Наші діти, які є школярами, вихованцями позашкільних закладів, ще з коронавірусної епохи призвичаїлися до навчання онлайн. В умовах війни цей досвід і їм, і їхнім наставникам став у пригоді ще більше. Як виявилося, навіть порушення умов комфортного навчання і пошук виходу з ситуації та пристосування до нових викликів не заважають успіхам. У цьому ми пересвідчилися, коли дізналися про перемоги юних менських вокалістів та саксофоністів і поспілкувалися з викладачкою вокалу Менської дитячої музичної школи Оленою Дробиш.
Юні артисти гостювали у викладачів вдома
Подружжя Дробишів відоме менянам тим, що обидвоє є викладачами Менської дитячої музичної школи: Юрій навчає маленьких менян гри на духових інструментах, а Олена допомагає опанувати вокальне мистецтво.
– З початку війни заняття в музичній школі, так як і в усіх закладах освіти, були припинені. Але згодом, ще навіть тоді, коли російські війська перебували на Чернігівщині, діти почали телефонувати мені з проханням відновити навчання, – ділиться Олена Дробиш. – Оскільки це робити не можна було ні в музичній школі, ні в будинку культури, то ми збиралися у мене вдома: проводили репетиції, записували відео. Хоча тоді повністю від дистанційного навчання нам не вдалося відмовитися, тому що частина вихованців – це діти з Феськівки та Стольного.
Загалом у Олени Дробиш навчаються дві вікові групи вокалістів – молодша і старша. Коли в другій половині березня дозволили проводити заняття в будинку культури, викладачка вирішила робити це обережно. Спочатку проводила індивідуальні заняття, згодом – групові, а ще згодом – ансамблями у повному складі. У такий спосіб вдалося зберегти ті надбання, які вже мали, і спланувати роботу на перспективу.
«Зоряними мостами» – до наступної перемоги
Специфіка вокалістів полягає не тільки в тому, щоб опанувати саме мистецтво співу. Для артистів важливо, щоб їхня творчість приносила задоволення глядачам, слухачам. Для маленьких артистів, можливо, навіть більше, ніж для дорослих, бо це мотивує, спонукає до вдосконалення і нових звершень.
Пані Олена розуміла, що одних репетицій замало – артистам потрібна сцена. Участь у концертах, на жаль, зараз в Україні обмежена. Але є ще вокальні конкурси, участь у яких, зважаючи на реалії сьогодення, може бути дистанційна. Саме на це і спромоглося ризикнути подружжя Дробишів. Вони одночасно із заняттями моніторили інтернет у пошуках конкурсів, до яких можна долучитися. Саме так пощастило стати учасниками ХІХ Міжнародного багатожанрового конкурсу-фестивалю «Зоряні мости».
– Цей конкурс відбувався в Києві і був присвячений Дню захисту дітей, – розповідає Олена Дробиш. – Проходив він у два тури: перший – відбірковий, другий – фінальний. Тоді мої вихованці отримали багато дипломів як колективно, так і в індивідуальному заліку: диплом гран-прі здобула Софія Бабкіна, першу премію – обидва ансамблі «Домісолька» (вікові категорії 5–10 років та 11–13 років), Марія Кучеренко, Софія Кулик, Вікторія Дзиндра, Варвара Скобєлєва, Злата Москаленко, Єлизавета Олійник, Валерія Філоненко, Вікторія Андрусь, другу премію – Софія Шемет, Адріана Кошель, Діана Слобода, третю премію – Вікторія Філоненко. Тоді ж першу премію отримав наш ансамбль саксофоністів.
Ці перемоги стали поштовхом до наступних. І викладачам, і дітям так хотілося, щоб наступні конкурси відбувалися без ніяких обмежень та пересторог, але, на жаль, це поки неможливо.
– Здобутки в «Зоряних мостах» відкрили нам шлях до участі у наступному конкурсі, – зазначає пані Олена. – Ним став VI Міжнародний конкурс для дітей та молоді «Art-клондайк», який відбувся в болгарському місті Кітен. Подібно до попереднього, він також відбувався у два тури – з 29 червня по 12 липня. За умовами його проведення для звичайної участі треба було заплатити близько 30 євро за кожного учасника. Але ми, як переможці «Зоряних мостів», мали сертифікати та знижки, тому могли б відвідати Болгарію фізично. Але не ризикнули їхати в таку далеку дорогу, а вирішили взяти участь у конкурсі знову дистанційно. Вважаю, що вчинили правильно: інші українські учасники, які якраз 27 червня автобусом їхали на цей конкурс, стали свідками ракетного обстрілу Кременчука.
Дистанційна участь у конкурсі не стала на заваді юним талантам Менщини. Журі «Art-клондайку» і цього разу було прихильне до них: першу премію отримав вокальний ансамбль «Домісолька», Софія Бабкіна, Марія Кучеренко, Софія Кулик, Єлизавета Олійник. А ансамбль саксофоністів став володарем найвищої премії конкурсу – гран-прі!
Завдячує батькам
Пані Олена скромно промовчала про те, що праця викладачів також була оцінена представниками журі обох конкурсів: і вона, і Юрій отримали подяки за підготовку вихованців.
За словами викладачки, діти мають велике бажання займатися улюбленою справою. Тільки від початку війни вона вивчила з дітьми шість нових пісень. Для її вихованців це не просто співи чи гра – вони зустрічаються з друзями, спілкуються. Коли беруть участь у конкурсах, безпосередньо виступаючи на сцені, знайомляться з однолітками з інших регіонів України та світу загалом. А перемоги додають наснаги, стимулюють до підкорення нових творчих вершин, додають впевненості в собі та підвищують власну самооцінку кожного з них.
Софія Бабкіна
Олена та Юрій Дробиші запевняють, що всього цього могло б і не бути, якби не допомога та підтримка з боку батьків. На своїй сторінці в Фейсбуці Олена так і написала: «Вітаю моїх талановитих дівчаток та їхніх батьків! Щира дяка батькам за постійну підтримку».
І це дійсно так: небайдуже ставлення батьків до улюблених занять дітей забезпечує гарний результат. Батьки турбуються, щоб дитина не пропускала занять, а потім докладають неабияких зусиль, щоб колектив «Домісольок» став учасником конкурсів і вчасно дістався до місця проведення. Саме батьки є і першими поціновувачами творчості дітей.
Ця публікація була створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie, ГО «Львівський медіафорум», Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
