Знайомтеся – Анжела Носенко, приватна підприємиця з Макошиного на Менщині. Колись вона вдень продавала одяг та косметику, а ночами пекла вафельні торти на замовлення. Було важко, але думка покинути власну справу не з’являлася ніколи. Тож має сьогодні в селищі кафе та магазини.
Карантин теж виявився складним періодом, але тут вирішили не втрачати часу даремно. Зробили ремонт приміщення, почали підготовку до облаштування окремого залу для бенкетів та мініготелю.
Перші гроші заробила ще в школі
Народилася й проживає Анжела Носенко в селищі вже більше ніж 30 років. На шлях торгівлі стала не випадково, адже першою в родині цим зайнялася матір Марія Сергіївна.
– Продавати почала ще в школі, – згадує жінка, – у портфелі – два підручники, три зошити, а все інше – шоколадки, жувальні гумки й таке подібне. Додому завжди поверталася не з порожніми кишенями, бо хіба ж могли однокласники втриматися від ласощів? Допомагала мамі на базарі, доводилося не раз, ще будучи школяркою, з’їздити в Білорусь по товар.
Перший капітал для самостійної торгівлі дала мама. На носі – свято 8 Березня, тому парфумерія й косметика, які реалізувала на той час, мали попит.
Далі – заміжжя, народження першої донечки.
– Якийсь час було непросто: чоловік – у лікарні, дитина – теж, торгівлю довелося призупинити. Останньою краплею стала передчасна смерть мами, – розповідає пані Анжела. – Після цього зрозуміла: життя потребує змін. Та й базар вже не влаштовував, мені там було мало місця.
Мріяла про власне кафе
Уже після розлучення Анжела Носенко зважилася на купівлю вагончика для торгівлі:
– Думала тоді, що найстрашніше – перевезти його, оформити. Та тепер із власного досвіду розумію: справжніми труднощами це не назвеш.
Удень продавала одяг та косметику, ночами пекла торти на замовлення. Було важко, але, за словами підприємиці, думка все покинути не з’являлася ніколи. Підтримували друзі, а за кілька років з’явилося й міцне плече – майбутній чоловік Сергій.
Хоча саме Сергій підштовхнув до розширення справи. І через деякий час мрія пані Анжели здійснилася – вона стала власницею будівлі в центрі Макошиного, у якій розміщувалося не тільки кафе, а ще й продуктовий магазин.
– Були думки будуватися з нуля, ми вже навіть почали шукати місце, але потім вирішили все-таки спитати про всяк випадок у тодішніх хазяїв будівлі, чи не продають, – згадує підприємиця. – Вони подумали – та й погодилися. Звичайно, усієї суми на купівлю в нас тоді не було, тому ризикнули, взяли кредит на 10 років. Зробили косметичний ремонт, додали ще один сектор – промислових товарів – і почали працювати.
Бізнес на карантині
Колектив магазинів та кафе дружній, та якщо раніше працювало 10–12 людей, то зараз всього п’ятеро. Не цурається роботи за прилавком і сама власниця, найбільше любить торгувати в промисловому відділі, особливо одягом.
– Подобається, коли люди гарно виглядають, – зізнається пані Анжела. – А от що не до душі, так це бухгалтерія. Завжди відтягую до останнього, хоч і знаю, що робити все одно доведеться. Краще куховаритиму весь день, кухня – це справді моє.
Дружня родина. Доньки десятикласниця Марія та студентка Діана теж допомагають у сімейному бізнесі: на вихідних підпрацьовують у кафе, а також постійно оновлюють асортимент послуг, щоб заохотити молодь відвідувати заклад
До речі, цього року в кафе з’явилася можливість скуштувати комплексний обід, а в продуктовому – придбати напівфабрикати власного виробництва. Та й це не всі зміни. Під час жорсткого карантину тут склавши рук не сиділи: наразі в торговельному комплексі проводиться ремонт. Ззовні – модернізація екстер’єру, а всередині глобальніше: почали підготовку до облаштування окремого залу для бенкетів та мініготелю.
– У нас часто святкують дні народження, весілля, ювілеї, готуємо й поминальні обіди, – ділиться власниця. – Хочеться, щоб для цього всього був окремий гарний зал із сучасним інтер’єром. Продумую дизайн, роблю креслення, та й у ремонті беру активну участь.
Секретами успіху Анжела Носенко не ділиться. Бо все просто й без ніяких таємниць: варто робити те, що дійсно любиш, і не боятися змін, адже вони, як показує час, завжди на краще.
