Сьогодні нікого вже не здивувати позитивним тестом на коронавірус. Однак, що відчуває хвора людина, як змінюється ставлення соціуму до неї та як проходить сама хвороба, Сусіди.City розпитали у жительки м. Корюківки. Дівчина попросила не вказувати її імені.
— Коли ти дізналась, що захворіла на COVID-19?
— Зрозуміла, що це коронавірус, а не звичайна простуда чи перевтома, тільки коли втратила відчуття запахів та смаків. Першим симптомом у мене була температура. Цілий день вона була трішки підвищеною, а на годину-дві піднялась до позначки 38,5.
Наступного дня я була вже живішою всіх живих, і не скажеш, що день пролежала з температурою. Мабуть, тому я й не надала цьому значення. Та за кілька днів з’явився нежить, іноді мучив головний біль.
Але й тоді не спало на думку, що це той смертельний вірус, про який розповідають у новинах. Увесь цей час я ходила на роботу, вважаючи, що маю звичайну застуду. За чотири дні, увечері, зрозуміла, що повністю не відчуваю запахів.
Найсмішніше в цій ситуації те, що на роботі, коли про це розповіла, мені не повірили.
— Розкажи, як ти перенесла хворобу.
— У легкій формі. Майже не помічала, як проходить ця хвороба. Однак були свої нюанси — це втома. Спала до першої години дня, а прокидалась уже втомленою і нічого не хотіла робити. Був дуже поганий апетит.
Виявляється, коли не відчуваєш смаків — відрізняєш мінімально: це солоне, це гірке.
Не знаю, чи то був один із симптомів коронавірусу, чи жалість до себе, однак кілька днів мала дуже пригнічений стан. Навіть до сліз доходило.
— Чим ти лікувалась?
— Я з тих людей, які намагаються вживати таблетки по мінімуму. До того ж коронавірус не вивчена до кінця хвороба, і від неї немає конкретних ліків. Тому просто промивала ніс Но-солем, їла вітаміни, фрукти й намагалась побільше пити води, соків, чаю.
— Чи змінилось ставлення людей до тебе?
— Не кардинально. Звісно, рідні телефонували питали про самопочуття, підтримували. Та я намагалась ні з ким із них не контактувати.
— Як роботодавець поставився до твоєї хвороби?
— Роботодавці є роботодавцями. Їм головне, щоб люди працювали. Мені дали більше вихідних, щоб я змогла відлежатися перші дні, однак потім довелося йти на роботу. Ходила в масці цілий день, бо боялася заразити колег. Минулося. Всі здорові.
— Ти єдина, хто має антитіла у твоїй родині?
— Ні, майже всі мої рідні перехворіли на цю недугу. Проте не всім пощастило перенести її в легкій формі.
