Те, що наша квітуча Мена – привабливе для туристів місто, сумнівів ні в кого не викликає. І всі ми хотіли б бачити місто охайним та красивим. Але є такі будівлі, які своїм виглядом псують усю картину. І навіть потенційно небезпечні. Тож Сусіди.City визначили трійку таких сумних об’єктів.
Руїна в самому центрі
Колишнє приміщення Менського районного суду, котре знаходиться по вулиці Чернігівський шлях навпроти міської школи імені Тараса Шевченка, зведене ще у позаминулому сторіччі. А точніше – у 1890 році. Принаймні ця дата вказана в історичній довідці на сайті Менського районного суду. Хто будував цю споруду, що в ній раніше знаходилося – про це історія мовчить.
– Мені старожили розповідали, що до більшовицького перевороту 1917 року там жив священик, котрий правив у Олексіївській церкві, – каже директор Менського краєзнавчого музею Віталій Крутий. – Бабуся, яка це повідала, свого часу там була прислугою. Вона згадувала, що у величезному підвалі зберігалися соління, продуктові запаси.
У 2006 році районний суд розмістився у новій будові по вулиці Сіверський шлях. А старовинний будиночок, котрий має ще чималий ресурс міцності, став поволі руйнуватися й занепадати.
Наразі, за інформацією начальниці відділу архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства міської ради Лілії Ліхотинської, колишня будівля суду належить приватній особі. Виглядає споруда жалюгідно: побиті вікна, пошарпаний фасад. За попередніми даними, новий власник мав наміри відремонтувати її та облаштувати для свого бізнесу, але чомусь не склалося. Обідрані й напіврозвалені стіни сяк-так прикрили плівкою, вицвілим плакатом – на тому й все.
Колишня жандармерія
Ще одна старовинна споруда збереглася в центрі Мени – по вулиці Робітничій, навпроти нашої редакції. Останнім часом належала комунальному підприємству «Менакомунпослуга». А у народі приміщення й досі називають «художньою майстернею». За часів Союзу там дійсно багато років розміщувалася ця установа. А до того, як розповідали старожили, там була царська жандармерія. Недарма ж у напівпідвальному приміщенні й досі збереглися поржавілі ґрати. В радянські часи – силові установи комуністичної влади.
Але тепер будинок стоїть пусткою і важко сказати, чи взагалі підлягає ремонту
За словами Віталія Крутого, дані про те, коли й хто звів цю будівлю, вже не збереглися. Існує лише припущення, що там жили багаті люди, котрі займалися чи то торгівлею, чи поштовими перевезеннями.
Нині будинок ще сяк-так тримається, хоча й відлякує перехожих своєю почорнілою від столітньої історії дерев’яною обшивкою. Кілька років тому це місце облюбувала молодь міста: там відкрили арт-майстерню. І репетиції влаштовували, і музику слухали, і кіно на свіжому повітрі крутили. Підфарбували, оздобили фасад.
Небезпечна школа
Занедбаною спорудою нових часів нашого міста стала напівзруйнована, недобудована у 1990-х роках школа по вулиці Корольова. Нині там – порослі чагарниками руїни, котрі фактично розвалюються на очах і є небезпечними. Тим більше така споруда, закрита від сторонніх очей, не може не привертати увагу любителів екстриму та сумнівних розваг. Розкидані шприци, купа недопалків і різного мотлоху – таку картину спостерігали і на початку 2000-х, і в середині, й нині.
– Замовником будівництва цієї споруди виступало свого часу управління капітального будівництва облдержадміністрації, – розповідає завідувач сектору архітектури, ЖКГ, цивільного захисту, оборонної та мобілізаційної роботи – головний архітектор Менської райдержадміністрації Андрій Ющенко. – Підрядною організацією був менський «Будівельник-84». Розпочалося зведення нової школи, розрахованої на 1296 учнівських місць, у 1993 році. А вже за два роки припинилося фінансування.
За чверть століття у місті, районі та області змінилося чимало керівників, а проблема недобудови практично в центрі Мени лишається й зараз. У квітні 2011 року тодішній губернатор Чернігівщини Володимир Хоменко відвідав місце будівництва, вивчивши питання, запропонував місцевій владі до кінця поточного року віднайти кошти на виготовлення проектної документації для добудови школи. Але це розпорядження так і не виконали.
– Наразі вказаний об’єкт знаходиться на балансі управління капітального будівництва Чернігівської ОДА,– повідомила Лілія Ліхотинська. – Питання приватизації таких об'єктів відносяться до компетенції Фонду державного майна у Чернігівській області.
