Нещодавно в соціальних мережах з’явився пост уродженки Корюківки Альони Макаренко, у якому вона написала, що збирає підписи містян, які хочуть, аби центральний корюківський храм перейшов у підпорядкування Православної церкви України. Сусіди.City познайомилися та поспілкувалися з молодою жінкою.

Хто така Альона Макаренко

Альоні Макаренко, у дівоцтві Кугук, — 34 роки. Вона народилася у Корюківці. З нашого славного міста і її чоловік. Тут з’явилася на світ їхня донечка Єлизавета, якій уже дванадцять. У місті мешкають батьки-пенсіонери. Про її тата місцева районна газета «Маяк» кілька років тому писала. Цей чоловік має унікальний дар читати слова задом наперед.

Після закінчення першої школи у 2004 році, дівчина вирушила підкорювати столицю. Стала журналісткою. Здобула дві спеціальності: має червоний диплом бакалавра з видавничої справи та редагування й диплом з відзнакою магістра як журналістка.

Альона МакаренкоАльона МакаренкоАвтор: Наталія Рубей

Трудову діяльність корюківчанка розпочала рано, на третьому курсі вишу. Її взяли на роботу у відому столичну газету «День» коректоркою. За всі ці роки вона спробувала на смак різний журналістський хліб. Працювала в інтернет-виданнях, газетах, на телебаченні. Хіба що на радіо поки не встигла. Якийсь час молода родина мешкала в Чернігові, потім перебралися до Києва.

Війна

Коли розпочалася російсько-українська війна, чоловік Альони Макаренко пішов служити в ЗСУ, а вона з донькою перед Великоднем приїхали в Корюківку, до батьків.
— Після 24 лютого час для мене зупинився, — каже Альона. — Я й досі живу отим жахливим кінцем лютого. Намагаюся волонтерити — збираю кошти, харчі для ЗСУ. Батькам по господарству й на городі допомагаю. Багато часу приділяю дитині.

Альона Макаренко з чоловіком, який зараз захищає УкраїнуАльона Макаренко з чоловіком, який зараз захищає УкраїнуАвтор: з відкритих джерел

Молода жінка розповіла, як усією родиною приходили до центрального корюківського Свято-Вознесенського храму прощатися із загиблим на війні земляком. Саме тоді вона відчула сильний внутрішній спротив. Зрозуміла, що щиро бажає, аби її рідна церква відмовилась від підпорядкування Українській православній церкві й перейшла до Православної церкви України.

Відчуття, що українцям треба позбуватися усього, що пов’язане з москвою, росією, в мене з’явилося ще 2014 року, коли розпочалася російсько-українська війна

— Тоді ми намагалися пояснити одне одному, що насправді сталося. Переконували родичів, знайомих, що росія агресивна й недружня до нас країна. Та далеко не всі українці хотіли це сприйняти. Після 24 лютого зникло бажання комусь щось пояснювати. Тепер усе зрозуміло — росія хоче знищити українську націю, котра посміла їй не підкоритися. А ми маємо захищатися з усіх сил.

Одиничний пікет

Альона зрозуміла, що не має сили сидіти, склавши руки. А що може зробити в такій ситуації одна людина? Прийти до храму й сказати — переходьте до ПЦУ? Хто її почує та послухає? Тож і вирішила дізнатися, чи є в Корюківці люди, котрі думають щодо церкви так, як і вона.

Написала своєю рукою на плакаті, що збирає підписи за перехід центральної корюківської церкви до Православної церкви України й вийшла з ним до супермаркету АТБ у неділю 14 серпня. Стояла мовчки, нікого не зупиняла і не зачіпала.

Відвідувачі супермаркету почали самі зупинятися біля мене, читали написане на плакаті, запитували, що я тут роблю. Пояснювала, що хочу дізнатися, чи є в місті люди, котрі такої ж думки, як і я, стосовно переходу Свято-Вознесенського храму, де настоятелем отець Олександр Дем’яненко, до Православної церкви України


Альона Макаренко відзначає, що люди, котрі звертали на неї увагу, розділилися на дві групи. Частина земляків підтримувала її, казали, що давно чекали, коли хтось почне цим займатися. Ці корюківчани вказували свої прізвища та ставили підписи в Альониному списку. Ще й кликали родичів і знайомих прийти та засвідчити свою згоду.

Частина людей були здивовані, казали, що церква й так українська, з Москвою не має нічого спільного. Дехто починав сперечатися. Були люди, котрі ставили підписи, але казали, що хочуть, аби залишився Отець Олександр, якого вони поважають.

Альона Макаренко збирає підписи однодумцівАльона Макаренко збирає підписи однодумцівАвтор: Наталія Рубей

— За дві години біля АТБ я зібрала 80 підписів. Удома написала у Фейсбуці пост про свою ініціативу, вказала й номер мобільного телефону. І корюківчани почали дзвонити. Скажу відверто, не всі були на моєму боці. Декотрі запитували, хто я така, звідки взялася і навіщо це роблю.

Немало людей призначали зустріч, аби поставити підпис. Були й такі, що самостійно їх збирали на вулиці чи в підприємстві або організації, а потім приносили. Люди дякували за те, що розпочала цю справу.

У церкві я буваю лише тоді, коли на великі свята приїжджаю додому. Проте батьки ходять частіше. А тато взагалі багато років тому повертав його до духовного життя. Бо колись, за радянських часів, у храмі облаштували будинок культури, молодь туди ходила на танці.

Потім будівлю повернули церковній громаді, тож мій тато Віталій Кугук був серед тих людей, які за покликом серця, безоплатно, робили там ремонт, з першого й до останнього дня. І мені дуже боляче, що цьогоріч на Пасху наша сім’я не пішла до рідного храму, а великодній кошик освячувала в іншому, який підпорядковується ПЦУ. Ми це зробили свідомо, бо не сприймаємо нічого, що прямо чи опосередковано стосується росії.

Станом на 22 серпня Альона Макаренко зібрала понад 500 підписів корюківчан, які вважають, що центральний храм Корюківки має перейти під юрисдикцію Православної церкви України. Жителі громади зберуться у неділю, 28 серпня, біля церкви, щоб засвідчити свою позицію стосовно зміни підпорядкування Свято-Вознесенського храму в Корюківці.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися