Третій місяць міський садочок № 4 «Веселка» — з новою керівницею. З 16 листопада минулого року завідувачкою стала Галина Кулик, яка раніше була директоркою Сядринського ліцею. Каже: школа й дитсадок — різні світи.
Несподівана пропозиція
Галина Євгеніївна має понад 32 роки педагогічного стажу. З них лише перший рік попрацювала у групі продовженого дня в Охрамієвичах, а 31 рік — у Сядринській школі, нині ліцеї. Прийшла вчителькою фізики. Фізику дітям у Корюківці викладала і її мама, і дві сестри — теж вчительки фізики. Шість років була заступницею директора з навчально-виховної роботи, а потім очолила школу. Пропозиція змінити роботу була для неї як сніг на голову.
— Коли торік начальниця відділу освіти, культури, молоді та спорту міськради Ірина Наумчик запропонувала мені посаду завідувачки дитсадка у Корюківці, я була ошелешена. Навіть просто шокована. Та, як спали перші емоції, зрозуміла, що, мабуть, варто спробувати себе в чомусь новому. Мене підтримали рідні. Це було непросте рішення, але я його ухвалила.
Галина Кулик вдячна своїм колегам і всьому колективу за роки спільної праці. Задоволена, що передала заклад у надійні руки Катерини Харитоненко, яка колись була вчителькою початкових класів у Сядриному, згодом вивчилася на вчительку української мови та літератури, очолювала школу в Костобоброві.
— У Сядрине під час війни вона з чоловіком приїхала як ВПО, — розповідає Галина Євгеніївна. — Нині у ліцеї є педагоги, які з нею колись працювали, та учні, яких вона навчала, котрі стали вчителями. Тож Сядринський ліцей у надійних руках досвідченої педагогині та керівниці.
Із собою з попереднього місця роботи на нове Галина Кулик забрала лише два українські прапорці. Один з нею ще з часів Майдану, інший — подарований професійною психологинею-переселенкою, котра все життя працювала в інклюзивному центрі на Донеччині.
Нова робота
У Сядриному в ліцеї вона очолювала колектив із 32 працівників і 77 учнів. У Корюківці в садочку — 55 працівників і понад 100 вихованців, п’ять груп, серед яких — логопедична та інклюзивна.
— Все іншим було для мене на новому місці, — зізнається завідувачка дитсадка. — Якщо ліцей підпорядковується відділу освіти, культури, молоді та спорту, то садочок — автономний, багато своїх нюансів і тонкощів у роботі, доводиться бути більше господарницею. Дещо опановувала з нуля, наприклад, бухгалтерію. Але мені з першого дня допомагають висококласні фахівці, які працюють тут. Я дослухаюся. Вдячна, що колектив так тепло мене зустрів. Познайомилася зі своєю колегою, завідувачкою дитсадка № 1 «Дельфін» Вірою Рябченко. Всебічну підтримку відчуваю і з боку відділу освіти, культури, молоді та спорту.
"Вдячна, що колектив мене так тепло зустрів" - Галина Кулик
Галина Євгеніївна потроху освоюється на новому місці, спільно з методисткою Галиною Скоробогатою опрацьовують новий закон про дошкільну освіту, який вступив у дію з 1 січня. Двері її кабінету постійно відчинені. Специфіка роботи така, що більшість питань доводиться розв’язувати тут і зараз. Проте, ділиться, уже викроїла час, аби щоранку навідуватися в групи.
— Це заряджає неймовірним позитивом на весь день! — говорить завідувачка. — Діти — еліксир від депресії: хтось на руки проситься, комусь нову іграшку подарували, інший показує, як його подряпав домашній кіт. Буває, спостерігаю у вікно, як малеча гуляє надворі зі своїми виховательками, як слухає їх. І розумію, що випадкові люди у садочку надовго не затримуються. Працюють лише ті, хто щиро любить дітей.
Найважчим для неї, ділиться Галина Євгеніївна, є сигнали повітряної тривоги. Особливо під час тихої години. Тоді всі працівники садочка допомагають якнайшвидше зібрати й перевести дітей в укриття, де теж є ліжка, столи, стільчики, іграшки. Буває, по декілька разів доводиться ховатися в безпечне місце. Добре, що хоч дитячі новорічні свята минули без тривог.
Наприкінці минулого року «Веселці» виповнилося 45 років. Скільки дітей випустив садок за цей час! А скількох ще виростить.
— Моя попередниця Кристіна Мостович задала високу планку в роботі закладу. Розумію, що треба її тримати. Спільно з відділом освіти, культури, молоді та спорту стараємося, щоб діткам і персоналу у нас було безпечно й комфортно, — говорить Галина Кулик. — Нещодавно завершили перекривати покрівлю, зробили блискавковідводи, заземлення, проводять інші роботи. У планах — капітальний ремонт пральні. Мріємо про незалежну електросистему — подали заявку до однієї з міжнародних організацій на встановлення в закладі сонячних батарей. А раптом нас виберуть? Щоправда, понад два місяці у дитсадку не відключають електроенергію. А це дуже важливо, особливо коли дітки спускаються в укриття. Дякуємо за турботу про малечу міському голові Ратану Ахмедову.
***
Галина Кулик щодня їздить на роботу з Сядриного. Переїздити в місто не планує, у селі минуло все їхнє з чоловіком життя. Щоранку згадує слова матері «ти зможеш», які вона казала їй у часи роздумів чи вагань, — і йде у свій дитсадок, де вже не чужа. Важко, але ця робота їй до душі.
