Переможців лотереї для передплатників, яку «Наше слово» проводило за підсумками першого півріччя, ми оголошували спочатку онлайн (розіграш проводили в прямому ефірі), а потім опублікували в газеті. Фінальним акордом стало вручення виграшів їхнім власникам. Хочемо трохи розповісти про те, як це відбувалося.
Хтось зі щасливчиків приходив до редакції за призом особисто, хтось – доручав зробити це своїм рідним, друзям, знайомим. От, наприклад, Володимир Чорний із Сахнівки довірив забрати виграний ним горщик від Олега Луцука листоноші, яка в село доставляє пошту з Мени.
Іноді «довірені особи» отримували призи на цілу компанію власників. Так, як це зробили учасники лотереї з Покровського. Ми вже згадували, що із сільських передплатників покрівчани цього разу були чи не найактивнішими гравцями. Радіємо, що наше видання популярне в Покровському.
Алла Конон із Садового завітала до редакції, щоб отримати призи, які пощастило виграти її свекрусі та сусідці – картину від Ірини Гренько та косметичку від Олени Решотки. Вона була приємно здивована їх якістю і тим, що раніше не знала, які майстрині живуть зовсім поряд
Запам’яталася історія, яка познайомила менянку Ольгу Кондакову зі сновчанкою Світланою Погорєлко, яка теж є передплатницею «Нашого слова». Про неї хотілося б розповісти окремо.
Пані Ольга переглянула відеозапис розіграшу нашословської лотереї. Робила це як зацікавлена особа, бо серед призів були надані нею два грошові сертифікати на придбання товарів у її магазині. Сталося так, що власниця одного сертифікату тоді ще й не знала, що їй посміхнулася удача. А от пані Ольга вже стала клопотатися вирішенням проблеми, що Світлані Погорєлко зі Сновська доведеться витрати час і кошти, щоб доїхати до Мени й повернутися додому заради виграшу.
Ольга Кондакова запропонувала і тут свою допомогу: ми спочатку допомогли їй зконтактувати з пані Світланою, а після цього знайшли спосіб, як доставити подарунок до Сновська.
Для подружжя Світлани та Миколи Погорєлків подарунок став справжнім сюрпризом
– За все життя удача нам рідко посміхалася, – каже Світлана Михайлівна. – Скоріше навпаки – доля іноді випробовувала нас і продовжує це робити й зараз.
Пані Світлану знають чи не у кожній родині на Сновщині. Вона каже, що точно не рахувала, скільком немовлятам допомогла з’явитися на світ. Але за майже 30 років роботи акушеркою пологового відділення Сновської лікарні її руки точно першими колисали сотні маленьких сновчан. Перші з них сьогодні вже захищають Україну.
З роботи Світлана звільнилася давно – законодавство дало змогу оформитися на пільгову пенсію. Та фахові навички фельдшерки вона не забуває: крім того, що рідні звертаються за потреби до неї, багато знайомих сновчан кличуть її то укол зробити, то крапельницю поставити.
Як і усі батьки, старші Погорєлки дуже переживають. Бо війна, яка скаженим вогняним смерчем увірвалася в наш український дім, встигла вже накоїти стільки біди. Родина Світлани та Миколи відчула на собі це вже двічі: другий рік немає звістки про їхнього старшого сина Михайла та молодшого брата Миколи Олександра. Чоловіки з перших днів повномасштабного російського вторгнення взяли до рук зброю.
Світлана та Микола Погорєлки, не дивлячись ні на що, не втрачають оптимізму, чекають на гарні новини і продовжують вірити в нашу Перемогу. Бо такими були і раніше: хоч і хвороби дають про себе знати все частіше, хоч і сірі смуги трапляються на життєвому шляху, але вони не здаються. Уже зараз планують, що саджатимуть цієї весни на грядках, якими квітами прикрасити квітник на ошатному подвір’ї, скільки і які породи курчат галасуватимуть у дворі.
А потім обов’язково виберуть вільну хвилину, осідлають скутери, щоб поїхати до лісу і пройтися його знайомими стежинами. А додому повернутися з кошиками, заповненими дарами природи.
Микола та Світлана Погорєлки вдячні Ользі Кондаковій і за подарунки, і за її людяність та небайдужість
«Наше слово» нагадує, що передплата не закінчується ніколи. Тож не забувайте її своєчасно продовжувати. Бо там є кілька вигод:
-
матимете щотижневу актуальну інформацію плюс історії людей, які живуть поряд чи недалеко
-
шанс виграти приз у передплатній лотереї є у кожного. Наприклад, витративши 300 гривень на передплату на півріччя, отримати сертифікат на тисячу гривень. Вигідно ж!
-
ну і хто, окрім «Нашого слова», розповість вам, як вирішити ваші проблеми? Та, по факту, ніхто. Бо в інтернеті все є, але найближча газета – тільки одна!
Незабаром стартує передплата на друге півріччя 2024 року. Залишайтеся з найближчою газетою!
