У Холминській громаді Корюківського району жваво обговорюють тему землетрусу, який вчені зареєстрували 7 грудня. А що про це знають місцеві, дізнавалися Сусіди.Сіty.
З відкритих джерел відомо, що Головний центр спеціального контролю 7 грудня о 16.45 зареєстрував землетрус магнітудою 3,4 бала за шкалою Ріхтера. Його епіцентр розташований на північ від селища Холми Корюківського району, на глибині 10 км.
За класифікацією землетрусів він належить до ледве відчутних. Учені запевняють, що коливання здатні помітити тільки окремі люди, які перебувають у спокійному стані всередині приміщень, особливо на верхніх поверхах.
Однак мешканці Холминської громади запевняють, що підземні струси були досить відчутними, такими, що налякали деяких людей. Зокрема, дрижали віконні шибки й стіни приміщень. А дехто запевняє, що цей землетрус не перший у Холмах, раніше таке явище природи вже спостерігалося у 80-х роках. Ось, що розповіли місцеві жителі про цю надзвичайну подію.
Любов Кубрак, пенсіонерка, селище Холми:
— Так, був землетрус. Я відчула його, коли сиділа за кухонним столом. Задрижало, і так тривало мо' з хвилину. Спочатку подумала, це якась автівка прогурчала на вулиці. Вийшла — немає. Взагалі той день був якийсь неприємний. Але люди в Холмах кажуть, що більше трясло у Радомці.
Анатолій Голуб, староста Радомського старостинського округу, с. Радомка:
— Я в той час саме у Холминській селищній раді був. Подзвонила дружина, каже, вдома так трусонуло добряче, що й гуркіт протяжний пішов. Потім почали дзвонити з Жадового і Чорного Рогу, Погорільців. Люди злякалися. Вже пізніше з Інтернету дізналися, що то був землетрус.
Павло, родом з Холмів:
— Цього разу нічого не знаю про землетрус, був не в Холмах. Але все можливо. І раніше у селищі фіксували сейсмічну активність. Пам’ятаю, це було у той же рік, як і в Єревані трясло (1988 р. — Авт.) Я тоді ще в школі навчався. На перерві побіг у кіоск біля старої автостанції, щоб купити якусь випічку. Тоді багато смаколиків виготовляли в місцевому кафе, а продавали в кіоску. І там, у черзі, відчув, як декілька разів здригнулася земля. Знаю, що особливого значення цьому не надав, бо треба було бігти на уроки, але запам’ятав добре.
Катерина Тоніца, директорка Козилівського ЗДО «Калинка», с. Козилівка:
— У Козилівці багато людей на собі відчули землетрус, але спершу не зрозуміли, що то він. Я саме на роботі була. Діток із садочка розібрали, стояла повна тиша, коли раптом стіни закладу затрусилися. Таке враження, ніби поруч хтось машину дров вивернув. Тривало це декілька секунд. Удома мій чоловік розповів, що теж добряче струсонуло. За мої 27 років подібне переживаю вперше, а тому мені й цікаво, і дивно водночас.
Сергій Оліфіренко, вчитель географії Холминської школи, селище Холми:
— У цей час я їхав за кермом авто якраз не в Холмах. Дружина була вдома, та нічого не помітила. Дізнався про землетрус наступного дня, коли колега Тетяна Самойленко виклала в Інтернеті цю новину.
Скоріше, землетрус міг би статися десь на Варвинщині чи Прилуччині, де з надр забрали нафту й там утворилися пустоти, але щоб у нас? Що призвело до його утворення, наразі мені невідомо. Можливо, з давніх епох десь залишилися пустоти, чи стався розлом земної кори. Наступного тижня завершуємо вивчення теми землетрусів з шестикласниками, тож, мабуть, у дітей буде багато запитань.
У своєму житті я двічі спостерігав землетруси на Менщині, звідки родом. Перший раз узимку, приблизно у 1978-1979 роках, а вдруге — влітку в кінці 80-х, у 1987 чи 1988 роках. Це було в червні, пізно вночі. Пам’ятаю, тоді сільські собаки дуже гучно гавкали.
