9 Травня у Корюківці. Люди святкували і обговорювали, куди краще переносити братські могили?

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter

Сусіди.Сіту про те, як Корюківка відзначала День пам’яті та примирення і День Перемоги. А також думки містян з приводу того, куди краще переносити братські могили: на цвинтар чи в Парк пам'яті.

8 травня. Ще раз про братські могили

У День пам’яті та примирення у Корюківці покладають квіти до пам’ятників і пам’ятних місць міста. Так було і цього разу.

Понесли квіти і до напівзруйнованої групи братських могил (біля колишньої четвертої школи) по вулиці Вознесенській, де у різні часи були поховані загиблі під час громадянської війни та Другої світової. По суті, це братське кладовище часів двох воєн.

8 травня, братська могила по вулиці Вознесенськиій

Напередодні корюківчани обурювалися тим, що це пам’ятне місце перебуває у жалюгідному стані. Але міський голова Ратан Ахмедов повідомив, що ці братські могили вже не ремонтуватимуться, оскільки рештки загиблих планують перепоховати на новому міському кладовищі. На це є відповідний дозвіл від Міністерства культури України.

Одразу посипалися запитання людей: «А чому на цвинтарі, а не у Парку пам’яті, неподалік пам’ятного знаку на честь загиблих земляків під час Другої світової війни?..

У такому ж ветхому стані перебуває ще одна братська могила, де покояться 250 розстріляних під час війни людей, за міською дев`ятиповерхівкою. І її теж переноситимуть?»

Сусіди. Сіту поцікавилися думкою деяких авторитетних корюківчан і позицією міської ради з цього приводу.

Директор Корюківського історичного музею Людмила Бабич переконана, що Парк пам’яті — не кладовище. І переносити сюди братські могили не варто. Останки повинні покоїтися на цвинтарі, а не у парку. До того ж, подібні пам’ятники у центрі населених пунктів часто страждають від рук вандалів.

Людмила Бабич

Голова районної ветеранської організації Валентина Погребна каже, що це питання розглядатимуть 15 травня на засіданні президії організації. А вона особисто десь у душі побоюється, аби перенесена братська могила не загубилася на великому кладовищі.

Валентина Погребна

Заслужений журналіст України Зоя Шматок вважає: якщо все ж «переносити» братську могилу на цвинтар, то обов’язково на чільне видне місце і окремо від решти могил, щоб можна було легко знайти, вклонитися пам’яті загиблих, покласти квіти.

Бо, скажімо, могила Почесного громадянина Корюківки Олександра Корнієвсього — у глушині кладовища. І хто її там, окрім рідних, відшукати чи відвідати може?

Зоя Шматок

Міський голова Ратан Ахмедов заспокоює усіх містян: на новому міському кладовищі по вулиці Галини Костюк, справа від входу, буде відведене чільне місце почесного поховання.

Сюди будуть перенесені останки людей з братських могил, що у центрі міста — біля колишньої четвертої школи і дев`ятиповерхівки. Натомість та, що поблизу колишньої райсільгосптехніки, залишатиметься на місці, бо вона розташована за межами Корюківки.

Міський голова пояснив це тим, що генпланом не передбачено масових захоронень у середмісті. Та й постійно ремонтувати пам’ятники у декількох локаціях чи в одній — є різниця?

Ратан Ахмедов

 А тому питання перепоховання останків загиблих має бути вирішене цивілізованим шляхом. Це — звичний процес, який відбувається і в інших українських містах, і в Європі загалом.

Щодо версій з Парком пам’яті, то він не є місцем поховання, наголошує мер, це — парк. Та й який сенс просто переносити могили з однієї міської вулиці на іншу? Могили не можуть знаходитися у межах міста ніде, окрім кладовища.

Братська могила по вулиці Вознесенській, яку збираються перенести на цвитнар
Парк пам'яті по вулиці СадовійСусіди.City
Братська могила біля колишньої сільгосптехніки, за межами містаСусіди.City
Братська могила біля дев'ятиповерхівки по вулиці ШевченкаСусіди.City
 

9 Травня. Тільки двоє ветеранів

У Корюківці основним місцем для урочистих заходів до Дня Перемоги є Парк пам’яті. Цього дня з центральної площі міста корюківчани йдуть туди святковою ходою, щоб ушанувати живих і віддати шану загиблим у Другій світовій війні.

Урочиста хода і мітинг у Парку пам'яті

Цьогорічна хода розпочалася з флешмобу на честь миру у виконанні школярів. А далі рушила під супровід ансамблю барабанщиць Центру дитячої і юнацької творчості до парку, де відповідний настрій задавали учасники духового оркестру школи мистецтв.

У Парку пам’яті цього дня відбулася літературно-музична композиція «Хай буде тричі проклята війна», підготовлена учасниками художньої самодіяльності міського Будинку культури.

Вітали присутніх з Днем пам’яті та примирення і Днем Перемоги голова райдержадміністрації Олексій Мірошниченко, голова районної ради Віктор Чернуха, міський голова Ратан Ахмедов, районний військовий комісар Сергій Морозов.

З кожним роком все менше стає ветеранів тієї війни. Цього року, як і торік, на міських заходах їх було лише двоє — Уляна Ященко і Петро Ковальчук. Обоє — учасники бойових дій. Петру Прокоповичу — 92 роки, Уляні Григорівні 12 травня виповнюється 97.

Петро Ковальчук і Уляна Ященко, двоє ветеранів, які були присутні на мітингу

Загалом же на Корюківщині проживають 15 ветеранів, з них п’ятеро — у Корюківці.

Настаршими є у часники бойових дій 1922 року народження: Уляна Григорівна Ященко з Корюківки та Іван Юхимович Гладченко з Домашлина. Івану Юхимовичу виповнилося 97 років якраз у День Перемоги, 9 Травня.

 

Коментарі:

Останні новини