У суботу, 24 січня, на площі Героїв України в Корюківці зібралося не менше сотні людей, щоб заявити про свою незгоду з тарифною політикою в державі та рідному місті. А вже 29 січня вимоги корюківчан поклали на папір і з понад 600-ма підписами відправили у Київ.
До протестувальників виходив міський голова Ратан Амедов. Він чув, що казали люди, чим вони невдоволені. Пізніше, відповів на деякі їхні запитання на сторінках районної газети «Маяк».
— Ратане Ратановичу, ви знали, що в суботу відбудеться тарифний майдан? Чому прийшли тільки ви, не було інших представників влади, запрошували?
— Дізнався у другій половині п’ятниці від поліції. Згідно з законом організатори повідомляють про це раду, щоб ми сповістили екстрені служби — правоохоронців, екстрену допомогу і ДСНС.
— Люди в натовпі казали, що є організатори мітингу. Два джипи стояли біля пошти, начебто ці чоловіки прибули до міста спеціально. А в Корюківці були люди, які мали підбурювати народ?
— Не володію інформацією.
— Звернення депутатів усіх рад до вищої влади щодо зменшення тарифів, які масово ухвалюють на місцях, чи можуть дати результат?
— Швидше не звернення, а стан розрахунків. У нас уже зрозуміло, що багато людей будуть неспроможні розрахуватися за комірне.
Це важко пояснити з точки зору економіки, якщо навіть мінімальна зарплатня як складова зросла на 20%.
— Мітингувальники на площі пропонували створити комісію, яка обстежить багатоповерхівки, щоб знати, де низька температура у квартирах, де безпідставно беруть кошти за опалення під’їздів і підвалів. Бо багато людей самі нічого не доб’ються. Це ж пенсіонери в основному.
— Комісія така є, вона встановлює та фіксує такі випадки. По опаленню місць загального користування буде доручення ЖЕКу обстежити фактично, з представниками будинків (за згодою).
— Поясніть, чому в Корюківці така ціна на стоки і чи вводиться новий тариф на водопостачання.
— Тариф коригується виключно на основну складову собівартості — це електроенергія. Вона зросла для підприємства проти 2018/2019, коли востаннє коригували тариф, майже удвічі. Розподіл уже 1,5 грн, постачання від 2,2 до 2,5.
Плату за надра, а це майже 3 млн грн, проводимо силами місцевого бюджету. Інакше, майже коженому абоненту довелося додатково віддати по 600–800 грн плати за надра, яка зараховується до державного бюджету.
Такі умови згідно з методикою, яку я вже третій рік намагаюсь разом з асоціацією водоканалів змінити. Виходить, що водопостачання недовантажене, а каналізація перевантажена.
Якщо все вийде (маю надію, що моя третя спроба буде не така, як минулі), то вартість водопостачання зросте на 4–5 грн, а водовідведення знизиться на 11–13 грн. Тобто загальний рахунок зменшиться.
— Що можна, на вашу думку, зробити з теплопостачанням, аби люди за свої гроші не мерзли у квартирах, де 14 градусів?
— Зараз лише одне місто — це Київ, забрало теплопостачання в комунальну власність. Бо є законодавчі перепони, і в міжсезоння це просто неможливо, а піти в опалювальний сезон без газу — це холодна смерть. Є й інші проблеми.
Перша — застаріле обладнання та мережі. Так, у нас система розвернута в протилежний бік, бо раніше теплоносій йшов від фабрики, а зараз навпаки.
Друга — це перепланування і погане утеплення будівель. У першій школі у класах, де навчаються діти з початкової ланки, у 2017 році було 14–15 градусів, зараз - 22. Опалення там таке ж саме — централізоване. Те саме стосується й багатоквартирних будинків. Де вони збалансовані й утеплені, там допустимі норми: 18–20 градусів тепла.
Цього року ми починаємо проєктування перспективного плану розвитку мереж. Це коштовна процедура (лише проєкт вартує майже 1 млн грн), кінцевою метою якої є забрати оператора в комунальну власність і перевести на альтернативне паливо (щепу).
Сьогодні, щоб облаштувати індивідуальне опалення, треба понад 50 тис. грн. А враховуючи те, що згідно з законом має переходити увесь будинок — це фактично нездійсненна задача, бо для багатьох — це «непідйомні» кошти.
По строках, якщо Корюківці погодять кредит, то на це знадобиться 3–4 роки мінімум. А без кредиту — взагалі нічого не вийде.
