Тест: «Чи зможу я відрізнити фейк від правди»

Тест: «Чи зможу я відрізнити фейк від правди»

З початком повномасштабної російської агресії проти України розпочалася й справжня війна на інформаційному фронті. Адже ворогу мало вбивати наших військових, йому треба ще й деморалізувати цивільних українців, щоб залякати, а потім підкорити. Саме з цією метою використовуються фейки. З їхньою допомогою можна маніпулювати думками людей, просувати ворожу пропаганду. Фейки - це така собі напівправда, що викликає у населення сильні емоції і яка нікого не може залишити байдужими. А це означає, що ними активно діляться з іншими, залучаючи значну аудиторію до обговорення. Тому дуже важливо навчитися захищатися від неправдивої інформації, відрізняти справжні новини від дезінформації, розуміти, навіщо все це робиться. Пройдіть наш тест і визначте, чи можете ви відрізнити фейк від правди та дізнайтеся, з якими труднощами ви стикнетеся на цьому шляху.

Щоб краще навчитись розпізнавати фейки та протидіяти дезінформації, ви можете переглянути відео з курсу медіаграмотності, який онлайн медіа Хмарочос робить спільно з Агенцією медійного росту АБО. 

Переглянути підбірку відео ви можете за цим посиланням.

Також ви можете пройти тест до одного з відео та брати участь у розіграші подарунка.

 

Пройти
Тест: «Чи зможу я відрізнити фейк від правди»
1. Фейки – це…
  • Цікаві новини

    Ні. Якщо це новина, то в ній завжди є посилання на джерело.

  • Плітки

    Плітки, це коли хтось щось сказав, інформація поширилася, а кінців знайти не можна

  • Навмисно придумана неправдива інформація

    Ви абсолютно праві! Фейк – це подання фактів у спотвореному вигляді або подання свідомо неправдивої інформації, коли думка людини чи оцінка події подається як факт. Важливо звертати увагу на коментарі. Навіть якщо під дописом є багато схвальних слів, слід перевірити акаунти, з яких вони написані. Зазвичай це фейкові боти з повною відсутністю інформації на сторінці. Їх і створили, щоб розганяти неправдивий фейковий допис мережею.

Тест: «Чи зможу я відрізнити фейк від правди»
2. Факти - це
  • Суб’єктивна думка людини

    Відповідь неправильна. Думка людини далеко не завжди може містити факти. Сьогодні думка одна, а завтра вже інша. Це нормально

  • Оцінка явища чи події

    Оцінка, як і просто думка, теж суб’єктивний погляд, який може змінюватися з часом. Однак факти завжди незмінні

  • Реальна подія, що має надійне підтвердження

    Точно! Наявність офіційного джерела інформації свідчить, що ви маєте справу з фактами. Важливу інформацію потрібно завжди перевіряти. Це можна зробити на сайтах і сторінках у соцмережах органів влади, установ й організацій, поліції, рятувальників тощо. Не ставайте співучасником розповсюдження фейкових нови. Така інформація може бути російською ІПСО (інформаційно-психологічна операція), котра використовується, щоб вплинути на настрої людей, деморалізувати їх та викликати паніку.

Тест: «Чи зможу я відрізнити фейк від правди»
3. Чому люди ведуться на фейки?
  • Бо це цікава інформація

    Не зовсім так. Фейки запускають з певною метою, а не лише тому, щоби нас розважити

  • Бо така інформація викликає сильні емоції

    Частково ви праві, бо фейки завжди мають заголовки, які пропустити не можливо. Наприклад, «Це сталося! Через три дні ворог попре на Семенівку» тощо

  • Бо люди лінуються пошукати іншу інформацію, яка може їх спростувати

    Ця відповідь є правильною. Люди завжди хочуть дізнатися більше про щось шокуюче або незвичайне. Цьому сприяють маніпулятивні заголовки, які дають лише частину інформації, тримають читача в постійному напруженні, спонукають вступати у суперечки, відстоювати свою точку зору. Натомість принаймні «загуглити» те, що викликає сумніви, не кожен має бажання й час. Тому декотрі ведуться на брехню, замість того, щоби розібратися самому й іншим пояснити

Тест: «Чи зможу я відрізнити фейк від правди»
4. У соцмережах ви прочитали інформацію: «Корюківка без води! Влада повідомила, що з завтрашнього дня можливе припинення централізованого водопостачання в місті». Як перевірити: правда це чи фейк? (2 правильні відповіді)
  • Перевірю першоджерела, які там фігурують: офіційні сайти КП «Корюківкаводоканал», міськради, РВА

    І це абсолютно правильно! Шукати треба надійне джерело, яке розповсюдило цю інформацію. І бажано, щоб воно було офіційним.

  • Подивлюся, хто написав пост і розповсюдив інформацію

    Обов’язково! Якщо ви маєте справу із закритим профілем користувача, то інформацію слід перевіряти ще ретельніше. І навіть якщо профіль відкритий, то варто переглянути, які пости є на сторінці, скільки їх, які коментарі. Можливо, це фейковий акаунт, створений з певною метою.

  • Звісно, повірю, бо кому потрібно поширювати брехню? Навіщо щось перевіряти?

    Це помилкова думка. Люди, котрі створюють фейки, можуть це робити не лише задля того, щоб у такий спосіб пожартувати. Хоча й таке можливе.

  • Після такої інформації мені ніколи буде щось перевіряти. Я поспішу наповнити увесь посуд, що є в помешканні, водою

    Не варто панікувати. Пам'ятайте, саме для того, щоби створити ажіотаж, викликати занепокоєння й запускають фейки. Можливо, створення хаусу навколо води комусь потрібне. У такий спосіб увагу людей намагатимуться відвернути від більш важливих подій

Тест: «Чи зможу я відрізнити фейк від правди»
5. Ви побачили в соцмережі фото, де жінка тягне ракету, а під ним підпис зі словами подяки корюківським комунальникам. Ваші дії?
  • Зайду почитати коментарі

    І це правильне рішення! Ця історія не вигадана, вона мала місце в нашому місті. Саме з коментарів можна було дізнатися потрібну інформацію, хоча частина підписників почала дякувати працівникам комунгоспу, повіривши, що в Корюківці десь лежала ракета, а невтомні комунальники її прибрали. Знайшлися люди, котрі засумнівалися в правдивості посту. Наприклад, зазначили, що корюківські працівники КП»Благоустрій» носять не такий спецодяг. Часто, щоб дезінформувати людей, у соцмережах поширюють фото чи відео подій, які раніше відбувались в інших регіонах чи навіть країнах, видаючи їх за свіжі новин.

    Також можна спробувати перевірити інформацію з офіційних джерел, загугливши її в Інтернеті, на платформах загальноукраїнських сайтів.

  • Вподобаю і поширю

    Якщо ви так вчините, то станете співучасником поширення фейку. Вам це потрібно?

  • Розішлю фото всім друзям, аби вони знали, що відбувається в Корюківці

    Розповсюдивши фейк своїм друзям, вам потім доведеться його й спростовувати. Інакше над вами щонайменше почнуть насміхатися.

Тест: «Чи зможу я відрізнити фейк від правди»
6. Ви побачили фото й допис під ним про те, що цьому військовому сьогодні виповнилося 30 років, а привітати його нікому. Ваші дії?
  • Звісно, я його привітаю! Це ж наш захисник. Треба шанувати військових

    Це необачно, адже ви можете не захисника вшанувати, а допомогти шахраям. Ця схема зазвичай працює так: подібні пости набирають багато лайків і схвальних коментарів. Потім шахраї замінюють фото, наприклад, на путлера, що переміг на виборах. І тоді ваші вітання вже будуть мати зовсім інше значення.

  • Перевірю інформацію та світлину на предмет фейку. Якщо не вдасться це зробити, то просто пропущу цей пост

    Таке рішення буде правильним. Фейкові привітання та збори коштів заполонили соцмережі. Шахраї наживаються на співчутливості людей. Якщо ви хочете когось привітати чи комусь допомогти, спочатку перевірте історію змін посту та опубліковане фото. Часто шахраї використовують справжні імена військових, але фото інших людей, жителів інших країн.

    Історія змін посту: натисніть на три крапки у верхньому правому куті допису та оберіть відповідну функцію.

    Фото: натисніть на фото правою кнопкою миші й у випадному меню вибираєте пункт «пошук зображення через гугл». Це справедливо для браузера «Google Chrome», в інших провідниках алгоритм дій може різнитися.

     

  • Поширю допис, щоб і друзі долучились

    І допоможете шахраям. Ну, скажіть, навіщо?

Тест: «Чи зможу я відрізнити фейк від правди»
7. Вам телефонують із банку і говорять, що шахраї намагаються зняти з вашої картки гроші. Що робитимете?
  • Виконаю інструкції представника банку

    Такого точно робити не можна. Це може призвести до того, що шахраї знімуть з вашої картки гроші.

  • Одразу покладу слухавку і зателефоную на сервісний номер свого банку чи звернусь до відділення особисто

    Абсолютно правильне рішення! Ця схема давно відома, проте люди й досі ведуться на неї. Шахраї повідомляють про вигадану проблему з карткою чи рахунком, а довірливі люди розголошують особисту інформацію. А потім втрачають гроші.

    У таких випадках необхідно одразу припинити розмову. Потім, обмежити можливість проведення операцій в інтернеті й добовий ліміт витрат по карті. І запам’ятайте: працівники банку ніколи не телефонують, щоб дізнатись інформацію про вашу картку. Передзвоніть на номер телефону банку, який вказаний на картці. Нікому не повідомляйте секретні реквізити карти (ПІН-код, номер і термін дії картки, а також її CVV-код — останні три цифри на зворотньому боці карти).

  • Проігнорую цей дзвінок

    Зрештою, це непогане рішення. Але багатьох мучитимуть сумніви, а, може, дійсно щось не так. Тому краще перевірити це в банку.

Тест: «Чи зможу я відрізнити фейк від правди»
8. Вам пропонують заробляти в соцмережах пристойні гроші за кілька годин роботи. Як відреагуєте?
  • Не буду навіть переходити за цим посиланням

    Правильно! Ця шахрайська схема схожа на піраміду. Пропонується легка робота: переглянути відео в соцмережах, написати коментарі, поставити лайки. Але є одна умова. Вам пропонують внести певну суму грошей, яка згодом нібито повернеться з надлишком. І спочатку людина справді може повернути вкладені кошти з мінімальним заробітком. Однак згодом шахраї виманюють значно більше грошей і вже не повертають.

  • Перейду за посиланням, бо декотрі знайомі вже так підзаробили

    Не робіть поспішних висновків. Можливо, й заробили спочатку, а потім усе втратили. І скоріш за все, вам вони про це не розкажуть.

  • Погоджусь й іншим порекомендую - поширю допис

    Неправильно. Це наче ви самі тонете й інших тягнете на дно.

Тест: «Чи зможу я відрізнити фейк від правди»
9. Побачили в соцмережах прогноз ворожки чи екстрасенса, що за кілька днів буде масований обстріл України. Як відреагуєте?
  • Повірю в це! Хоч вони нам усе розповідають

    Обережно! З одного боку такі пророцтва можуть заспокоювати та знижувати рівень тривожності, з іншого – це може заважати об’єктивно оцінювати реальність. Людина потрапляє у стан постійного очікування, що дуже виснажує.

  • Напишу, аби дали прогноз для мого міста та скину кошти за послугу

    Ну, цього точно не потрібно робити. Нині ворожки в соцмережах і так непогано заробляють на наших переглядах.

  • Я впевнена, що ці люди наживаються на нашому горі. Тому проігнорую пост

    Як не сумно, а тарологи й чаклуни стали мало не військовими експертами. Вони з допомогою колоди карт передбачають події на фронті і навіть місця ракетних ударів. Варто ставитись до цього критично, аналізувати почуте і не сприймати за щиру правду. А перед тим, як платити гроші за сумнівні послуги, добре подумати. Краще переказати їх на підрозділ ЗСУ, це буде реальною допомогою.

Тест: «Чи зможу я відрізнити фейк від правди»
10. Ви побачили у стрічці Facebook постанову від 19 березня 2024 року «Про фінансову допомогу українцям, які не покинули країну, в сумі 8000 грн кожному. Ваші дії?
  • Одразу перейду за посиланням, щоб поспішити подати заявку

    Не варто цього робити. Спокійно ще раз прочитайте пост і ви побачите, що там навіть не вказано, хто видав цю постанову.

  • Поширю цей допис, аби всі мої друзі його прочитали

    Найгірше, що ви можете зробити для своїх друзів, це втягнути їх в авантюру.

  • Спочатку перевірю джерело і пошукаю інформацію на офіційних ресурсах

    Інформацію, що пов’язана з уведенням особистих даних, необхідно дуже ретельно перевіряти. Якщо ви натрапили на такий допис, не поспішайте переходити за посиланням. Пошукайте інформацію в Інтернеті, дізнайтесь, чи дійсно видача такої допомоги планується. Переходьте за посиланнями для реєстрації лише з офіційних ресурсів. На місцевому рівні це можуть бути сторінки районної військової адміністрації, міської чи селищної ради, ЦНАПу тощо.

    Не полінуйтеся прочитати коментарі до посту. Навіть, якщо там будуть суцільні дописи на кшталт «Дуже дякуємо за допомогу!», перевірте акаунти, з яких вони написані. Часто, це фейкові боти з нульовою активністю та повною відсутністю інформації на сторінці. Їх створюють, аби розганяти фейковий допис мережею.

Поділитись результатом

Далі
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися