Учора увечері в Україні запровадили надзвичайний стан, а сьогодні – воєнний. О 5-й ранку РФ почала обстрілювати аеропорти, аеродроми, військові бази й частини.
Люди запасалися ліками й харчами
Ще вночі влада в Корюківці дізналася про вторгнення ворога. З ночі керівники району та міста були на робочих місцях. Рано-вранці були попереджені школи, дитсадки й інші бюджетні установи про припинення роботи. Містяни ж лише вранці почули жахливу звістку.
Багатьох підняли з ліжка телефонні дзвінки близьких із Києва, де обстріляли аеропорт Жуляни. Ще до відкриття аптек під ними вишикувалися черги. Але в Корюківці усі аптечні заклади, що розташовані в центрі, виявилися зачиненими.
Особисто мені вдалося купити необхідні ліки для мами лише в аптеці «Бажаємо здоров’я”, де утворилася велика черга. Два фармацевти, без перебільшення, у милі продавали все, що просили люди.
Ще можна було придбати медикаменти через термінал. Народ поводився стримано, кожен терпляче чекав на свою чергу. Деякі літні люди плакали. Телефони майже у всіх не замовкали. Розповідали новини, переповідали фейки. Ніхто достемено ніого не знав. Купували найнеобхідніші ліки, а також бинти, перекис водню, вату, заспокійливі.
Бачила, як в аптеку «Світ здоров'я» когось впускали й відразу зачиняли двері. На кілька хвилин відчинили й аптеку «Подорожник». Двоє людей зайшли і відразу вийшли. Зранку стояла черга й біля «Аптеки оптових цін», а потім її не стало.
Не працювала близько одинадцятої години й цілодобова аптека ТОВ «Ліки України». Бачила, як завідувачка вийшла й замкнула двері, на яких було написано, що заклад не працює, бо хворіють працівники.
Зранку біля всіх банкоматів стояли величезні черги. Вони видавали обмежені суми з карток. Черги стояли під супермаркетом «АТБ», люди вигрібали товари. На щоденному ринку працювали не всі підприємці.
Проте можна було купити свіже сало й м’ясо. Активно люди розбирали яйця, крупи, макарони, олію, масло, печиво. Сіль на базарі я знайшла лише в плетеному магазинчику. Там лишилися останні кілька півтора кілограмових пачок.
Хоча люди казали, що сіль завезли в магазини мережі «Глорія». Хліба ніде вже не було, розібрали й дріжджі. Деякі підприємці вантажили у бусики товар і вивозили з ринку. Ще можна було придбати молочні продукти: молоко, сир, сметану.
Зранку автозаправки не продавали пальне, хоча черги автівок стояли, чекали. Нашу газету «Маяк» встигли надрукувати в Чернігові, але привезти в Корюківку вже не змогли. Поштові автіки у четвер не поїхали. У районній лікарні медики були на місцях. Дуже схвильовані, проте на робочих місцях.
Вторгнення російських військ
Першу інформацію про вторгнення танків та іншої російської військової техніки люди дізнавалися із соціальних мереж. Семенівці одними із перших почали розповідати про порушення кордону.
Потім стало відомо про багато танків біля Перелюба. Приблизно об 11 годині вони поїхали на Прибинь. У село не завертали. Об’їхали населений пункт і рушили грунтівкою на Тихоновичі Сновської громади. Про величезну колону військової техніки, яка проїхала їхнім краєм, повідомляли новгород-сіверці.
Ближче до півдня стало відомо, що ворог окупував Городню. Там скупчилось сотні й тисячі одиниць військової техніки. Йшли околицями, у місті їх було мало. На підступах до Городні залишали блокпости. Місцевих людей поки не чіпали. Направлялися на Чернігів. Частина техніки з Сеньківки пішла в бік Сновська.
Станом на 14.30 інформації щодо перебування танків під Корюківкою не було. Вулицями міста ходять і їзять люди. Хоча їх набагато менше, ніж було уранці.
