Мабуть, дорослі не раз ставили собі запитання: чому одні діти нічого не бояться, завойовують увагу і досягають омріяних цілей, а інші просто спостерігають за ними? Відповідь проста: потрібно з раннього дитинства формувати в малюка лідерські якості. А допоможе в цьому, звичайно ж, спорт! Сусіди.City дізналися у тренера Менської дитячо-юнацької спортивної школи Сергія Труби, як розвивається дитячий футбол у Мені, які проблеми доводиться вирішувати та хто допомагає.
Подружіть дитину зі спортом!
Спортивна школа – це не тільки місце, де можна добре і весело провести час, виплеснути енергію, але й той куточок світу, де дітям завжди комфортно. Адже з ними працюють справжні професіонали. Саме завдяки спорту дитина стане цілеспрямованою, спортивною, здоровою, з легкістю зможе відмовитися від шкідливих звичок і в майбутньому.
М’яч – чи не найперша іграшка, з якою зустрічається дитина у своєму житті. Саме заняття з м’ячем покращують реакцію дитини, формуючи і зміцнюючи її. Крім того, в процесі гри тренуються відразу декілька груп м’язів, а також, що дуже важливо для дітей, – загальна витривалість організму. Згодом, коли дитина зростає і починає більше комунікувати з ровесниками, саме в грі проявляються нотки змагальності і суперництва.
Спорт – це важка праця
Ось тому, мабуть, з усіх ігор, де основним атрибутом є м’яч, футбол посідає чи не чільне місце. Бо він є командною грою. Граючи в футбол, дитина стає ближче до колективу, налагоджуючи товариські стосунки і покращуючи свої навички спілкування.
Коли дитина стає школярем, батьки починають замислюватися над тим, як розважити своє чадо після уроків: чим завантажити дитину, щоб це було їй посильно, цікаво, корисно. Ось саме тому багато молодих батьків приводить своїх хлопчаків до футбольної секції.
Дітей тренують два Сергії
Не такий уже й великий вибір зайнятості дітей в позанавчальний час мають жителі Менщини. І якщо в Мені цю проблему вирішити легше, бо є різноманітні позашкільні освітні заклади, то в селах зробити це дуже складно.
У Менській ДЮСШ наразі працює секція футболу, яка складається з трьох груп. Вихованням маленьких футболістів займаються два Сергії – Труба і Рубан. Сергій Труба тренує дві вікові групи дітей, народжених у 2008–2010 та 2011–2012 роках. Група Сергія Рубана охоплює дітей 2013–2015 років народження.
Напрацювати стратегію
Тренерська практика Сергія Труби складає трохи більше двох років, але за цей час він досягнув результатів, які помітні в здобутках його футбольних команд.
– У 2020 році у Сновську відбулася відкрита першість Сновської територіальної громади з футболу серед дітей 2008–2009 років народження, – розповідає Сергій Труба. – Тоді наша команда стала бронзовим призером. А цього року ми здобули перемогу в турнірі, організованому Березнянською територіальною громадою, в якому, окрім нас, змагалися команди зі Сновська, Березни та Макошиного.
Традиційними стали виїзди на турнір до Славутича, в якому менські юні футболісти беруть участь ось уже четвертий рік поспіль. Звичними стали також «Новорічні зустрічі» у Сновську.
Не вистачає майданчиків
– Звісно, нікуди не подінешся і від проблем, – зауважує тренер. – Це радше навіть не проблеми, а виклики, з якими в процесі роботи зустрічаєшся. Завдяки міській владі, батькам, благодійникам вони долаються. Одна з них – нестача приміщень для тренування. Зазвичай до секції приймаються дітки з шестирічного віку. В моїх планах є задум організувати ще одну вікову групу – дітей 2016 року народження. Але все залежить від того, як «втиснути» цю групу в розклад занять, оскільки наразі є проблемою, де проводити тренування. Особливо коли в холодну пору року, коли не можна займатися на відкритому просторі. А спортивних залів не вистачає. У Мені фактично є тільки дві спортивні зали, де можна проводити тренування, – в гімназії та на стадіоні «Колос». Але вони, окрім футболу, щільно завантажені заняттями інших спортивних секцій.
За словами Сергія Труби, заняття у його вихованців сплановані на 19-ту годину – кожна група через день збирається в залі спортивної школи. Під час двогодинних занять діти опановують ази футболу, навчаються техніки і тактики гри, вміння боротися та досягати поставлених цілей. Незважаючи на завантаженість шкільною програмою, участю в інших позашкільних заняттях юних футболістів, тренер не помічає розчарування і байдужого ставлення до занять футболом серед своїх підопічних.
Сьогодні футбол вже не можна вважати суто чоловічим видом спорту. Приклад чернігівської жіночої футбольної команди «Легенда» – яскраве свідчення цьому. Відповідаючи на запитання про перспективи жіночого футболу в Мені, Сергій Труба налаштований оптимістично:
– Є дівчата, які не проти теж поганяти м’яча, але в Мені це стане можливим тільки тоді, коли повністю вирішиться питання спортивних площ. Не втрачаємо надії, що спортивний комплекс, спорудження якого постійно зміщується в часі, врешті стане реальністю.
Об’єднують зусилля заради футболу
Коли мова заходить про матеріальну базу для тренувань, Сергій Труба розповідає, що інвентар (м’ячі, конуси) надає дитячо-юнацька спортивна школа. Але чи не найбільшими ентузіастами і благодійниками є самі батьки. Також велику вдячність тренер висловлює Віктору Захарченку – бізнесмену, колишньому менянину, який наразі живе в Москві. Віктор – великий ентузіаст і любитель футболу. Він – очільник менського футбольного клубу «Авангард», засновник спільноти у соцмережі «Менський футбол», організатор футбольних змагань «Вулична ліга».
– Спільними зусиллями ми змогли закупити спортивну форму, спортивні костюми, – каже Сергій. – Зараз чекаємо на отримання рюкзаків і спортивних шапок. Хочемо, щоб на виїздах ми, вдягнуті в однакове екіпірування, мали вигляд справжньої команди.
За словами тренера, спортивна школа, влада, батьки допомагають із транспортом для виїздів на змагання. Переважно доводиться його винаймати. І тоді все залежить від того, якого рівня ці змагання. Доводиться звертатися по фінансову підтримку знову ж таки до Віктора Захарченка. Інколи користуються шкільним автобусом.
Для них кумир – це тренер
Зрозуміло, що будь-хто в мріях прагне до кращого. Менські маленькі футболісти мріють тільки про перемоги. Їх підтримує і робить все належне їхній тренер – Сергій Труба. І озвучуючи плани на майбутнє, він прагне, аби його вихованці змогли зарекомендувати себе не тільки в обласних, а й у всеукраїнських турнірах.
Сергій не може виділити і відзначити когось окремо зі своїх підопічних. Не тому, що боїться образити.
– Усі діти – молодці, – каже він. – Вони сумлінного ходять на тренування, їздять на змагання. І це при тому, що мають навантаження в школі, займаються не тільки спортом. Після всіх занять у них вистачає сил щовечора приходити на футбол.
Цілком очевидно, що одне із завдань, поставлених перед собою і дітьми, тренер частково виконав – зумів сформувати внутрішній стрижень, прищепивши хлопчикам сильні якості справжнього чоловіка, виховуючи вольовий характер і, звісно ж, лідерські навички. Адже саме з такого віку хлопчики вибирають собі кумирів. Коли займаються футболом, кумиром для маленького футболіста стає його тренер. Бо саме він є для хлопчаків втіленням мужності. Бо саме на нього вони рівнятимуться. Для менських юних футболістів саме такими і є тренери Сергій Труба та Сергій Рубан.
