Сусіди.Сіту про те, як Корюківка відзначала День пам’яті та примирення і День Перемоги. А також думки містян з приводу того, куди краще переносити братські могили: на цвинтар чи в Парк пам'яті.
8 травня. Ще раз про братські могили
У День пам’яті та примирення у Корюківці покладають квіти до пам’ятників і пам’ятних місць міста. Так було і цього разу.
Понесли квіти і до напівзруйнованої групи братських могил (біля колишньої четвертої школи) по вулиці Вознесенській, де у різні часи були поховані загиблі під час громадянської війни та Другої світової. По суті, це братське кладовище часів двох воєн.
8 травня, братська могила по вулиці Вознесенськиій
Напередодні корюківчани обурювалися тим, що це пам’ятне місце перебуває у жалюгідному стані. Але міський голова Ратан Ахмедов повідомив, що ці братські могили вже не ремонтуватимуться, оскільки рештки загиблих планують перепоховати на новому міському кладовищі. На це є відповідний дозвіл від Міністерства культури України.
Одразу посипалися запитання людей: «А чому на цвинтарі, а не у Парку пам’яті, неподалік пам’ятного знаку на честь загиблих земляків під час Другої світової війни?..
У такому ж ветхому стані перебуває ще одна братська могила, де покояться 250 розстріляних під час війни людей, за міською дев`ятиповерхівкою. І її теж переноситимуть?»
Сусіди. Сіту поцікавилися думкою деяких авторитетних корюківчан і позицією міської ради з цього приводу.
Директор Корюківського історичного музею Людмила Бабич переконана, що Парк пам’яті — не кладовище. І переносити сюди братські могили не варто. Останки повинні покоїтися на цвинтарі, а не у парку. До того ж, подібні пам’ятники у центрі населених пунктів часто страждають від рук вандалів.
Людмила Бабич
Голова районної ветеранської організації Валентина Погребна каже, що це питання розглядатимуть 15 травня на засіданні президії організації. А вона особисто десь у душі побоюється, аби перенесена братська могила не загубилася на великому кладовищі.
Валентина Погребна
Заслужений журналіст України Зоя Шматок вважає: якщо все ж «переносити» братську могилу на цвинтар, то обов’язково на чільне видне місце і окремо від решти могил, щоб можна було легко знайти, вклонитися пам’яті загиблих, покласти квіти.
Бо, скажімо, могила Почесного громадянина Корюківки Олександра Корнієвсього — у глушині кладовища. І хто її там, окрім рідних, відшукати чи відвідати може?
Зоя Шматок
Міський голова Ратан Ахмедов заспокоює усіх містян: на новому міському кладовищі по вулиці Галини Костюк, справа від входу, буде відведене чільне місце почесного поховання.
Сюди будуть перенесені останки людей з братських могил, що у центрі міста — біля колишньої четвертої школи і дев`ятиповерхівки. Натомість та, що поблизу колишньої райсільгосптехніки, залишатиметься на місці, бо вона розташована за межами Корюківки.
Міський голова пояснив це тим, що генпланом не передбачено масових захоронень у середмісті. Та й постійно ремонтувати пам’ятники у декількох локаціях чи в одній — є різниця?
Ратан Ахмедов
А тому питання перепоховання останків загиблих має бути вирішене цивілізованим шляхом. Це — звичний процес, який відбувається і в інших українських містах, і в Європі загалом.
Щодо версій з Парком пам’яті, то він не є місцем поховання, наголошує мер, це — парк. Та й який сенс просто переносити могили з однієї міської вулиці на іншу? Могили не можуть знаходитися у межах міста ніде, окрім кладовища.
9 Травня. Тільки двоє ветеранів
У Корюківці основним місцем для урочистих заходів до Дня Перемоги є Парк пам’яті. Цього дня з центральної площі міста корюківчани йдуть туди святковою ходою, щоб ушанувати живих і віддати шану загиблим у Другій світовій війні.
Цьогорічна хода розпочалася з флешмобу на честь миру у виконанні школярів. А далі рушила під супровід ансамблю барабанщиць Центру дитячої і юнацької творчості до парку, де відповідний настрій задавали учасники духового оркестру школи мистецтв.
У Парку пам’яті цього дня відбулася літературно-музична композиція «Хай буде тричі проклята війна», підготовлена учасниками художньої самодіяльності міського Будинку культури.
Вітали присутніх з Днем пам’яті та примирення і Днем Перемоги голова райдержадміністрації Олексій Мірошниченко, голова районної ради Віктор Чернуха, міський голова Ратан Ахмедов, районний військовий комісар Сергій Морозов.
З кожним роком все менше стає ветеранів тієї війни. Цього року, як і торік, на міських заходах їх було лише двоє — Уляна Ященко і Петро Ковальчук. Обоє — учасники бойових дій. Петру Прокоповичу — 92 роки, Уляні Григорівні 12 травня виповнюється 97.
Петро Ковальчук і Уляна Ященко, двоє ветеранів, які були присутні на мітингу
Загалом же на Корюківщині проживають 15 ветеранів, з них п’ятеро — у Корюківці.
Настаршими є у часники бойових дій 1922 року народження: Уляна Григорівна Ященко з Корюківки та Іван Юхимович Гладченко з Домашлина. Івану Юхимовичу виповнилося 97 років якраз у День Перемоги, 9 Травня.
