Повідомлення про те, що на території Менської школи імені Тараса Шевченка невідомі пошкодили баскетбольний щит на мультифункціональному спортивному майданчику, викликає низку запитань не тільки стосовно цього факту. Свідомість чи вандалізм – що переможе?
Школа на черзі у вандалів
«Радість дітей, вдячність від вчителів, батьків… Це ті приємні моменти, які ми разом відчули після встановлення мультифункціонального майданчика в школі імені Тараса Шевченка, – розмірковує на своїй фейсбук-сторінці начальниця відділу освіти Менської міської ради Ірина Лук’яненко. – Але радість, на жаль, була короткотривалою! Вже в котрий раз звертаюся до жителів громади, батьків, учнів з проханням бережно ставитися до цінного майна, яке ще довгі роки може слугувати всім нам! Де ваше виховання, мораль, людяність? Відмовляюся вірити, що всі ці якості у вас, шановні, відсутні! Псування клумб, крадіжки квітів, знищення альтанок… А тепер дійшла черга і до школи?»
Мультифункціональний майданчик після «забав» вандалів
Меняни активно коментували це повідомлення. Були висловлювання і про доступність чи недоступність самого майданчика, про надання дітям можливості самим розпоряджатися обладнанням, про правильність чи неправильність кріплення його об’єктів, про вихованість дітей. Але, мабуть, найголовніше питання виникає не стільки стосовно шкільного майна, скільки всіх об’єктів спільного користування, які є в користуванні громадян: «Що керує людьми, які так ставиться до того, що не належить їм особисто? Навіщо це зроблено?»
Поспілкуватися з адміністрацією школи не вдалося – всі у відпустках. Секретарка школи, яка підняла слухавку, повідомила, що пошкодження усунули. На запитання про охорону відповіла, що посади сторожа в школі немає, вона скорочена, тому ніхто не міг бачити і запобігти акту вандалізму.
Їх мало, але збитки значні
Ми живемо в чудовому місті, яке, незважаючи на його провінційність, є домом для кожного з нас. Охоплює гордість, коли чуєш від гостей схвальні відгуки про його затишок. Меняни мають можливість впливати на те, щоб Мена стала ще кращою, проявляючи ініціативу та беручи участь у голосуванні за проєкти громадського бюджету. І як же прикро стає, коли, виходячи на вулиці, бачиш понівечені вказівники вулиць, зламані дерева, зруйновані паркани.
Кожного року в нашій громаді трапляються випадки умисного псування громадського майна: лавок для відпочинку, обладнання дитячих та спортивних майданчиків, спортивних споруд, парканів, квітників тощо. Тому комунальним службам міста і самим власникам пошкодженого доводиться витрачати чимало зусиль і коштів на його відновлення.
У травні минулого року невідомі спалили альтанку на міському пляжі
Деякі прояви вандалізму лише здаються дрібничками, бо насправді псування культурних символів, написи, що містять агресивні висловлювання, провокують соціальні конфлікти. Лавочки, вуличне освітлення, сміттєві урни, клумби, кладовища, пам’ятні знаки, дитячі та спортивні майданчики… Здається, вандалам байдуже, що руйнувати.
– Загалом вандалів не так і багато. Як свідчить статистика, це зазвичай пів відсотка від загальної кількості населення, – каже начальник відділу житлово-комунального господарства, енергоефективності та комунального майна міської ради Валерій Кравцов. – Але шкода, вчинена ними, відчутна. Відчутна насамперед фінансово, оскільки, наприклад, за 40 тисяч гривень, спрямованих на відновлення спаленої на міському пляжі альтанки, можна б було придбати більше ніж десяток лавок і облаштувати додаткові зони відпочинку в громаді.
Як завадити вандалам
Зазвичай акти вандалізму вчиняються з хуліганських мотивів та ще й часто нетверезими особами. Кримінальний кодекс України за такі дії передбачає кримінальну відповідальність. Тому «геройство» вандала як спосіб виділитися серед інших може закінчитися не зовсім весело.
За словами Валерія Кравцова, при міській раді є інспектор з благоустрою, який має повноваження одноосібно накладати на порушників адміністративне стягнення. Також діє адмінкомісія міськради. У громадських місцях встановлені камери відеоспостереження.
Можна багато розмірковувати про те, чому об’єкти залишаються незахищеними, якби не багато «але»: чи захистить майно, коли скрізь поставити наглядача, охоронця, встановити сигналізацію чи відеоспостереження?
Коментуючи допис Ірини Лук’яненко, менянка Тетяна Павленко написала так: «Це просто жах. Як казала одна знайома моєї мами: «Це все від виховання!» Це ми, батьки, вчимо своїх дітей порядку, відповідальності, поваги до чужої праці. Звичайно, потім хтось скаже: «Нічого не роблять для дітей, а якщо й роблять, то абияк». Давайте не перекладати відповідальність за своїх дітей із себе на когось іншого».
Зазвичай це перерослі відвідувачі парків, скверів, спортивних майданчиків – ті, у кого є сила в руках, але немає розуму в голові та усвідомлення того, що насправді все навкруг спільне. І жителям громади не слід стояти осторонь і бути пасивними спостерігачами, а допомагати боротися з руйнівниками. Слід усвідомити: лише від нашої ініціативності та відповідальності залежить лад, чистота та справність об’єктів.
У силах кожного зробити зауваження тим, хто розпиває на майданчиках спиртні напої. Викличте поліцію, якщо хтось ламає гойдалки, огорожу тощо. Можна періодично самим організувати суботники, підкрутити, полагодити те, що хтось розхитав, а не чекати, поки воно зовсім зламається. Запровадити вечірні рейди, щоб знати потенційних руйнівників в обличчя. Фотографуйте порушників, телефонуйте інспектору з благоустрою. Головне – не бути байдужими.
