Цьогорічна весна видалася пізньою, холодною та дощовою. Городники хоч і з побоюваннями, та висаджують уже розсаду. Прогнозувати, яким буде урожай, утримуються і досвідчені, але радять, як мінімізувати втрати за такої погоди.
Кожна рослина любить привілля
Ганна Коваленко з Макошиного тривалий час успішно займається городництвом, вирощує огірки, капусту, редис та інші овочі. У відкритий ґрунт огірки до середини травня не висівала. Каже, що фірма «Верес», куди їх продає, рекомендувала їх висівати тільки тоді, коли температура ґрунту стабільно триматиметься 18–20 градусів. А в неопалюваній теплиці Ганна Василівна посіяла огірки в середині квітня, і вони ще ледь сходять, бо ґрунт холодний.
– Торік о цій порі огірки вже цвісти починали. Для них головне, щоб було тепло, волого і світло, а у холоді, як зараз, рости не хочуть, – ділиться жінка. – Сіяти огірки треба у теплий ґрунт: от коли можна стати на землю босоніж і вона тепла, тоді й сіяти можна.
Каже, якщо теплий ґрунт, то огірки сходять за два-три дні. І вологу ця рослина дуже любить, тож треба постійно поливати.
Ганна Коваленко, коли сіє капусту, вкриває ділянку плівкою, а як рослини зійдуть, змінює плівку на агроволокно. Воно і вологу утримує, і захищає від тлі та інших шкідників. Коли розсада підросте трохи і зміцніє, знімає агроволокно. Ніяких хімічних добрив господиня не застосовує, вносить перегній у ґрунт. Згодом, коли рослина підростає, трохи підживлює розведеним курячим послідом: одну столову ложку на літр води. Коли настоїться, розводить у 10 літрах води і поливає в лунку під рослину.
А ще, мабуть, кожна рослина любить, аби було привільно, щоб не тісно, достатньо сонця
– Виявила, що помідорам більше подобається рости рядочком, не грядкою, де один на одному. Коли їм з обох боків привільно, провітрюються, сонця вистачає, то й краще зав’язуються, й урожай набагато більший. І обов’язково все треба садити з любов’ю, з хорошими думками, з надією на врожай. А коли кажуть: як воно все набридло, піду «постиркаю», то таке й виростає, – розповідає Ганна Василівна.
Розсади городниця насіяла всілякої, тільки пізньої капусти 10 сортів. А з помідорів нахвалює сорт «Золоті куполи». Сорт ранній, помідори крупні, жовті, солодкі. Торік ділянка під ними була наче золотом устелена.
Розсада потребує загартування
Тетяна Олещенко з Покровського, агроном за освітою, розповідає, що різні овочеві культури потребують різного температурного режиму вирощування. Наприклад, баклажани дуже теплолюбиві, погано переносять різні стреси. Висадження розсади баклажанів у ґрунт потребує оптимальних умов – тепло, волога, притінення, поки приживеться, легкий ґрунт. Середньодобова температура має бути 15–18 градусів.
Так само і для огірків, перцю, баштанних. Помідори стійкіші до прохолодної погоди, нормально розвиваються і при 12–15 градусах.
– Розсаду будь-якої овочевої культури перед висадженням у відкритий ґрунт необхідно загартувати. Поступово виносити на відкрите повітря, але у затінку. У такий спосіб привчати до природних умов, це покращить адаптацію на новому місці, – радить пані Тетяна.
У відкритому ґрунті витримує приморозки до мінус трьох-п’яти градусів. Легко відновлюється. Головне, аби не була пошкоджена серцевина, де формується качан. Урожай залежить від сорту, поливання і вчасного оброблення від шкідників та хвороб. Любить капуста супіщаний легкий і поживний ґрунт.
– Якщо ви не прихильник застосування хімічних препаратів, то можна обтрусити капусту деревним попелом. Цей давній народний метод доволі ефективний. Або біопрепарат «Актофіт», який не залишається у вирощеній продукції, не шкідливий для людини. Для шкідників також не комфортна холодна погода, тож, можливо, їх цьогоріч буде менше, – сподівається пані Тетяна.
Перець жінка останні чотири роки сіє у касети: щоб не пікірувати, а пересадити в парник, не порушуючи кореневої системи. У такі затяжні весни це заощаджує час на ріст і плодоношення перцю.
Якщо дошкуляє хміль
А от бур’яни холоду не бояться, а завдяки дощовій погоді ростуть не щоднини, а щогодини. Останніми роками неабияк розповсюдився дикий хміль, особливо по нежилих подвір’ях. Звідти пташками й вітром розноситься насіння, а поселившись у дворі добрих господарів, хміль не дає їм спокою. Обплітає дерева, кущі, паркани. Як з ним боротися?
Тетяна Олещенко радить регулярно обривати наземну частину цієї живучої рослини. Не отримуючи поживних речовин, коріння протягом двох-трьох років не розвивається і гине.
Сіль поварена. Розвести склянку солі у двох склянках води. Обрізати пагони хмелю і полити коріння соляним розчином. Через деякий час процедуру повторити.
Гербіцидне мило. У літрі води змішати три столові ложки оцту, 20 г тертого господарського мила, пів склянки солі. Процідити і пульверизатором обприскати пагони.
Оцет. Цей метод використовують якщо поруч немає овочевих культур, які оцет може спалити. У літрі води розвести 500 мл оцту та влити під корінь хмелю. Або за допомогою шприца вводять чистий оцет у стебло рослини.
Гербіциди. Якщо хміль росте поодаль від плодових та овочевих культур, його можна обробити розчином гербіцидів «Раундап», «Торнадо», «Ураган». Надземна частина засохне, але через деякий час почне відростати знову, тож обприскування слід повторити. Через кілька оброблень хміль повністю загине.
Якщо хміль росте поруч з виноградом, плодовими деревами чи городиною, аби їм не нашкодити, можна ввести препарат шприцом в нижню частину бур’яну. Рекомендований об’єм робочого розчину – 10 мл. Краще зробити одразу кілька ін’єкцій. Результат має бути помітний через п’ять-шість годин, а повністю рослина засохне протягом декількох діб.
