У п’ятницю, 17 грудня, відбулося засідання Громадської ради при Корюківській райдержадміністрації, яку очолює Микола Ющенко. Найбільше уваги приділили проблемам медичної та лісової галузей.
Чи треба зберігати всі лікарні
Очільники чотирьох медзакладів вторинного рівня району говорили про забезпечення лікарень медичним обладнанням та збереження мережі закладів медицини.
Сергій Пивовар, генеральний директор КНП «Корюківська центральна районна лікарня» Корюківської міської ради повідомив, що на наступний рік лікарня планує укласти контракти з Національною службою здоров’я України на 17 пакетів надання медичних послуг населенню.
Це означає, що заклад відповідає заявленим вимогам, а люди можуть бути спокійними за якість надання медичної допомоги. Лікарня добре оснащена сучасним обладнанням. Кадрами забезпечена не на 100%, але гострої потреби у фахівцях наразі немає.
Керівник вважає, що медичні заклади в укрупненому Корюківському районі повинні бути збережені, але в якому форматі — то інше питання. Для прикладу: якщо за рік у пологовому відділенні відбуваються декілька пологів, то чи є сенс утримувати таке відділення?
Григорій Разнован, генеральний директор КНП «Менська міська лікарня» Менської міської ради розповів, що їхній заклад цього року працює за 14-ма пакетами надання медпослуг, а відтак теж відповідає вимогам НСЗУ за кадровим і технічним забезпеченням. Наступного року мають наміри підписати договори за 16-ма пакетами. Заклад не має заборгованостей по заробітній платі чи інших.
Не можна порівнювати, приміром, Ніжин і Чернігів з їхніми інфраструктурами й транспортним сполученням з сільськими населеними пунктами. Їх мешканцям ще треба чимось зі свого села виїхати до лікарні.
Чи будуть збережені медзаклади, що нині існують, вирішуватимуть територіальні громади, де вони розташовані. Але не останню роль у цьому відіграє спроможність цих лікарень заробляти кошти.
Ірина Якубовська, генеральна директорка КНП «Сновська центральна районна лікарня» Сновської міської ради, розповіла, що медзаклад у 2021 році працює за 5-ма пакетами надання медпослуг населенню, а наступного року прагнуть укласти договори за 10-ма.
Тому рік новий розпочнуть з оптимізації, але при цьому намагатимуться зберегти кадровий потенціал закладу. На думку Ірини Володимирівни, кожна громада повинна мати свою лікарню, бо хворого не завжди вдасться довезти до медзакладу, який розташований за межами громади.
Ірина Якубовська (справа), Валентина Єременко
Олег Максименко, директор КНП «Сосницька лікарня» Сосницької селищної ради, переконаний: за станом медичної й освітньої галузей можна робити висновок про успішність та розвиток громади й району загалом. Медична галузь турбує кожну людину. На жаль, на сьогодні вона побудована на зароблянні коштів — зазначив Олег Іванович.
Сосницька лікарня наразі працює за 6-ма пакетами медичних послуг, і на наступний рік їй уже підтвердили стільки ж. Два пакети ще перебувають на розгляді. Один із них стосується паліативної допомоги, бо вивчили чотирьох лікарів відповідної кваліфікації.
Олег Іванович констатує, що кадрове питання завжди актуальне, а тому вважає, що в умовах пандемії держава повинна повернутися до медицини обличчям і запропонувати спеціалістам з середньою медичною освітою та практичним досвідом, які бажають стати лікарями, своєрідну пільгу — скорочений термін навчання.
На його переконання, спеціалістам, які вже мають певний досвід у лікуванні пацієнтів, не потрібно 4 роки заново вивчати фізику, математику, географію тощо, доцільніше — одразу спеціалізацію. Так, у Сосницькій лікарні зараз є троє таких молодих фахівців, яким для того, щоб стати лікарями, треба 9 років.
Про профілактику захворювань і взаємодію «первинки» та «вторинки»
Серед іншого Сергій Пивовар зазначив, що 80% меддопомоги населенню, у тому числі й превентивна, повинно забезпечуватися сімейними лікарями. Саме вони за потреби направляють пацієнта для консультації, діагностики чи лікування на вторинний рівень, до вузьких спеціалістів.
Інша справа, що сімейні лікарі, у яких по 2-3 тисячі пацієнтів, не мають достатньо часу для профілактичної роботи. Через те, що державою чітко не розмежовані функції закладів обох ланок, співпраця буває складною, питання часто вирішуються на особистісних домовленостях лікарів чи керівників закладів, аби не страждали пацієнти.
Григорій Разнован додав, що на лікарів сімейної медицини «навішано» не лише задеклароване населення, а й виявлення та лікування туберкульозних й онкохворих, коронавірусу та вакцинації проти нього.
Але вторинній ланці доводиться шукати шляхи порозуміння з первинкою, адже сімейні лікарі виступають диспетчерами направлень на спеціалізовану меддопомогу до вузьких спеціалістів.
Усі присутні лікарі зійшлися на думці, що профілактика захворювань у сучасному світі — це здебільшого зона відповідальності кожної людини. Кажуть: якщо пацієнти по 10 і більше років не звертаються до лікарів, то це вже не медична проблема.
На сьогодні медичні заклади Корюківського району забезпечені діагностичною та консультативною базою, які дозволяють вчасно проводити профілактичні обстеження. Питання — у свідомості громадян.
Чому росте кількість лісовозів на дорогах
Про стан збереження та раціональне використання лісових ресурсів на території Корюківського району розповів заступник начальника, головний інженер обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Жук.
Конкретно про ситуацію на лісогосподарських підприємствах району говорили директор РКСЛП «Корюківкаліс» Олексій Іллюченко та помічник лісничого ДП «Менарайагролісництво» Сергій Бурдукало.
Люди стурбовані, що лісовози щодня вивозять деревину з району, а деревообробні підприємства з’являються як гриби після дощу. Натомість ліси часто потерпають від захаращеності мертвою деревиною. Лісівники запевнили, що обсяги рубок головного користування (стиглих насаджень) визначаються на 10 років.
Відповідно до них, лісгоспи району навіть недорубали стиглого лісу, який можна заготовляти. Припускають: людям здається, що ліс вирубують понаднормово тому, що наразі немає залізничного перевезення лісоматеріалів, а відтак на дорогах побільшало лісовозів.
Присутніх цікавила позиція лісівників і щодо санітарного стану лісів. Ішлося, зокрема, про захаращеність сушняком. Лісівники пояснюють це тим, що колись лісник віддавав мертву деревину людям, які самі прибирали сухі гілки та стовбури в лісі — і отримували запас дров на зиму.
Нині ж і кількість населення зменшилася, і чинне законодавство не дозволяє громадянам безплатно збирати для власного споживання мертві стовбури дерев або гілки. Така діяльність потребує спеціального дозволу. Самим же лісовим господарствам не вистачає працівників, аби справитися із захаращеністю післявоєнних лісів, які зараз досягли піку свого віку.
Фахівці лісової галузі стривожені хворобами зелених насаджень, зокрема, ялин і сосен. Багато школи завдає верхівковий короїд. Однак рубки в період їхнього розмноження, а саме з 1 квітня по 15 червня, заборонені так званим «сезоном тиші», коли дикі тварини й птахи виводять потомство. Але ж і короїд не спить, його кількість збільшується в сотні разів. А тому лісівники очікують змін на законодавчому рівні.
***
Начальниця фінансового відділу Корюківської райдержадміністрації Валентина Єременко доповіла про стан виконання районного бюджету за 9 місяців 2021 року. Якщо раніше райбюджет складав 200 млн грн, то зараз за 9 місяців до загального фонду райбюджету надійшло лише 344 тис. грн. Дохідна частина райбюджету не виконується, видатки — лише на 86%.
Заступниця голови РДА Анжела Ющенко порушила питання вакцинації населення проти коронавірусної інфекції, зазначивши, що найкращі показники в області наразі має Чернігівський район — 41%, завдяки Козелецькій ОТГ, куди на щеплення приїздить багато киян. У Ніжинському районі вакцинувалися 38%, у Прилуцькому — 34%, Корюківському — 32,5%, Новгород-Сіверському — 31% населення, котре підлягає щепленню.
До складу Громадської ради, яка працюватиме протягом 2021-2023 років при Корюківській райдержадміністрації, входять:
- Василь Ворона — керівник громадського формування «Патріот» з Мени;
- Раїса Москальська — голова ГО ветеранів України Менської міської ради;
- Алла Кириченко — голова Корюківської райорганізації профспілки працівників освіти та науки України;
- Тетяна Савченко — представниця Корюківської районної спілки ветеранів Афганістану;
- Анна Станіславська — представниця Корюківської міської молодіжної ГО «Альтернатива»;
- Федір Фесюн — представник ГО «Центр правової освіти та аналітики»;
- Інна Дудко — голова ГО «Спілка жінок Менщини», яка є заступницею голови Громадської ради.
Очолює Громадську раду представник Корюківської районної організації ветеранів України Микола Ющенко.
