Якщо людина має пільги і їх не отримує — що робити? Боротися, — скажете ви. А чи варто?
Ігорю Сомову — 53 роки. Мешкає в Корюківці, працює слюсарем — сантехніком у житлово — експлуатаційній конторі. Разом з дружиною виховують двох доньок. Одна вже студентка, а друга — ще школярка. Скромно живуть, рахують кожну копійку.
Ігор Сомов
Ігор Володимирович — Почесний донор України. Кров свою для потреб інших людей здає з 1986 року. Ділиться найціннішим тричі на рік по сей день. Ще при Союзі за норму платили 25 рублів. У незалежній Україні донорство оцінили спочатку по сім, потім по дев’ять, одинадцять гривень.
Більш кмітливі хлопці, каже, кооперуються, їдуть однією автівкою до обласного центру здавати. Все ж вигідніше.
Ігор Сомов також має третю групу інвалідності, яка пов’язана з виробничою травмою.
Як людина, що має звання "почесний донор", він повинен користуватися низкою пільг.
Наприклад, купувати ліки з 50% знижкою. Безкоштовно і позачергово лікувати та протезувати зуби. Надбавку до пенсії отримувати 12%. До 2014 року можна було раніше на 5 років піти на пенсію, але тепер цю пільгу відмінили. Жаль, каже, не встиг скористатися.
А нещодавно Ігор вирішив поборотися за свої пільги. Хотів безкоштовно полікувати протезувати зуби. Звернувся до лікаря.
Довелося лягти якось у лікарню, є проблеми зі спиною, органами травлення. За 10 днів лікування заплатив 3150 гривень. Пішов до керівництва лікарні, мовляв, я ж маю пільгу. А вони кажуть — кошти на це у них не передбачені.
Поїхав в обласне управління охорони здоров’я, в облдержадміністрацію, де йому посвідчення з інвалідності виписували. Так і так, пільга є, а грошей — немає. Що робити? А там відповідають, що кошти на це мають бути передбачені в місцевому бюджеті.
Пішов чоловік у міськраду, до заступника міського голови. І там: від воріт — поворот. Немає, каже, у нас на це коштів. Можемо лише виділити одноразову допомогу. Десь півтори тисячі гривень.
Питає чоловік, навіщо такі пільги, якщо вони не виконуються? Невже так нічого у нашій державі і не зміниться? Скільки часу й нервів даремно витратив, шукаючи правду у владних кабінетах.
Тож через засоби масової інформації звертається до вже нової влади в Україні, щоб навела нарешті порядок. Не можна ображати людей. Треба цінувати кожного свого громадянина.
