою-побратимом Вальдкірхом, допомогу всього німецького народу та уряду Німеччини громаді міста й Україні в цілому, а також значну увагу Посольства Німеччини, на знак дружби між народами назвати одну з вулиць „Німецькою“.
Це рішення було підтримано комісією та відображене у відповідному розпорядженні начальника ОВА».
